Групи безсполучникових речень

За характером синтаксичних i смислових звязкiв мiж простими ре ченнями безсполучниковi складнi речення подiляють на двi основнi групи з однотипними та рiзнотип ними частинами. Безсполучниковi речення з одно типними частинами (є синонiмiчни ми до складносурядних речень): Найогиднiшi очi порожнi, Найгрiзнiше мовчить гроза, Найнiкчемнiшi дурнi вельможнi, Найпiдлiша брехлива сльоза. В. Симоненко. Блакить мою душу обвiяла, Душа моя сонця намрiяла, Душа причастилася кротостi трав. П. Тичина. Смисловi вiдношення в таких реченнях:
      1. Одночаснiсть дiй, явищ: 423 УКРАÏНСЬКА МОВА Тихесенько вiтер
      вiє, Степи, лани мрiють, Мiж ярами над ставами Верби
      зеленiють. Зорi сяють; серед неба Горить бiлолиций. З те. Т.
      Шевченка.
      2.Часова послiдовнiсть дiй, явищ: Минають днi, минають ночi,
      Минає лiто. Попрощалось ясне сонце З чорною землею,
      Виступає круглий мiсяць З сестрою зорею. З те. Т. Шевченка.
      3.Зiставлення змiсту одного ре чення зi змiстом iншого або ïх про
      тиставлення: Ще сонячнi променi сплять Досвiтнi огнi вже
      горять… Пан гуляв у себе в замку У ярмi стогнали люди. З те.
      Лесi Украïнки. Такi речення поширенi в розмовно му стилi, часто
      використовуються в приказках, афоризмах, сентенцiях: Рада б зiрка
      зiйти чорна хмара заступає (Нар. те.). Життя, кажуть, зжити не
      по ле перейти (Панас Мирний). Життя коротке мистецтво вiчне (Гiпократ
      ). Безсполучниковими складними реченнями з неоднорiдними (рiзно
      типними) частинами називають так безсполучниковi речення, у яких од.
      на частина залежить вiд iншоï семан тично та iнтонацiйно
      (є синонiмiчни ми до складнопiдрядних речень). Смисловi
      вiдношення у таких реченнях: часовi: Зайде сонце Катерина По садочку
      ходить. Зiйде сонце утру сльози, Нiхто й не побачить. З те. Т.
      Шевченка. умовнi: Защебече соловейко В лузi на калинi, Заспiває
      козаченько, Ходя по долинi. Т. Шевченко. зясувальнi (пояснювальнi): I
      досi сниться: пiд горою Мiж вербами та над водою Бiленька хаточка. Т.
      Шевченко. наслiдковi: Пiдняв шапку човни стали. Грає кобзар,
      виспiвує Аж лихо смiється. З те. Т. Шевченка. причиновi:
      Добре тому багатому: Його люди знають… Не жди сподiваноï
      волi: вона заснулч-' З те. Т. Шевченка. 424 , порiвняльнi: Засiяли
      карi очi зорi серед ночi (Т. Шевченко).