Пiгмалiон
ДIЯ ПЕРША
Лондон. Ковент Гарден площа в Лондонi. Лiтнiй вечiр. Злива. Перехожi
ховаються вiд дощу пiд портиком церкви Святого Павла. Серед них панi з
донькою. Обидвi у вечiрнiх сукнях. Усi невдоволень Лише один чоловiк
щось зосереджено занотовує у свiй записник, повернувшись до
натовпу спиною.
Годинник видзвонює чверть на дванадцяту. ^
Дочка жалiється матерi, що змерзла, а брата Фредi, який побiг
узяти таксi, вже двадцять хвилин немає. Почувши це, чоловiк iз
натовпу говорить, що в цей час таксi годi шукати, адже багато людей
повертаються з театрiв, i всi машини будуть зайнятi. Дочка невдово- лена
затримкою брата, а мати намагається виправдати сива, хоча й сама
вже починає нервуватися.
Раптом зявляється Фредi у змоклих нижче колiн брюках. Вiн не
знайшов таксi, хоча оббiгав усi вулицi. Роздратована мати знову
посилає сина за машиною. Юнак розкриває парасольку,
кидається в бiк вулицi, але раптом зiштовхується з
квiткаркою i вибиває з ïï рук кошика з квiтами. Ну, ти,
Хредi, дивись, куди сунеш! гнiвно кричить квiткарка i пiдбирає
розкиданi квiти.
Дiвчину з квiтами важко назвати привабливою. У неï брудне, мишачого
кольору волосся, поганi зуби, нечищений одяг, розваленi черевики…
Мати вражена, що дiвчина назвала сина по iменi i намагається
дiзнатися, звiдки вона його знає. Жiнка навiть купує у
дiвчини помятi квiти. А та, отримавши грошi, пояснює, що назвала
хлопця першим iмям, яке ïй спало на думку, для того, щоб виявити
любязнiсть.
У цей час пiд портик церкви поспiшає лiтнiй пан iз зовнiшнiстю
кадрового воєнного у мокрому вечiрньому костюмi. Вiн пiдходить до
того мiсця, де сидить квiткарка. Дiвчина вiдразу ж починає
пропонувати пановi букетик. Пан невдоволений надокучливiстю квiткарки,
проте купує букетик i вiдходить у iнше мiсце.
Чоловiк iз натовпу почав соромити дiвчину i звернув ïï увагу
на якогось типа, який уважно прислухався до розмов i щось ретельно
записував. Перелякана торговка вирiшила, що цей чоловiк полiцейський, i
стала голосно доводити, що вона порядна дiвчина, а заговорила до пана
тiльки тому, що хотiла продати йому квiти. Дехто iз публiки
намагається заспокоïти ïï, хтось сердито говорить,
щоб вона не горлала так голосно, а тi, що стояли оддалiк i нiчого не
чули, почали розпитувати про причину скандалу.
19БЕРНАРД Ш О У. Пiгмалiон
Чоловiк iз записником був вражений галасом, який зчинила квiткарка. Вiн
твердо, але без злостi звелiв ïй замовкнути i пояснив, що записував
те, як вона говорить, а потiм прочитав записане, точно вiдтворивши
ïï грубу, неграмотну вимову. Щоб довести публiцi, що вiн не
полiсмен, чоловiк iз записником назвав кожному iз присутнiх мiсце,
звiдки хто родом, i пояснив, що дiзнався про це за ïхнiми
дiалектами.
Дощ припинився, i натовп став розходитися. Мати з дочкою, не дочекавшись
таксi, пiшли до автобусноï зупинки. Бiля церкви залишилися пан iз
записником, пан iз вiйськовою виправкою i квiткарка, яка все ще
продовжувала виявляти своє невдоволення тим, що пан записав усе,
що i як вона говорила.
Чоловiки розговорилися, i пан iз записником пояснив, що займається
фонетикою. Це його хобi, але воно дає непоганий заробiток адже
зараз час вискочнiв, якi хоч i розпрощалися зi своïм злидарським
кварталом, але варто ïм мовити слово i вимова ïх
виказує.
I ось є я, який може ïх навчити… Бiльше того, пан iз
записником заявив, що за три мiсяцi вiн навiть дiвчину з лондонських
пiдворiть, яï и <<3 такою
вимовою сидiти… повiк у канавi, змiг би перетворити на герцогиню.
