Вiдмiнковi закiнчення iменникiв II вiдмiни однини

У називному вiдмiнку нульове закiнчення та -о мають iменники чо ловiчого
роду (космос, гелiй, водень, Петро, Днiпро), закiнчення -о, -е, -я
iменники середнього роду, за В И Н Я Т КОМ похiдних iменникiв, утворених
ВIД чоловiчого роду (дубищ-е, вовчищ е, вiтрищ-е), та тих, що позначають
iстоти (дiдищ е, всезнайк-о, хвальк о) 1 багаття, озеро, серце, вогнище,
чи тання, сузiря, мiжгiр'я, свiтло. У давальному вiдмiнку чоловiчого
РњДУ мають паралельнi закiнчення -овi, -евi (євi) та -у, -ю:
композито ровi, учителевi, Сергiєвi i композито ру, учителю,
Сергiю. Примiтка. У назвах iстот перевага вiд дається закiнченням
-овi, -евi ( євi). У прiзвищах, iменах та по батьковi вибира ються
варiанти закiнчень для урiзнома нiтнення стилю викладу: Тарасовi
Григоровичу Ш евченковi. Рад- чуку Василевi, Ш итiкову Максимовi.
Закiнчення -у (-ю) характерне для iмен никiв середнього роду. Однак у
назвах iстот на -о спостерiгаються також паралельнi закiнчення: телятку
телятковi, дитятку дитятковi. Iнодi такий паралелiзм помiтний i в
iменниках середнього роду (неiстоти): лиху лиховi, серцю серцевi. У
власних назвах прикметникового по ходження на -iв ( ïв ) закiнчення
тiльки У ( ю): Львову, Каневу, Кишиневу, Миколаєву. У знахiдному
вiдмiнку закiнчення залежать вiд семантичного розряду iменника: у назвах
неiстот спiльне з на зивним: саджати сад, збирати урожай, вiдремонтувати
трактор, трима ти весло, помити вiкно, зустрiти сонце, розпалити
вогнище; у назвах iстот спiльне з родовим: зустрiти товариша, попросити
батька, знайти кобзаря, побачи ти оленя, врятувати журавля. Проте в розмовно-
побутовому стилi в назвах конкретних речей паралель- _________
Гоаматика: морфологiя, синтаксис 187 УКРАÏНСЬКА МОВА но з формою
називного вiдмiнка вжи вається й форма родового вiдмiнка
(кiлькiсть таких iменникiв невелика): написати лист i написати листа;
взяти плащ i взяти плаща; купити олiвець i купити олiвця. Орудний
вiдмiнок має закiнчення -ом, -ем (-єм ) залежно вiд того, до
якоï групи належить iменник. Твер доï -ом (директором,
комiтетом, ж урналом), мякоï i мiшаноï -ем (-єм ):
господарем, шахтарем, сторожем, гостем, секретарем, гаєм,
обрiєм, водiєм, Анатолiєм, Геннадiєм. Iменники
середнього роду на -я мають закiнчення -ям: значенням, навчанням, сум
лiн ням, терпiнням. Мiсцевий вiдмiнок вiдзначається синонiмiчними
закiнченнями -i (-Ï), -у (-ю), -овi -евi, ( -євi): закiнчення
-овi (-евi, -євi) властивi майже всiм iменникам другоï вiд
мiни (переважно в назвах iстот), крiм iменникiв середнього роду, що
закiнчуються на -я: на синовi, на зятевi, при батьковi, на коневi, на
рушниковi; зазначенi iменники також мають поряд iз цим закiнчення -у(-
ю): на сину, на зятю, при батьку, на руш нику; iменники чоловiчого роду,
що оз начають iстот (не осiб), мають у мiсцевому вiдмiнку однини поряд
iз закiнченнями -овi, -евi(-євi) й закiнчення -i(-i): на конi, на
ослi на тигрi; закiнчення -у переважає в iменни ках iз суфiксами
-ик, -ник, ,-ок, -ак -к (о ), -ен ьк(о); при дощ ику, у годи н ни ку, на
дер ж аку, у вiйську, у серденьку; проте наведенi iменники можуть
уживатися так само й з паралель ними формами на -овi; на держа ковi, у
вiйськовi, на лiж ковi тощо. також на -у ( ю ) закiнчуються од
носкладовi iменники чоловiчого роду з наголосом на закiнченнi: на снiгу,
на льоду, на л ан у, у сте пу, на краю, у гаю; закiнчення -i (-Ï)
переважає тодi, коли при iменнику вживаються прийменники у ( в ) ,
при, на: на полi, у лiсi, п ри дом i, на обрïi, при факульт ет i;
коли ж прийменник по то вжи ваються закiнчення -у (ю): по гаю, по краю,
по унiверситету, по коридору, по полю. хитання спостерiгається мiж
за кiнченнями -у(-ю ) та -i(-ï) пiд впливом наголосу (на т оргу на
торзi , на л угу на л узi, на краю на краï) та прийменника по (по
лiсу по лiсi, по ст олу 110 столi, по подвiрю по подвiрï); з
прийменником по для позна* чення часу вживане тiльки за к iН ‘
чення -i: по обiдi, по закiнченнi. Грама тика: морфологiя, синтаксис
Перед закiнченням -i приголоснi г, к, х чергуються iз з, ц, с: круг у
крузi, байрак у байрацi, Кременчук у Кременчуцi, горiх у горiсi, кож ух
на кожусi.