Забула внучка в баби черевички

Категории

1.   1 Чернiлевський Станiслав

Оригинал

Забула внучка в баби черевички...
Дитячим смiхом бризнувши в зело,
За повелiнням вiковоï звички
Перекотилось лiто за село.
Махнуло рученя на бензовозi —
I курява вляглась пiсля колiс.
А бабка все стояла на дорозi,
Хустинкою торкаючись до слiз.
I вийшли в небо зорi-жаровички,
I тихо бабка посеред села
Малесенькi дитячi черевички
У спорожнiлу хату занесла.
Лягла собi. I свiтло не свiтила.
Торкнулась черевичкiв перед сном –
I осiнь ïй тихенько опустила
Горiховий листок перед вiкном.
Коментар
Дитина, мати, бабуся. Родина, рiд. Це тi одвiчнi поняття, без котрих i життя — не життя. У далекому селi живе бабуся. Повиростали дiти, розлетiлися свiтами. А вона одна, живе спогадами. I яка ж радiсть, коли приïжджає (якимось, мабуть, попутним транспортом) онука! Нащебече бабусi про своï студентськi новини, про те, як зайнятi на роботi тато й мама, поïсть бабусиних пирiжкiв, поп'є свiжого молочка вiд сусiдськоï корови та й помахає ручкою: треба ïхати, хоч на бензовозi, бо коли ще щось буде... Поспiхом забула черевички якi перевзувалася. Бабусi — дорога згадка. Торкнулася старенька черевичкiв, що ще нiби зберiгали тепло милих нiжок, i заснула щасливо. А над нею — зорi-жаровички й останнiй горiховий листок. Ця зворушлива поезiя закликає: любiть своïх рiдних, не забувайте стареньких!

Метки

Забула внучка в баби черевички, Чернiлевський Станiслав, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