Скотоферма

Повiсть-притча
РОЗДIЛ ПЕРШИЙ
Хазяïн Менора мiстер Джонс запер на нiч курники, нацiдив к, пива з
бочки i завалився на лiжко, де вже похропувала мiсiс Дя
Як тiльки свiтло у спальнi погасло, усе господарство заворґ лось.
Ще вдень рознеслася новина, що минулоï ночi старому к Майору
наснився сон i вiн хоче всiм розповiсти дивину. Пер прибiгли три собаки:
Блюбель, Джессi, Пiнчер, а потiм свинi*, к корови, вiвцi зайняли мiсця
на соломi, голуби розсiлися на кро Кловер, кобила середнiх рокiв,
Боксер, здоровенний, але не дуже зумний кiнь, коза Мюрiель, дуже старий
осел Бенджамiн, дурне бiла кобилка красуня Моллi намагалися вмоститися
так, щоб не давити Осиротiлих каченят. Останньою прийшла кiшка, яка зiг
ся в теплi, заснула i пропустила мимо вух усе до єдиного слова.
Майор спочатку довго говорив про сутнiсть буття, про кор нещасливе життя
тварин, про ïхню неволю i залежнiсть вiд ха про те, що всi плоди
ïхньоï працi дiстаються людям.
Люди єдинi живi iстоти, якi… не дають молока, не нес^
яєць, вони дуже слабкi, щоб тягти за собою плуг, i бiгають так
вiльно, що не можуть пiймати навiть кролика. Але саме люди поряджаються
тваринами. Тому домашнi тварини мають об єд ся проти свого ворога
Людини.
Пiсля довгоï передмови Майор розповiв свiй сон про землю, М вона
стане пiсля зникнення людини. А потiм вiн заспiвав давно за ту пiсеньку
про те, що свiт насилля тварини знищать, влада д гих впаде, i тодi
товариство заживе щасливо. Усi присутнi пiдхо пiсню i спiвали б, мабуть,
усю нiч, якби не розбудили мiстера Дэ| са. Хазяïн ферми схопив
рушницю i вистрiлив у темноту. Переля тварини розбiглися по своïх
кутках.
РОЗДIЛ ДРУГИЙ
Через три ночi старий Майор помер, але його остання промова дихнула
тварин на повстання. Увесь тягар його органiзацiï лiг плечi свиней.
У цiй справi особливо видiлялися два племiнних к ни, Наполеон i Снiжок.
ïм допомагав маленький кабанчик Вис5 який був гарним оратором.
Цi троє розвинули вчення старого Майора в систему погл яку вони
назвали Енiмалiзмом. Найвiрнiшими учнями виявил двоє робочих коней
Боксер i Кловер.
478ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. Скотоферма
Iiийшло так, що пиятики мiстера Джонса призвели до занепаду (м
iiидарства. Голоднi тварини зïли зерно, хазяïн i робiтники поча-
М (шти ïх. Ось тодi на Джонса i його людей з усiх бокiв посипались
рогiв i ратиць. Хазяïн i його пiдручнi перелякалися i втекли, а
Ьрини святкували перемогу. Вони спалили вуздечки, шори, утопи- IИ кiльця
для нiздрiв, собачi цепи, ножi. Потiм Наполеон видав усiм iднiйну норму
зерна, а собакам по два сухарi.
Наступного дня тварини влаштували святковий похiд навколо
&ми, обдивилися луки, садок, ставок, ниви, якi тепер належали
. Потiм вони зайшли у будинок, оглянули всi кiмнати i вирiшили
обити тут музей.
Пiсля снiданку Снiжок i Наполеон зiбрали всiх тварин i повели ïх
тiни, на якiй Снiжок написав Сiм Заповiдей:

1. Усяка двонога iстота ворог.
2. Усяка чотиринога iстота чи птах друг.

I <1. Тварина нiколи не носить одяг.
I. Тварина нiколи не спить у лiжку.
II. Тварина не пє спиртного.
III.Жодна тварина не вбиває iншоï тварини.
| 7. Усi тварини рiвнi.
(.'винi зумiли видоïти корiв. Набралося цiлих пять вiдер жирного
”нлока. Снiжок повiв усе товариство в поле, а коли всi повернулися
iiдому, то побачили, що Наполеон кудись подiв молоко.
