Загальнi правила переносу
1. Одна лiтера не залишається в попе редньому рядку й не
переноситься в наступний, якщо навiть вона ста новить склад: ака-де-
мiя, на-ука, у я в а , при слi в я (а не п р и слiв-я). Тому не можна
переносити такi слова, як м рiя, орел, я сен , моя, алея, олiя, iдея,
арiя.
2. Не можна розривати сполучення лiтер дж, дз, якi позначають один
звук: Орфографiя хо джу (а не ход-жу), вiдïж джаю (а не вiдïжд-
жаю), ґу дзик (а не ґуд-зик). Але якщо дж i дз
позначають два звуки (а це буває на стику морфем префiкса i
кореня), то ïх слiд роздiляти: пiд-живляти, вiд-жити, пiд-зем-
ний, над-звичайний.
3. Апостроф i мякий знак при пере носi не вiдокремлюються вiд попе
редньоï лiтери: роз'-єднати, бур-ян, Л ук -ян, силь ний,
ст ань-т е, низь ко, жень-цi, медаль-йон.
4. Не вiдривається й вiд попередньоï лiтери, що
позначає голосний: бай-ка (а не ба-йка), зай чик (а не за-
йчик), край-нiй (а не кра йнiй), грай-ся (а не гра йся).
Буквосполучення йо, ьо теж не роз ривається: га йок, ра-йон,
зна-йо-мий, тре- тьо-го, осiнньо-го, подзьо баний, але: най-
обережнiше (межа префiкса i кореня).
5.3 двох однакових букв, що позна чають збiг приголосних, одна зали
шається в попередньому рядку, а iнша переноситься в наступний:
письмен-ник, картин-ний, щоден но, без-закон-но, мiськ-ком, iм
мiграцiя, iр-рацiональний, вiл-ла. Допускається подвiйний
перенос двох однакових приголосних, що виникли внаслiдок подовження
(асимiляцiï за мякiстю): жит-тя i жи-ття, узлiс-ся i узлi сся,
подорож-жю i подоро-жжю, спросон-ня i спросо-ння, гiл-ляс- тий i гi-
лляст ий, але: Iл-лiч, Iл-лiвна (iмя по батьковi).
6. При переносi складних i складно- скорочених слiв не можна залиша ти
в кiнцi рядка початкову лiтеру другоï основи, якщо вона не
стано вить складу: далеко-схiдний (а не далекос-хiд- ний), дво-
складовий (а не двос-кла- довий), бiло-снiжний (а не бiлос нiжний),
крає-знавство (а не краєз-навство), шiстна-дцять (а не
шiстнад-цять), Свято-слав (а не Святос-лав).
7. Односкладовi префiкси перед на ступним приголосним кореня не
розриваються: роз-писати, пiд-писати, вiд-писа- ти, над-писати, об-
писати. Кiлькаскладовi префiкси можна роздiляти: пере-нести i пе-
ренести, пiдi-грiти i пi-дiгрiти. Односкладовi префiкси перед на
ступним голосним кореня можна переносити двояко: без-оглядно i бе-
зоглядно.
8. Можна, але не бажано, залишати бi ля префiкса початкову лiтеру
кореня: 105 УКРАÏНСЬКА МОВА при-йш ов ( прий ш ов), при-
слiвник, на-ймення, на-рвати, за-клик, за прош ення, су-спiльний,
не-жданий.
9. Не можна розривати iнiцiальнi аб ревiатури, а також комбiнованi аб
ревiатури, якi складаються з лiтер i цифр: ООН, М АУ, Л А З -105, Т
У -154. ïй У рештi випадкiв можна довiльно переносити слова за
складами: Олек-сан-дра, Олек-са-ндра, О лек сандра. Це правило
поширюється й на суфiкси: украïн-ський i украïнсь
кий, видав- ни-цтво i видавниц тво, коза цтво i козац тво. Але при
цьому треба стежити, щоб не спотворити змiсту слова, тому все-таки
лiпше перенос робити на межi кореня i суфiкса.
