МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Молюсь i вiрю. Вiтер грає

Категории

1.   1 Поезiя

Оригинал

Молюсь i вiрю. Вiтер грає
 I п'яно вiє навкруги,
I голубiв тремтячi зграï
Черкають неба береги.
 
I ти смiєшся, й даль яснiє,
I серце б'ється, як в огнi,
 I вид пречистоï надiï
 Стоïть у синiй глибинi.
 
Кленусь тобi, веселий свiте,
Кленусь тобi, моє дитя.
 Що буду жити, поки жити
 Менi дозволить дух життя!
 
Ходiм! Шумлять щасливi води,
I грає вiтер навкруги,
I голуби ясноï вроди
Черкають неба береги.
 
Коментар
Вiрою, надiєю, оптимiзмом сповненi поетичнi рядки вiрша М. Рильського Молюсь i вiрю.... Голуби в небi, дзвiнкий смiх коханоï людини поруч, вiтер, простiр, води — хiба це не щастя? Лiричний герой упевнений у собi, свiт вiн уже називає своïм дитям i готовий жити, поки дозволить дух життя. Бог, природа й вiн сам виступають єдиним, гармонiйним цiлим, i нам передається оця бадьорiсть, цей оптимiзм молодого поета.

Метки

Молюсь i вiрю. Вiтер грає, МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА 20-30-х РОКIВ XX СТ., ПОЕЗIЯ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА 20-30-х РОКIВ XX СТ, Молюсь i вiрю, Вiтер грає, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА, 20-30, РОКIВ, XX СТ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