Я мiг би навiть забезпечити ïй мiсце покоïвки або продавщицi в
магазинi. А там бездоганна вимова ще важливiша. Виявилося, що пан iз
вiйськовою виправкою теж цiкавиться дiалектами. Цi два чоловiки вже
давно хотiли познайомитися. Випадкова зустрiч зблизила Хiгiнса чоловiка
iз записником i Пiкерiнга джентльмена, який приïхав iз Iндiï
умисне, щоб зустрiтися iз укладачем Унiверсального алфавiту Хiгiнса.
Чоловiки домовилися повечеряти разом. Коли вони проходили повз
квiткарку, та знову нагадала про себе. Дiвчина намагалася продати
ïм квiти i канючила грошi. Хiгiнс кинув ïй у кошик жменю
монет. Вражена квiткарка роздивляється грошi, дивуючись щедростi
вченого, а потiм сiдає в таксi, яке все ж таки дiстав Фредi, i
називає здивованому водiєвi адресу: Беконхамський палац! У
вузькому провулку за гуталiновою лавкою вона зупиняє таксi i
стомлено рушає до свого помешкання.
Це невеличка вогка кiмнатка, у якiй замiсть розбитоï шибки вiкно
затулене картоном. За лiжко править лава, накрита купою лахмiття. Ще у
злиденний прожитковий мiнiмум входять скриня, миска, глечик, стiл,
стiлець, викинутi з якоïсь селянськоï кухнi.
Дiвчина перелiчує заробленi грошi, а потiм знiмає шаль та
спiдницю, лягає в лiжко i долучає одяг до численних укривал.
820БЕРНАРД Ш О У. Пiгмалiон
ДIЯ ДРУГА
Одинадцята ранку наступного дня. Лабораторiя Хiгiнса. У кутку кiмнати
двi високi картотечнi шафки, поряд на письмовому столi фонограф,
ларингоскоп, органнi трубочки iз повiтряними мiхами, набiр газових
пальничкiв, кiлька камертонiв, макет людськоï голови в натуральну
величину, на якому показано голосовi органи в розрiзi. Далi камiн, бiля
нього зручне крiсло та ящик для вугiлля. Лiворуч шафка iз шухлядками, на
шафцi телефон i телефонний довiдник. Далi, в кутку концертний рояль,
перед ним не стiлець, а довга лава. На роялi ваза з фруктами, цукерками
й шоколадками.
На стiнах висять гравюри.
У кiмнатi Пiкерiнг i Хiгiнс. При денному свiтлi видно, що Хiгiнс мiцний,
життєрадiсний, мiцного здоровя чоловiк рокiв сорока. Попри свiй
вiк i статуру вiн нагадує непосидющу дитину, яка напрочуд жваво й
бурхливо реагує на все цiкаве i з якоï не можна спускати ока,
аби часом не сталася шкода. Вiн має по-дитячому мiнливу вдачу: у
хвилину доброго гумору добродушно бурчить, але якщо йому щось не до
вподоби враз вибухне гнiвним буревiєм. Та на нього важко
розсердитися настiльки вiн безпосереднiй i прямодушний.
Хiгiнс i Пiкерiнг говорять про звуки мовлення i рiзницю мiж ними, коли
до кiмнати входить економка Хiгiнса панi Пiрс. Розгублена жiнка
говорить, що прийшла молода дiвчина, у якоï жахлива вимова, але
оскiльки до вченого iнодi приходять такi дивнi вiдвiдувачi, то вона
вирiшила впустити i ïï.
До кiмнати входить учорашня знайома квiткарка при повному парадi. На нiй
капелюх iз трьома страусовими перами жовтогарячого, блакитного та
червоного кольору, фартух тепер майже чистий i пальто з грубоï
вовни теж почищене. Пафос цiєï жалюгiдноï постатi, з
ïï наïвною поважнiстю й удаваною статечнiстю,
зворушує Пiкерiнга…, але Хiгiнс поставився до гостi байдуже.
Вiн пiзнав дiвчину i розчаровано сказав, що ïï вимова його не
цiкавить. Та квiткарка пихато заявила, що приïхала на таксi, щоб
брати у вченого уроки правильноï вимови, i готова платити за це.
Вона не хоче торгувати на вулицi, а в магазинi продавщицею не беруть, бо
вона не вмiє балакать по-праiльному.
Пiкерiнг iз вишуканою любязнiстю запросив дiвчину сiсти i спитав
ïï iмя. Дiвчина гордо вiдповiла, що ïï звуть Елiза
Дулiтл. Вона страшенно образилася, коли чоловiки зi смiхом стали
декламувати вiршик: Лiза, Елiза та лизавета Квiти збирали в саду для
букета.
Три гарнi фiалочки там вiдшукали.
Взяли по одненькiй, а двох не зiрвали.
