«Чолом доземний моïй же таки знанiй»

«Чолом доземний моïй же таки знанiй» iнтимна лiрика поета
      . ш адресованим тер п л яч iй i вiрнiй 8 ужинi, вiдомiй п исьм ен ни ц
      i Ганнi Б а р в iн о к . I .Ф р ан ко н азв ав цей твiр найлiпшим
      вiрш ем поета. Ц я пое зiя переконує, щ о на сх и л i л iт К
      улiш ОСЯГ висот у висловi лю бовного по чуття. Линучи думкою в
      молодiсть, i сам помолодiлий, герой передає ко хан ня через
      видиму м ову почуттiв: … Лягала головою i слухала м узи ку ти х
      копит, Що до твоïх несли мене ворiт. Шедеври iнтим ноï лiр
      и ки вiдтво рили велич п одруж ньоï сам овiдда ностi
      (Благословляю час той i го дину…), сердечний щ ем вiд усвi
      домлення того, щ о не захистив найрiднiшу вiд ударiв долi (Дивлюсь на
      срiбний волос тв iй , к о х а н а … ).