РОЗДIЛ ТРЕТIЙ
Тварини працювали, а свинi робили все, щоб пристосувати зна- ддя працi
для чотириногих робiтникiв. Конi впрягалися в косар-

1. м свинi йшли позаду i вiддавали команди. Но-о, товаришу! Пi-
   ”пнi чи Тпру, товаришу! Тпру!

[ Усе лiто справи на фермi йшли як по маслу. Нiхто не лiнувався.
V недiлю не працювали, а пiсля снiданку спочатку пiднiмали прапор,
ЦрАлений iз зеленоï скатерки, потiм проводили загальнi збори з об-
”Ямренням резолюцiй, авторами яких завжди були свинi. Пiсля обi-
iшоводились гуляння та iгри. Найактивнiшими завжди були Ст-
iс i Наполеон, але чомусь вони нi в чому не були згоднi мiж собою,
(.'нинi читали книги, вивчали ремесла. До осенi i всi iншi тварини
чилися сяк-так читати. Снiжок органiзовував рiзнi Комiтети: Ко-
-пт iз Виробництва яєць для курей, Лiгу Чистих Хвостiв для корiв,
iмiтет Перековування Диких Товаришiв та багато iнших. Наполе-
”не вiрив у цi витiвки i займався навчанням i вихованням молодого
колiння: девятьох щенят Джессi i Блюбель та поросят.
479
ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. Скотоферма
Невдовзi розкрилася таємниця зникнення молока: його пi ли в пiйло
свиням. Дехто почав обурюватися, але Вискун поя ЩО молоко необхiдне
свиням для того, щоб пiдтримувати ïхнi адже саме вони виконують
керуючу роль у суспiльствi. Пiсля ц ви всi вирiшили, що так воно й
має бути.
РОЗДIЛ ЧЕТВЕРТИЙ
До кiнця лiта чутки про подiï на фермi облетiли всю око Мiстер
Джоне усiм жалiвся на несправедливiсть. Його сусiди, iлькiнгтон
хазяïн ферми Фоксвiд, i мiстер Фредерiк, хазяïн ми Пiнчфiльд,
злякалися, що повстання на фермi Менор перек ся i на ïхнi
володiння, адже по всiй околицi вже прокотилася заворушень. Слухнянi
бики перетворювалися на звiрiв, вiвцi л; загородки, корови перекидали
дiйницi. I, крiм того, слова гiмну тварини Британiï стали вiдомi
усiм.
На початку жовтня Джоне iз слугами хотiв захопити ферму, жок став на
чолi захисникiв, був поранений у битвi, але зумiв вiд яти ферму. Люди,
кинувши зброю, втекли.
Усi тварини безстрашно воювали з ворогом. Лише кобилка зникла з поля
бою, заховала голову в солому i так пролежала всю б Переможцi зiбралися
разом, розповiдали про своï подвиги вирiшено заснувати орден Тварина-
Герой i нагородити ним ка i Боксера, якi були найхоробрiшими в бою.
РОЗДIЛ ПЯТИЙ
Моллi зникла. Нiхто не знав, де вона, але через деякий час г донесли, що
бачили ïï запряжену в красивий вiзок. У ïï пiдстри'
гриву було вплетено кiлька яскравих стрiчок. Нiхто i нiколи бiд не
згадував iменi зрадницi.
Сiчень був холодний. На полях робити не було чого, i тварини ли частiше
проводити мiтинги i збори, на яких виявилося, що жок i Наполеон не
можуть дiйти згоди. Снiжок пропонував мех зувати все важке виробництво,
збудувати млин, а Наполеон огод себе противником усяких нововведень.
Одного дня мiж двома рами виникла суперечка. Раптом Наполеон дивно
свиснув, п ся гавкiт, i девять величезних псiв кинулися на Снiжка, який
устиг пiдскочити зi свого мiсця. Через хвилину вiн був уже за ВО| ми
ферми, й, тiкаючи вiд собак, ускочив у дiрку в живоплотi i з Пси
повернулися, оточили Наполеона i закрутили перед ним тами. Всi
зрозумiли, що це були саме тi щенята, яких кнур узяв к на виховання i
зробив iз них звiрiв. Наполеон, оточений псами, зi 480ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ.
СкотоФерма
iиiмiст i оголосив, що вiднинi ранковi мiтинги вiдмiняються. У них ш:
нiякоï потреби, адже всi питання тепер вирiшуватимуться спе- 'и.ким
Свинським Комiтетом пiд його, Наполеона, керiвництвом.