821
БЕРНАРД ШОУ. Пiгмалiон
Дiвчина запропонувала Хiгiнсу за урок шилiнг, адже вона буде вчити рiдну
мову, яку вже знає. Учений зi смiхом пояснив друговi, що Елiза
пропонує йому двi пятих вiд свого денного заробiтку, i якби вона
була мiльйонершею, то це було б десь шiстдесят фунтiв. Непогано! Чорт
забирай, колосально! Стiльки менi ще нiхто не платив, вигукнув Хiгiнс.
Перелякана Елiза пiдхопилася на ноги, на ïï очi навернулися
сльози. Хiгiнс дав ïй носовичка, але спантеличена дiвчина не
знає, що з ним робити. Вона безпорадно дивиться на чоловiкiв, а
потiм ховає хусточку подалi.
Пiкерiнг, смiючись, нагадав Хiгiнсу вчорашню розмову про те, що нiбито
вчений за три мiсяцi може перетворити навiть таку вульгарну замазуру на
герцогиню. Закладаюся, що у вас цей експеримент не вийде. Проте, якщо
вам таки пощастить видати ïï за герцогиню, я визнаю, що ви
найкращий педагог у свiтi, i сам покрию витрати на ïï
навчання. Хiгiнс захопився iдеєю Пiкерiнга i пообiцяв: За пiвроку
а коли в неï добрий слух та гнучкий язик, то й за три мiсяцi я
виведу ïï на люди й видам за кого завгодно!
Вiн хотiв розпочати навчання негайно i наказав економцi вiдмити дiвчину,
а ïï одяг спалити. Та панi Пiрс зауважила, що не можна так
просто пiдiбрати дiвчину, як камiнець на пляжi. Що з нею буде, як
навчання закiнчиться? Куди вона пiде? Хто нею буде опiкуватися, адже
Елiза не має матерi, а батько вигнав ïï з дому? Та
Хiгiнс не хоче думати про перспективу Елiзи повернутися в багно, коли
вона вже пiзнає iнше життя. Вiн не вiрить, що дiвчина має
почуття, на якi треба зважати, i не звертає особливоï уваги
на реплiку Елiзи: Совiстi в вас нема, от шо! Вам же на всiх начхать,
крiм себе. Вона готова покинути будинок, де ïï не визнають за
людину, але хитрий Хiгiнс задобрює Елiзу цукерками,
розповiдає про райдужнi перспективи ïздити на таксi скiльки
заманеться, спокушає багатими женихами.
Панi Пiрс провела Елiзу на другий поверх, показала ïï кiмнату,
запропонувала прийняти ванну. Дiвчина й гадки не мала, що можна спати в
лiжку, перевдягнувшись у нiчну сорочку, що можна скупатися у ваннi i
залишитися живою та здоровою, адже усi вiсiмнадцять рокiв свого життя
Елiза спала не роздягаючись i нiколи повнiстю не милася. З великими
труднощами панi Пiрс вдалося умовити Елiзу скупатися.
Тим часом у кiмнатi пiд вiдчайдушнi крики Елiзи Хiгiнс з полковником
мiркують над подальшою долею дiвчини. Пiкерiнга непокоïло, чи
порядний Хiгiнс у стосунках iз жiнками. Вчений пояснив, що вiн
переконаний холостяк. Елiзу сприймає як свою ученицю i це для
нього святе. Вiн упевнений, що навчити когось можна тiльки за умови, що
вчитель глибоко шанує особистiсть учня. На уроцi жiн-
822БЕРНАРД Ш О У. Пiгмалiон
ка для нього все одно, що шмат дерева. Тодi вiн i сам стає, немов
деревяний.
До кiмнати заходить панi Пiрс. У руках в неï капелюх Елiзи.
Економка прийшла, щоб поговорити не про Елiзу, а про поведiнку самого
Хiгiнса. Вона нагадала вченому, що вiн дуже часто вживає лайливi
слова в бiса, до бiса, якого бiса, з якими вона змирилася, але при
дiвчинi ïх говорити не варто. Присутнiсть Елiзи вимагає вiд
хазяïна бути охайнiшим, а тому Хiгiнс не повинен виходити до
снiданку в халатi або принаймнi не так часто вживати його замiсть
серветки. Елiза мала б iще один корисний приклад, якби бачила, що Хiгiнс
не ставить каструлю з вiвсянкою на чисту скатертину. Економка виходить з
кiмнати, а присоромлений учений звертається до свого друга:
Знаєте, Пiкерiнг, у цiєï жiнки склалося про мене зовсiм
помилкове враження. Погляньте: я скромна, соромязлива людина. .. Проте
вона глибоко переконана, що я деспот, домашнiй тиран i самодур. Чому не
розумiю*.
