Iсая. Глава 35 (Подражанiє)

Жанр переспiву з Бiблiï. Подра жанiє один з улюблених жанрiв
поета. Давидовi псалми (1847) бу ли першим Шевченковим переспiвом
бiблiйних текстiв. Шел я заслання по ет кiлька разiв звертався до цього
жанру (Подражанiє Iезекiïлю, Осiя. Глава X IV * ). Поезiя
Iсая. Глава 35* є гiмном вiльнiй людинi на вiльнiй землi, вона
повнiстю присвячена темi щастя на роду, що дочекався волi. Порiвнюючи
образну систему 35 роздiлу книги пророка Iсаï Блажен ство божого
народу по муках* з Под- ражанiєм* Шевченка, спостерiгаємо,
що митець використав у своïй поезiï майже всi опорнi образнi
моменти бiблiйного тексту: розплющаться очi слiпим i вiдчи няться вуха
глухим; буде скакати кривий, мов олень; буде спiвати безмовний язик *;
води в пустинi забють джерелом, i потоки в степу! I мiсце сухе стане
ставом, а спрагненний край збiрником вод джерельних. Окрiм того, автор
унiс у поетичний текст кiлька нових образiв, якi пев ною мiрою наблизили
зображуван картину до Шевченкового часу, &к- тивiзували
ïï смисл. Шевченко фактично не вiдступає вiд
композицiï бiблiйного тексту, а повторює його смислову
структуру Спочатку йде загальна картина пус- телi, що поступово
розквiтає: Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле не повитая
Квiтчастим злаком! Пустеля зазеленiла, укрилася квi тами зявився зелений
рай. На цьому тлi по-весняному розквiтлоï природи до людей
приходить довго ждане звiльнення: I спочинуть невольничi Утомленi руки,
I колiна одпочинуть, Кайданами кутi! Шевченко намагається залишити
у своєму переспiвi якомога бiльше об разно-смислових моментiв з
першо джерела. I якщо автор додає своï об разнi штрихи, то
вони наповнюють твiр характерним Шевченковим пое тичним змiстом. Вони
органiчно поєд нуються iз суто бiблiйними мотивами: Тодi, як,
Господи, святая На землю правда прилетить Хоч на годиночку спочить, 568
Незрячi прозрять, а кривиє, Мов сарна з гаю, помайнують. Нiмим
отверзуться уста; Прорветься слово, як вода, I дебрь-пустиня неполита,
Зцiлющою водою вмита Прокинеться… Категорiя Правди, Найвищоï
спра в ед л и в о ст i це категорiя i з Шевчен- кового поетичного свiту.
Бiблiйнi образи є найвищою мiрою художнiми, i поет прагне ïх
макси мально зберегти. Проте в його поезiï на берегах рiчок та озер
ростуть не тростини й папiрус, а гаï. Цей штрих натякає, що
йдеться про майбутнє звiльнення не так iзраïльського, як
украïнського народу.