I пприни були наляканi вигнанням Снiжка, виглядом страшних рiп, i тому
промовчали. Вискун пояснив, що Снiжок був зрадники, що це Наполеон
придумав збудувати млин i розробив усi креслi. Дехто ще сумнiвався, але
ïх переконали вишкiренi зуби псiв.
РОЗДIЛ ШОСТИЙ
I ” Увесь цей рiк тварини працювали як проклятi по десять го- мН ип
добу, а у серпнi Наполеон заявив, що вiднинi вони добровiль- ”
працюватимуть на будiвництвi млина i в недiлю. Пайку скороти-
наполовину, але нiхто не обурювався. Урожай зiбрали поганий, i м>мп
мала бути голодною.
^ Кпмiнь для млина добували в карєрi, i Боксер тягав великi брили.
Нкось уранцi Наполеон заявив, що для млина потрiбне обладнанiй, п тому
вiднинi Скотоферма вестиме торгiвлю з сусiднiми ферма- i, Вони продадуть
сiно, частину врожаю, яйця через повiреного мiс-

• пп Вiмпера. Дехто iз тварин намагався нагадати резолюцiю, у якiй <i.iii iронялися грошi i торгiвля, але Вискун за допомогою псiв швидко ”Мш ïï порядок у головах товаришiв.

Спинi перебралися жити в будинок, який колись належав лю- ”ям. Тваринам знову здалося, що вони памятають якусь резолюцiю Шиïти цього, але Вискун зумiв переконати ïх. Необхiдно, сказав Шн, щоб свинi розум i совiсть Ферми, мали спокiйне мiсце для 1']*>М>ти. I гiдностi Вождя (а останнiм часом Вискун називав Наполе- рп лише так) бiльше личить жити в будинку, а не у свинарнику, прини занепокоïлися, що свинi порушують Четверту Заповiдь, але #” стiнi було написано: Тварина не спить у лiжку на простирадлi. Вискун пояснив, що лiжко це мiсце, де сплять, а тому свинi не порушують нiяких заповiдей.
До осенi ґварини буквально падали вiд утоми, та були задоволенi
рiЛою. Рiк видався важким, i запаси ïжi на зиму пiсля продажу час-
Iииii врожаю зерна i сiна були малi, але млин винагороджував за все. iн
був збудований уже наполовину. Боксер працював навiть уночi,
II'iб скорiше завершити будiвництво.
Настав листопад. Якось уночi була страшна буря, а ранком твари-
” Iи побачили, що млин зруйновано. Наполеон сказав, що це зробив рiiжок,
i винiс зрадниковi смертний вирок. Тварини були враженi
I ïлочином свого товариша, який утiк вiд них, але з ентузiазмом вiд-
” гукнулися на заклик Наполеона вiдновити млин.
481ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. СкотоФерма
РОЗДIЛ СЬОМИЙ
Настала сувора зима, але тварини вiдновлювали млин, роз чи, що зовнiшнiй
свiт стежить за ними. Двоногi не вiрили, щ жок розвалив млин, i
запевняли, що споруда впала сама тому, ни були занадто тонкими.
Жителi Ферми працювали ще бiльше. Вони вирiшили робити] товщими i тягали
каменi з карєру. Усiх виручали Боксер i Кло У цi днi пайку ще
зменшили. Виявилося, що погано вкрита пля померзла. Тварини голодували,
але цю обставину необхiдно приховати вiд свiту. З цiєю метою
Наполеон велiв засипати цi спустiлi засiки, зверху замаскувати залишками
зерна й мук* якимось приводом Вiмпера провели через склад, дозволивши о,
оком зазирнути в засiки. Пiсля цього Вiмпер став запевняти ЩО ïжi
на Фермi скiльки завгодно.