Панi Пiрс повертається до кiмнати iз повiдомленням, що прийшов
смiттяр Елфрiд Дулiтл, батько Елiзи.
Це лiтнiй, проте ще мiцний чоловiк, один iз тих, кому однаково чужi i
страх, i совiсть. У цю мить вiн усiм своïм виглядом
демонструє ображену гiднiсть i цiлковиту рiшучiсть*.
Вiд хлопчика, який знав, куди подалася Елiза, старий Елфрiд дiзнався
адресу професора i прийшов до Хiгiнса, щоб заявити про своï права
на доньку. Вчений не дуже церемониться iз непроханим гостем: Вона
нагорi. Забирайте хоч зараз… Забирайте! Не думаєте ж ви, що
я панькатимусь iз нею замiсть вас?! Наступаючи на приголомшеного таким
розвитком подiй смiттяра, Хiгiнс продовжував: У вашоï дочки
вистачило нахабства прийти в мiй дiм i вимагати, щоб я давав ïй
уроки, бо ïй закортiло працювати в магазинi… Як ви смiли
прийти, щоб мене шантажувати?! Ви ïï навмисне сюди пiдiслали!
Дулiтл, обеззброєний такою промовою, пояснює, що зовсiм не
хоче заступати дорогу дочцi. Тут, мона скать, перед нею курєра
вiдкрваєця, то хiба ж я… Та нє! Ви ж не так мене
пойняли. Послухайте… Смiттяр поважно сiдає на стiлець i
розкриває своï карти: вiн бачить, що хазяïн порядна
людина, але й дiвка гарна й вродлива що й казать. А тому Хiгiнс як
людина честi має дати йому за дочку пять фунтiв. Пiкерiнг i Хiгiнс
були враженi вiдсутнiстю у Дулiтла честi i совiстi. Та старий смiттяр
так хитро повернув, що треба ж розумiти простих людей, зважати на мораль
батька, який в потi лиця ростив, годував i вдягав дитину, доки вона не
виросла й не заiнтересувала зразу двох жинтiльменiв, що Хiгiнс
запропонував Дулiтлу
823БЕРНАРД ШОУ. Пiгмалiон
не пять, а десять фунтiв. Але той вiдмовився вiд десятки i пояснив, що
такi великi грошi зроблять його багатим i жадiбним, а тодi нема людинi
щастя! А пять фунтiв вiн пропє: i сам дiстане задоволення, i
жiнка, що живе з ним, буде щасливою, i люди зароблять, та й професору
приємно буде, що не на вiтер грошi спустили.
Пiкерiнг поцiкавився, чому Дулiтл не хоче одружитися з приятелькою.
Смiттяр пояснив, що це вона не хоче виходити замiж, адже не така вона
дурна, що самiй у ярмо влазити. Поки вона не дружина, то ïздить на
ньому, вимагає подарунки i грошi, а вийде замiж i зразу втратить
усi привiлеï.
Дулiтл, отримавши пять фунтiв, поспiшає вже до дверей, як раптом
на порозi мало не наштовхується на чарiвну дiвчину у японському
халатi. Батько не одразу впiзнав Елiзу. Враженi чоловiки не вiрили
своïм очам. А дiвчина почувала себе дурнуватою у тому халатику.
Дулiтл забрався iз дому Хiгiнса, щоб якнайскорiше пропити грошi, а Елiза
розпочала навчання. Вона почувалася, як пацiєнт на прийомi в
лiкаря… I якби не присутнiсть полковника, Елiза давно б уже втекла
свiт за очi вiд свого неспокiйного i вимогливого вчителя, який
примушує ïï без кiнця повторювати алфавiт,
виправляє кожне сказане нею слово i обiцяє взяти за коси й
тричi проволочити довкола кiмнати, якщо вона ще раз скаже проХВесор,
мНякий чи неФилюйтесь.
Таких мук вона зазнаватиме ще не один мiсяць, перш нiж здивує всю
лондонську елiту.
ДIЯ ТРЕТЯ
Прийомний день у помешканнi панi Хiгiнс, матерi вченого. Гостей ще
немає. Через вiдчиненi вiкна видно балкон, на ньому горщики з
квiтами. У кiмнатi немає зайвих меблiв, усiляких дрiбничок.
Посеред кiмнати велика канапа з подушками й укривалом, дiбранi з великим
смаком. На стiнах кiлька гарних олiйних картин.
У кутку кiмнати за елегантним столиком сидить панi Хiгiнс i 1
пише листа. Тепер, коли ïй за шiстдесят, вона вже не
вдягається, як ранiше, всупереч модi.
