Лiтаюча голова

Категории

1.   1 Вiктор Неборак

Оригинал

ВОНА ПIДНIМАЄТЬСЯ, ЯК ГОЛОВА,
вiдрубана голова волоцюги.
Вона промовляє уперше, i вдруге,
i втретє своï потойбiчнi слова:
Я ЛIТАЮЧА ГОЛОВА!
Над юрмищем площi нависло навскiс
ïï всевидюще летюче бароко.
Кров гусне в повiтрi, розчахнутий зрiз
тiнь вiдкидає, важку i глибоку:
Я ЛIТАЮЧА ГОЛОВА!
Сокира невидима в мiсто ввiйшла,
стягнути з помостiв тiла безголовi,
роззяви напились дешевоï кровi,
та зiшкребе слiд iржавий з чола
ПРИВИД ЛIТАЮЧА ГОЛОВА!
Жереш мелодрами телевiзiйнi?
Ти розглядаєш драконiв за склом!
Стiну тобi проламає чолом
ожила куля з Оркестру Феллiнi —
Я ЛIТАЮЧА ГОЛОВА!
Запам'ятай, не сховатись нiде!
Площа приходить у схови, площа!
Брукiвку темну свято полоще
i в Реберiтацiйне небо гряде
МАСКА — ЛIТАЮЧА ГОЛОВА
Я ЛIТАЮЧА ГОЛОВА
Я ГО ЛОВА ЛIТА
ЮЧА ГОЛО ВАЯ
ЧАГОЛО Ю АЯ
АОАО

Висновки

Епатажна, дещо шокуюча i карнавальна рефлексiя в сучаснiй постмодернiй поезiï — це своєрiдний захист художньоï свiдомостi вiд суспiльних катаклiзмiв переходовоï доби. Мабуть, не варто шукати логiчного змiсту, теми та iдеï, у цьому випадку важливiшi асоцiацiï, прозорi натяки на вiдомi явища й погляд на них очима художника слова.

Метки

Лiтаюча голова, ВIКТОР НЕБОРАК, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ГРУПА БУ-БА-БУ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