Але до кiнця сiчня стало ясно, що продукти треба якось де ти. Наполеон
через Вискуна передав, що тепер для курей ввод обов язкова здача
яєць. ïх продадуть, щоб купити зерно. Кури тувалися i почали
нестися, сидячи на високих сiдалах, лйця п i розбивалися. Наполеон
наказав не давати непокiрним зерна, i п ять днiв голоду кури здалися,
але девятеро з них загинули На початку весни виявилося, що Снiжок щоночi
приходить на му, краде зерно, бє яйця, перекидає вiдра з
молоком, гризе коруï дових дерев. Що б не сталося у всьому
звинувачували Снiжк* скун кричав, щоСнiжок продався Фредерику з
Пiнчфiльда i допо йому готувати напад на Ферму. Бiльше того, свинi
знайшли док ти, у яких сказано, що Снiжок з самого початку битви був на
Джонса i планував у вирiшальну мить здатися ворогу. Якби не В який
прокусив ногу Джонса, тварини нiколи не прогнали б двон Товариство
уважно слухало Вискуна i не знало, що й думати. А ще голоснiше волав, що
на Фермi є таємнi агенти Снiжка. Нап^ хрюкнув, i пси, його
вiрнi охоронники, кинулися на чотирьох мол свиней, що iнодi виявляли
непокору. Переляканi звинувачуванi ва ли, що пiдтримували звязок зi
Снiжком, допомагали йому руйн* млин. Як тiльки вони закiнчили говорити,
пси перегризли ïм горля Наполеон зловiсно спитав, чи є такi,
що хотiли б покаятися ишли три курки i сказали, що Снiжок зявлявся
ïм у снах, пiдбу чи до непокори Наполеону. ïх прикiнчили.
Вийшов гусак i повнi, що сховав шiсть качанiв кукурудзи та ïв
ïх ночами. За ним вiвця з лася, що Снiжок наказав ïй
помочитися в поïлку, i вона це зр Винуватих було так багато, що
невдовзi бiля нiг Наполеона вi ла цiла гора трупiв. Тварини не знали, що
й думати. Усi мовчали. 482ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. СкотоФерма
нi масовим убивством, i тiльки Боксер сказав, що тепер треба правити ще
бiльше. Тварини, щоб перебороти сумнiви i забути горе, нiвали Всi
тварини Британiï. Не встигли вони проспiвати пiсню iптє, як
зявився Вискун iз псами. Особливим наказом Товариша Щиолеона, оголосив
Вискун, пiсня Всi тварини Британiï сканується. Вiднинi
спiвати ïï заборонено.
дивованi тварини замовкли. Поет Мiнiмус склав нову пiсню, яка ”очнналася
словами: О Фермо! Фермо! Нiколи не заподiю тобi шкоди!
РОЗДIЛ ВОСЬМИЙ
‘а кiлька днiв дехто згадав, що у Шостiй Заповiдi сказано: ЖодНi
тварина не вбиває iншоï тварини. Але зараз у цю Заповiдь було
j iпПпвлено без причини*. Усi зрозумiли, що зрада iдеалiв Повстання Сила
причиною страти винних.
Увесь наступний рiк тварини працювали ще бiльше, а харчували- ”” не
краще, нiж при Джонсi. Щонедiлi Вискун зачитував ïм колон- | ””
цифр, де було сказано, що виробництво всiх видiв продовольчих *льтур на
Фермi виросло на 200, 300, а то й на 500 вiдсоткiв*.
Гiприни не могли не вiрити, але iнодi в ïхнiх головах зароджувалася
уiiка, що краще б вiдсоткiв було поменше, а ïжi побiльше.
Усi накази Наполеона тепер передавалися через Вискуна. Сам IIиждь
оселився у покоях, ïв iз тарiлок, а пси прислужували йому. ( iинi
придумали для нього новi титули: Батько усiх Тварин, Жах Людства,
Оборонець Вiвчарень, Друг Каченят. У виступах Вищу н зi сльозами на очах
говорив про мудрiсть, доброту Наполеона, Iро його любов до всiх тварин
усього свiту. В усiх досягненнях славив- ”я лише Вождь. Часто можна було
почути, як одна курка говорить iн- мiй: Пiд мудрим керiвництвом нашого
Вождя, Товариша Наполеона, i внесла за шiсть днiв пять яєць.
Тим часом Наполеон вiв через Вiмпера перемовини з Фредерiком I
IIIлькiнгтоном про продаж купи колод. Тваринам було оголошено, що угоду
укладено з Пiлькiнгтоном, бо Фредерiк жорстоко ставиться ”””
своєï худоби i готує напад на Ферму.
Цiною величезних зусиль млин було збудовано. Зморенi, але гор- |I,
тварини ходили навколо свого дiтища. Наполеон сказав, що вiданнi велична
споруда буде називатися Млин iменi Наполеона.
У той-таки час було повiдомлено, що колоди продають Фредерiку I-и
запропонував вищу цiну), а Пiлькiнгтон увесь час був ворогом Ферми. На
грошi Фредерiка буде куплено механiзми для млина.