О пятiй годинi пополуднi раптом з гуркотом розчиняються дверi i входить
Хiгiнс. Генрi, ти обiцяв не приходити в моï прийомнi днi! Ти
вiдсахав усiх моïх друзiв. Варто ïм зустрiтися з тобою, як
вони перестають у мене бувати, з докором заговорила панi Хiгiнс. Але син
не зважав на слова матерi. Вiн пояснив, що прийшов у справi: вiн хоче
привести до неï просту квiткарку, яку пiдiбрав коло базару…
навчив правильно говорити i дав суворi вказiвки, як поводитися. ïй
велено торкатися лише двох тем: погоди та здоровя… Жодних роз-
824БЕРНАРД ШОУ. Пiгмалiон
мов на загальнi теми. Син запевнив матiр, що це буде цiлком безпечно, i
розповiв про заклад iз Пiкерiнгом щодо перетворення простоï дiвчини
на герцогиню.
Розмову перериває покоïвка, яка доповiдає, що прийшли
гостi. Хiгiнс швидко пiдхоплюється, кидається до дверей, щоб
утекти, але перш нiж вiн устигає вийти, мати вже рекомендує
його гостям. На порозi тi самi мати й дочка, якi ховалися вiд дощу бiля
Ковент Гардена. Мати спокiйна вихована жiнка, а дочка намагається
приховати обмеженi статки за бравадою i ексцентричним свiтським тоном.
Жiнки вiтаються iз хазяйкою, намагаються заговорити iз Хiгiн- сом, але
вiн грубо повертається до них спиною i споглядає рiчку за
вiкном. ^ …
Покоïвка доповiдає, що прийшов новий гiсть полковник Шке-
рiнг. Вiн чемно вiтається iз присутнiми, сiдає мiж жiнками.
Наступним гостем став Фредi, якого хазяйка знайомить iз Пiкерiнгом i
сином. Хiгiнс намагається згадати, де бачив усе сiмейство.
Гостi заводять розмову про те, чому на свiтських прийомах люди говорять
не те, про що думають. Хiгiнс нетерпляче пояснює, що присутнi
дами, наприклад, мало знають про поезiю, мистецтво, Фредi нiчого не
тямить у науцi, а сам вiн не має уявлення про фiлософiю. Тому,
зрештою, усi присутнi тiєю чи iншою мiрою дикуни, але роблять
вигляд, що вони культурнi й освiченi люди i за словами ховають
своï справжнi думки.
Покоïвка розчиняє дверi i вводить нову гостю. Це Елiза
Дулiтл. Вона вишукано вдягнена i своєю красою справляє таке
враження, що, побачивши ïï, всi встають. Дiвчина iз
вiдтренованою грацiйнiстю пiдходить до панi Хiгiнс. Вона чемно
вiтається iз хазяйкою дому, пильно стежачи за кожним своïм
звуком, додаючи музики в iнтонацiï. Потiм вiтається з усiма
гостями, вимовляючи кожне слово педантично правильно, i грацiйно
сiдає на канапу. Клара сiдає поряд з Елiзою, Фредi
зачаровано слiдкує за кожним рухом дiвчини. Хiгiнс iде до канапи,
по дорозi чiпляється об камiннi ґратки i спотикається
об щипцi. Лайнувшись крiзь зуби, приводить усе в порядок…
Западає гнiтюча тиша. Панi Хiгiнс, урвавши мовчанку, тоном
свiтськоï невимушеностi говорить про погоду. Елiза, пiдхоплюючи
розмову, завчено промовляє: Незвичне пониження атмосферного тиску,
що охопило захiдну частину Британських островiв, поступово перемiститься
на схiднi райони. За даними синоптикiв, iстотних метеорологiчних змiн не
передбачається. Ця тирада викликає у Фредi смiх. Далi мова
заходить про хвороби, i Елiза розповiдає, що ïï тiтка
померла вiд iнфлюенци. Панi Айнсдорф Гiл спiвчутливо поклацує
язиком,
825БЕРНАРД ШОУ. Пiгмалiон
а Елiза iз трагiзмом в голосi говорить, що тiтку вколошкали, щоб
поцупити ïï соломяний капелюх. Вколошкали, бо така здоровяга
не могла померти вiд застуди. На доказ цього дiвчина навела новi
аргументи: за рiк до того тiтка захворiла на дифтерiю, i коли батько
Елiзи вливав ïй у горлянку джин, то хвора вiдгризла пiвложки.
