Сполучники i сполучнi слова

Крiм пiдрядних сполучник! простi речення в складнопiдряД0 | можуть поєднувати й сполучнi СЛО ” Грама тика: морфологiя, синтаксис У ролi сполучних слiв виступають самостiйнi частини мови:
      . вiдноснi займ енники: хто, що, який, чий, котрий, скiльки; ,
      прислiвники: де, куди, звiдки, ко ли, вiдколи, чому. Сполучнi слова
      виступають члена ми пiдрядного речення: У кожного народу є
      своï святинi, якi вiн береже i перед яким и схи ляє
      голову. Чимало т аких мiсць i в Украïнi. Одне з них легендарне
      поле битви пiд Берестечком на Во линi. Ось i ост рiв Ж уравлиха, де
      розмiщений музей-заповiдник Ко зацькi могили. В клонiм ося ун i
      кальним експонат ам музею, що бережно зiбранi на полi бою. Поду маймо
      про цiну, я к у заплат ив наш народ, iдучи до своєï
      незалежностi (За В. М исаном ). Треба розрiзняти сполучники та
      однозвучнi сполучення слiв. Сполучники Однозвучнi слова (займенники з
      прийменика- ми, прислiвники з частками) опрацювався, зате За те я
      тобi вдячний. Сконав завдання. Огко, проте цiкаво. Про те не треба
      говорити, кбц захотiв, Як би це тобi 10 зрозумiв би. пояснити?
      Рийиiов, щоб Що б тобi сказати пРощатися. на прощання? Сполучники не
      виступають члена- и Речення, ïх можна замiнити iнши- и
      сполучниками: зате, проте = однак, але; якби, щоб коли б, аби.
      Однозвучнi сполучення слiв висту пають членами речення, до них мож на
      поставити питання. Частку би (б) можна перенести до iнших слiв у ре
      ченнi, а на займенник що або на при слiвник як падає логiчний
      наголос: Ми вiршi пишемо про те , Як стати бiля дум на вартi. Ми
      вiршi пишемо, проте (але, однак) Ми не завжди тих вiршiв вартi. В.
      Коротич. Якби (коли б) я була зiркою в небi, я б не знала туги, нi
      жалю. Як би я тепер хотiла у мале човенце сiсти i далеко на схiд
      сонця золотим шляхом поплисти (3 те. Лесi Украïнки ).