Колоди поспiшно вивозилися, а Наполеон лежав на помостi, начепивши
безлiч орденiв, i милувався купою грошей. Мимо проходили
483
ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. Скотоферма
тварини i теж милувалися кольоровими банкнотами. А через три виявилося,
що грошi Фредерiка фальшивi, так що колоди дiс йому задарма. Бiльше
того, Фредерiк зi своєю бандою напав на му. Тварини намагалися
протистояти загарбникам, але люди гнали ïх пострiлами з рушниць.
Потiм загiн Фредерiка оточив Люди принесли молот, ломи, видовбали у
стiнi дiрку, заклали порох i пiдiрвали споруду. Вигляд знищеного млина
повернув Т нам вiдвагу. Не чекаючи нi вiд кого наказiв, вони разом
кинули людей, кусали ïх, били копитами, кололи рогами. Перелякана
на чолi з Фредерiком кинулася тiкати.
Тварини перемогли, але всi вони були змученi i стiкали кро Вiд
усiєï ïхньоï працi не залишилось i слiду. Вони
мовчки пiш ферму. Вискун, який з невiдомих причин не брав участi у
битвi,* бiг до них, помахуючи хвостиком i сяючи вiд радостi. Вiн вiтав з
перемогою, яку здобули пiд мудрим керiвництвом Вождя. оголошено, що
битва буде називатися Битвою за Млин*, а На он отримав нову нагороду
Орден Зеленого Прапора.
Через декiлька днiв свинi знайшли у пiдвалi ящик вiскi, у пилi а
Наполеон ледь не помер. Видужавши, вiн пiд страхом смертi ронив тваринам
вживати спиртне, але потiм наказав посiяти яч щоб варити самогон. За
кiлька днiв ще одна Заповiдь була змi Було записано: Тварина не пє
спиртного без мiри.
РОЗДIЛ ДЕВЯТИЙ
Пiсля перемоги тварини почали будувати новий млин. С ний Боксер працював
разом з усiма, хоча вже досяг пенсiйного вi
Тим часом, жилося на фермi нелегко… Для всiх, крiм псiв i ней,
знову скоротили пайку.
Ротiв на фермi стало бiльше. Восени чотири свиноматки на дили тридцять
одне порося*. Усi вони були схожi на Наполеона, особисто керував
ïхнiм навчанням i вихованням.
У квiтнi Ферма Тварин була проголошена Республiкою. Напо на одноголосно
обрали Президентом.
Крiм польових робiт, тварини будували млин i школу для по сят.
Якось два голуби принесли новину, що Боксер упав, лежить боцi i не може
пiдвестись. Тварини кинулися до млина i побачi що старий кiнь
помирає. Зявився Вискун. Вiн повiдомив, що Пр дент готує все
необхiдне, щоб вiдправити Боксера на лiкування.
Наступного дня на Ферму приïхав фургон, щоб забрати Бокс Бенджамiн
почав кричати, що його друга повезуть на шкуродер
484ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. Скотоферма
п на фургонi був напис Альфред Сiммонс, Вiллiнгдон. Забiй ко- fl i парка
клею. Торгiвля шкурами. Постачання мяса на псарнi. Почулися крики жаху,
але вiзник ударив своïх коней, i фургон ви- иися з двору. Боксер
намагався вибратися, та це йому не вдалося, чi.i не нiхто й нiколи не
бачив цього самовiдданого трудяги. За три I повiдомили, що вiн помер у
лiкарнi, i Вискун, витираючи фаль- iиi сльози, розповiв про останнi
слова Боксера. Вiн просив переда- iчжаришам, щоб вони були вiдданi
Республiцi i Президенту.
РОЗДIЛ ДЕСЯТИЙ
” Гоки проходили один за одним, забираючи з собою короткi жит- I ширин.
Настав час, коли вже нiхто на фермi не памятав мину- м днiв до
Повстання, крiм Кловер, Бенджамiна, ворона Мойсея i
” iлькох свиней. Снiжок був забутий, Боксера памятали лише тi, 9fu
дружив з ним. Наполеон став кабаном вагою з центнер. Вискун IЦк
розжирiв, що ледве пiдводив повiки. На фермi працювали три нони коня.
Млин було побудовано, торохтiла молотарка, дiяв елева- i|i. Але про
достаток, який колись обiцяв тваринам Снiжок, про РИЙла з електричним
освiтленням, водопровiд з гарячою i холодною ндою, про триденний робочий
тиждень бiльше не згадували. ”Справжнє щастя, говорив Наполеон,
складається iз старанноï ”|шiц та невибагливостi.