Далi Елiза невимушено подiлилася, що для тiтки джин був як материнське
молоко…, що батько сам стiльки того джину перехиляв, що знав-таки,
щой до чого, що вiн i заразне просихає, а мати Л сама колись,
бувало, давала йому грошi на випивку, бо вiн тодi одразу робився веселий
та лагiдний.
Слухаючи ïï, Фредi корчився вiд невтримного смiху, i Елiза
запитала юнака: Що таке? Чого це ви ржете? Фредi i його ексцентрична
сестра вирiшили, що це нова свiтська говiрка, а Хiгiнс пiдтвердив
ïхнiй здогад i порекомендував паннi Кларi запамятати новi слова i
використати ïх при нагодi пiд час вiзитiв.
Панi Айнсдорф Гiл та ïï дiти поспiшають на iнший прийом, а
Хiгiнс, ледве дочекавшись, щоб вони залишилися самi, спитав у матерi, чи
можна виводити Елiзу на люди? Панi Хiгiнс пояснила синовi й полковнику,
що попри правильну вимову Елiзи ïï походження проступає
в кожному ïï словi. А винен у цьому сам учитель, бо те, як вiн
висловлюється, для вантажноï пристанi пiдходить якнайкраще.
Проте для прийому навряд. Учений не розумiє матерi. Я нi бiса не
второпаю! Я знаю одне: три мiсяцi, день у день, я бився над тим, щоб ця
дiвчина вилюднiла. До того ж, менi з неï чимало користi. Вона
завжди знає, де шукати моï речi, памятає, де й з ким я
призначаю зустрiчi… Панi Хiгiнс хоче дiзнатися, ким є для
сина та його друга Елiза, що ïï чекає далi? Чоловiки
запевняють ïï, що ставляться до дiвчини дуже серйозно. Вони
щотижня, ба навiть щодня, помiчають в нiй якiсь змiни, фiксують кожний
ïï поступ, роблять десятки записiв та фотографiй, тiльки про
неï говорять, вчать ïï, одягають, винаходять нову Елiзу.
Але панi Хiгiнс говорить ïм, що вони немов двiйко дiтей, якi
бавляться живою лялькою i не бачать проблеми, яка увiйшла в будинок на
Вiмпол-стрiт разом з Елiзою. Проблема в тому, що робити з Елiзою потiм.
Ясно, що Елiзi ще далеко до герцогинi. А втiм, Хiгiнс ще має
попереду час, i заклад ще не програний! Навчання тривало, i рiвно через
пiвроку Елiза знову виходить у свiт. На посольському прийомi вона
зявилася в елегантнiй сукнi з усiма належними аксесуарами: дiаманти,
вiяло, квiти, розкiшне манто. Вона виходить iз ролс-рой- са й у
супроводi Хiгiнса та Пiкерiнга прямує до зали. На прийомi до
Хiгiнса пiдходить поважний молодий пан iз розкiшними вусами. Вiн
826БЕРНАРД Ш О У. Пiгмалiон
нагадує вченому, що був його першим учнем. Хiгiнс ледве згадав Не-
помука, який володiє тридцятьма двома мовами, працює
перекладачем, умiє в межах цiлоï вропи визначити походження
людини. Ш- керiнг трiшки тривожиться, що вусань викриє Елхзу, але
дiвчина iз такою чарiвною грацiєю йде в прийомну залу, що гостi
уривають розмови, щоб поглянути на неï.
Заiнтригована господиня дому просить Непомука вивiдати все про Елiзу
якнайдокладнiше. Через деякий час вусань доповiв, що Дулiтл не англiйка,
бо де ви бачили англiйку, яка б так правильно розмовляла англiйською?
Непомук визначив, що Елiза походить з угорського королiвського роду i
є принцесою.
ДIЯ ЧЕТВЕРТА
Кабiнет Хiгiнса. Годинник на камiнi бє пiвнiч. У кiмнатi нiкого
немає. & .
Елiза у дорогих прикрасах та розкiшному вечiрньому вбраннi входить у
кабiнет i вмикає свiтло. Видно, що вона стомлена. Невдовзi
зявляється Хiгiнс iз домашньою курткою в руках. Смокiнг, цилiндр,
плащ вiн недбало кидає на журнальний столик, одягає домашню
куртку i втомлено падає в крiсло. Заходить Пiкерiнг у вечiрньому
костюмi. Чоловiки перемовляються, коли раптом Хiгiнс вигукує: А де
це, в бiса, моï пантофлi? Елiза похмуро дивиться на нього i
виходить iз кiмнати Потiм повертається з великими пантофлями в
руках, ставить ïх на килимок перед Хiгiнсом. Учений не
помiчає цього i страшенно дивується, коли бачить пантофлi
бiля своïх нiг: А, ось вони де.
