Керування

Керування такий вид пiдрядно го звязку, при якому залежне слово
ставиться при головному в певному вiдмiнку: говорити про щ астя,
перепливати рiчку, складат и iспит и, приïхати до столицi, писат и
без помилок, роздуми над фiльмом, властивий людинi, схожий на батька,
бага тий думками. УВАГА! При змiнi головного слова залежне
залишається незмiнним: говорив про щастя, говорила б про щастя, го
ворiть про щастя, говорили про щастя. За формою залежного слова керу
вання буває безприйменни ковим, або безпосереднiм (слухати
симфонiю, радiст ь перемо ги, землi Д онеччини) та прий менниковим, або
опосереД» кованим: т урбуват ися про дiт ей, дiяти за наказом,
екскурсiя до музею, зна ти про щось. За силою пiдрядного звязку
розрiзняють керування сильне i слаб ке. Сильним керування буве 312
Граматика: морфологiя, синтаксис тодi, коли головним словом є пе
рехiдне дiєслово: запамятати правило, вивчити вiрш, не купит и
хлiба, випити молока. Слабке керування наявне в сло восполученнях, де
головним словом виступає дiєслово або iнша частина мови, а
залежне може стояти у формi будь-якого вiдмiнка з прийменником чи без
нього: зайти до кiмнати, дякував дру зям, учитель за покликанням, вi тер
з пiвночi, молоко в глечику, краса весни. Примiтка. Кiлькiсний числiвник
у назив ному й знахiдному вiдмiнках керує iменни ком, а в непрямих
вiдмiнках (крiм знахiдно го) узгоджується з iменником: п'ять тисяч
(називний i знахiдний) керування; пяти тисячам узгодження. Числiвник
один узгоджується з iменни ками в усiх вiдмiнках.