• Якось так сталося, що Ферма розбагатiла, а життя самих тварин, i|iiм, звичайно, свиней i псiв, щасливiшим вiд цього не стало. Сви- II розвелося багато, i всi вони, як пояснював Вискун, займалися *н<кою справою: органiзацiя, облiк i контроль не залишали свиням ¹VI х вилини спокою… Вони мали витрачати чимало сил на загадковi IIIiлпни, справи, протоколи, доповiдi, написанi на великих ”Мiiгах паперу дрiбними буквами.

¹ I все-таки тварини пишалися, що вони громадяни Ферми. Коли |iнш чули святковий салют, бачили зелений прапор на флагштоцi, ”рця наповнювалися гордiстю за те, що ïхня Ферма єдина в усiй Ан- ГдIÏ. Тут немає хазяïв, а всi тварини рiвнi.
Якось на початку лiта тварини почули злякане iржання Кловер. ”чи
прибiгли у двiр i остовпiли по морiжку розгулювала свиня на iдiiiх
ногах. Звичайно, це був Вискун. Хвилиною пiзнiше iз будин- ”V чийшла
довга вервечка свиней, всi на заднiх ратицях… На чолi
цiєï Iрпцесiï, з величною поставою, кидаючи презирливi
погляди, вийшов Нимолеон власною персоною з собаками, якi скакали
навколо нього.
Вiн нiс iз собою батiг…
‘ Запанувала мертва тиша… Здавалося, що свiт
перевернувся…
485ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. СкотофермаБенджамiн вiдчув, що хтось носом притулився
до його плеча обернувся. Це була Кловер… Не говорячи нi слова,
вона потягла Ц до стiни, де були записанi Сiм Заповiдей… Тепер там
був оди Ж ний запис: Усi тварини рiвнi, але є тварини рiвнiшi за
iнших*.
Пiсля цього нiкому не здалося дивним, що свинi-наглядачi стк носити
батоги, купили радiо, встановили телефон, передплатилЩ зети i журнали.
Не здалося дивним, коли побачили Наполеонi прогулянцi з люлькою в
зубах*, в чорному цальтi, брюках i шкii них крагах. Його улюблена свинка
йшла поряд у шовковiй сукнi, яку мiсiс Джоне носила на свята.
За тиждень на Ферму приïхала депутацiя сусiднiх фермерiв. Я
оглянули хазяйство i висловили захоплення побаченим. УвечерiЗ динку
лунав голосний смiх i спiви. Тваринам стало цiкаво погляï ти, вони
пiдкралися до вiкон i зазирнули в кiмнату. Там за до% столом сидiли
фермери i кiлька найшанованiших свиней. Нашi посiв почесне мiсце.
Компанiя грала в карти, по колу передавал] ликий кухоль з вином.
Мiстер Пiлькiнгтон виголошував промову. Давлячись смiхом, висловлював
своє захоплення порядками на Фермi, де тварини! цюють бiльше, а
ïдять менше, нiж у iнших хазяйствах. Закiнчив 1 мову словами: Якщо
у вас є ваша робоча худоба, то у нас є так я ний робочий
клас!
Цей жарт викликав вибух смiху, а мiстер Пiлькiнгтон ще раа] здоровив
свиней iз низьким рiвнем кормових витрат, тривалiсть бочого дня i
загальним станом дисциплiни на Скотофермi.
Потiм виступив Наполеон. Тримаючи келих з вином у ратицi! попросив усiх
встати i виголосив тост за процвiтання Ферми. По- Президент заговорив
про те, що Ферма це загальна власнiсть свиней, про ЗМIНИ, ЯКI вiдбулися
тут: жителям заборонено ттяяД один одного словом товариш. На прапорi
Ферми намальованi пито i рiг, а сама ферма вiднинi буде називатися Ферма
Менор
Знову всi наповнили келихи i випили до дна. Потiм компанiï^Н лася
за карти.
Тварини вiдiйшли вiд вiкон. Раптом у будинку зчинився крi Це мiстер
Пiлькiнгтон i Наполеон обидва одночасно зiграли nil вим тузом це й стало
причиною конфлiкту.
Дванадцять горлянок волали водночас, i всi абсолютно одш во. Стало
зрозумiлим, що зробилося iз свинячими рилами. Твад ззовнi переводили
погляд вiд свинi до людини, вiд людини до свиа| але хто ким був,
розрiзнити було вже неможливо.
Листопад 1943 лютий ÏМ