Чоловiки обговорюють прийом, радiють, що Елiза блискуче впоралась iз
роллю, i все вже позаду. Вони говорять про дiвчину так, неначе
ïï немає у кiмнатi. Елiза з останнiх сил
стримується, але коли Хiгiнс i Пiкерiнг виходять iз кабiнету,
дiвчина iз криком болючого
гнiву падає на пiдлогу. . .
У коридорi Хiгiнс побачив, що знову не взув пантофлi, i
повертається до кiмнати. Розлютована Елiза хапає пантофлi i
з силою жбурляє ïх один за одним просто в Хiгiнса. Учений не
розумiє причини iстерики дiвчини, а Елiза ладна видряпати йому очi
за те, що вiн
втратив усякий iнтерес до неï.
Хiгiнсу вдалося таки трiшки заспокоïти Елiзу. Вiн намагається
пояснити дiвчинi, що тепер усе позаду, вона вiльна i може жити, як
ïй заманеться: може вийти замiж чи вiдкрити квiткову крамничку.
Говорячи це, учений жує смачне яблуко i не помiчає погляду
лi зи Дiвчина спокiйно вислухала свого вчителя, а потiм рiвним голосом
запитала: Сер, кому належать моï сукнi? Що я маю право за-
127БЕРНАРД Ш О У. Пiгмалiон
брати з собою, щоб ви не звинуватили мене у крадiжцi? Потiм вона зняла з
себе коштовностi: Будь ласка, вiзьмiть це до себе. Так буде надiйнiше.
Не хочу за них вiдповiдати. А раптом щось пропаде. Спокiйно зняла з руки
i перстень, який Хiгiнс купив ïй у Брайтонi. Спантеличений учений
жбурляє перстень у камiн, запихає коштовностi в кишенi i
розлючено говорить: Якби цi витребеньки не належали ювелiру, я запхав би
ïх у вашу невдячну пельку! Пiсля цього вiн велично виходить iз
кiмнати, однак наприкiнцi псує весь ефект, грюкнувши щосили
дверима.
Елiза опускається навколiшки перед камiном, знаходить перстень,
кидає його у вазу з фруктами й рiшуче заходить до своєï
кiмнати. Там вона акуратно знiмає вечiрнє вбрання,
вдягає буденну сукню i виходить з дому, грюкнувши дверима.
Пiд своïми вiкнами Елiза бачить Фредi Айнсдорфа Гiла, закоханого в
неï. Юнак освiдчується дiвчинi, i вона, переповнена
почуттями, вiдповiдає взаємнiстю. Вони завмерли в обiймах
один одного, аж поки ïх не прогнав лiтнiй констебль. Молодi люди
кидаються навтiки, а потiм знову застигають в обiймах, i знову ïх
застає полiцейський цього разу значно молодший. Елiза i Фредi
найняли таксi i цiлу нiч кружляли мiстом.
ДIЯ ПЯТА
Вiтальня панi Хiгiнс. Господиня сидить за письмовим столом. Входить
покоïвка i доповiдає, що прийшли пан Хiгiнс i полковник
Пiкерiнг. Вони дзвонять у полiцiю, шукають Елiзу, i пан Генрi не в
гуморi.
Панi Хiгiнс попросила покоïвку попередити Елiзу Дулiтл про гостей,
а сама зустрiла сина i полковника. Хiгiнс влетiв у кiмнату i, навiть не
привiтавшись, випалив: Мамо, послухай, це ж казна-що! Елiза втекла. Мати
намагалася пояснити синовi, що для втечi була якась причина i що не
можна заявляти на дiвчину у полiцiю, неначе вона якась злодiйка. Розмову
перериває прихiд батька Елiзи. Вiн iмпозантно вдягнений, немов на
весiлля, i сам схожий на нареченого. Пан Дулiтл так захоплений метою
вiзиту, що прямує просто до Хiгiнса зi звинуваченнями. Вiн
докоряє вченому, що той написав про нього в Америку засновнику
товариствiв моральних рехворм. Дiзнавшись про Дулiтла, американський
мiльйонер Езра Д. Уоннафел- лер перед смертю вiдписав смiттярю половину
акцiй своєï сирожу- вальноï хвабрики за умови, що той
шiсть разiв на рiк буде проводити заняття у Всесвiтнiй лiзi моральних
реформ. I ось тепер старий смiттяр страждає вiд того, що,
розбагатiвши, має лише один клопiт-
128БЕРНАРД Ш О У. Пiгмалiон
знайшлася цiла купа родичiв, якi йдуть до нього з простягнутою рукою;
адвокати грошей вимагають; лiкарi лякають його численними хворобами, аби
тiльки вiн довiрив ïм лiкувати себе; вдома все за нього роблять
iншi, аби вiн тiльки грошi платив.
Йому важко нести тягар вiдповiдальностi, який поклали на нього грошi,
але вiдмовитися вiд спадку вiн теж не може, адже вибрати жебрацтво i
робiтний дiм на старостi рука не пiднiмається.
Панi Хiгiнс дуже радiла з того, що Дулiтл розбагатiв i тепер спроможний
забезпечити майбутнє своєï дочки. Генрi заявив, що
старий не має нiякого права на Елiзу, адже взяв за неï пять
фунтiв.
Панi Хiгiнс стала докоряти синовi, що вiн i полковник погано ставилися
до дiвчини, зневажали ïï. Ось тому Елiза втекла з дому. Мати
хотiла, щоб Генрi був чемний iз дiвчиною, а Дулiтл повинен поки що
мовчати про своє нове становище. Генрi сердито падає в
крiсло, а старий виходить на балкон.
У кiмнату гордовито й статечно входить Елiза. У руках дiвчини невеликий
робочий кошик, з якого вона виймає шитво й починає
працювати, не звертаючи анi найменшоï уваги на Хiгiнса.
Елiза розмовляє лише з полковником. Вона дякує Пiкерiнгу за
те, що саме вiд нього дiзналася, як слiд поводитись у пристойному
товариствi. Ïï справжнє виховання почалося тодi, коли
полковник вперше звернувся до неï панно Дулiтл. Багато дрiбниць у
поведiнцi Пiкерiнга були прикладом для дiвчини, пiдносили ïï
людську гiднiсть, а ось Хiгiнс ставився до неï як до квiткарки, i з
ним вона нiколи б не стала ледi.
Слухаючи розмову про нього, Хiгiнс казився з лютi, але Елiза поводила
себе так, неначе його не було в кiмнатi. I лише поява батька вивела
ïï з рiвноваги i знову перетворила на дiвчинку iз лондонського
дна.
. Старий Дулiтл повiдомив дочцi, що одружується, i запросив усiх
присутнiх взяти участь у церемонiï. Пiкерiнг i панi Хiгiнс пiшли
з кiмнати, залишивши Генрi та Елiзу наодинцi. Мiж ними
вiдбувається розмова, яка схожа на дуель мiж ворогами. Елiза
заявляє права на збереження власноï гiдностi,
порiвнює Хiгiнса iз трактором, який пре тiльки вперед, не
помiчаючи нiкого, хизується тим, що ïï кохає
молодий i привабливий Фредi, готовий хоч сьогоднi одружитися з нею.
У свою чергу Хiгiнс сказав, що готовий поважати не рабиню, яка з
готовнiстю приносить пантофлi, а рiвноправного партнера. Вiн зiзнався,
що призвичаïвся до ïï обличчя i голосу, але нiколи заради
неï не зверне зi свого шляху. Та якщо ïй хочеться, щоб якийсь
дурень проводив одну половину свого часу бiля неï, млiючи вiд
почуттiв, а дру-
829БЕРНАРД НI О У. Пiгмапiонгу прикрашаючи ïï синцями, то
нехай вона зараз же забирається до тiєï канави, звiдки
вiн ïï витягнув.
У розпачi вiд таких слiв Елiза заявила, що вийде замiж за Фредi i пiде
вчителювати. Буде навчати багатiйок того, чого ïï навчив
учений. Хiгiнс вражений до глибини душi тим, що все-таки зробив iз лiзи
справжню жiнку, яка нiколи не дозволить глузувати iз себе не буде
покiрно виконувати волю чоловiка. Такою ви менi подобаєтесь,
— у захватi вигукує професор. Тепер вiн сприймає
ïï водночас i як фортечну башту, i як броненосець. Ви, я та
Пiкерiнг тепер не просто двоє чоловiкiв i одне дурне дiвчисько. Ми
тепер троє переконаних одинакiв!
У кiмнату повертається панi Хiгiнс, одягнена для шлюбноï
церемонiï. Вона запрошує Елiзу ïхати до церкви. Дiвчина
прямує до дверей, а Хiгiнс навздогiн дає ïй декiлька
доручень. Елiза з неприхованим презирством вiдповiдає на це нiби
заранi заготовленими фразами про неможливiсть виконати жодне iз них.
Панi Хiгiнс вражена стосунками Генрi та Елiзи i не знає, що й
думати. Жiнки йдуть, а вслiд ïм лунає смiх Генрi: Вона
мрiє одружитися з Фредi! Ха-ха! Iз Фредi! Ха-ха!
