Тисяча прислiвникiв мов джунглiв i пустель
Острова Океанiï населяють представники двох рас —негроïдноï й монголоïдноï. Багато антропологiв
думають, що рас в Океанiï не двi, а три: австралоидная,
негроïдна й монголоïдна. До монголоïдноï раси, до
ïï пiвденного рiзновиду, вiдносять полинезийцев, що населяють
схiднi архiпелаги в Тихому океанi. Ïхнiй один час уважали нащадками
таємничоï бiлоï раси, чи те неведомо що звiдки з'явилася
спочатку в Пiвденнiй Америцi, а потiм i в Полiнезiï, чи те
пришедшей з Європи, чи те виниклоï на континентi Му —
тихоокеанському побратимi легендарноï Атлантиди. Але в мiру того як
збiльшувалися знання про цього дивного народ-мореплавця, ученi усе
бiльше й бiльше переконувалися в тiм, що полинезийци — особлива
галузь пiвденних монголоидов. Про це говорять ïх чорнi, прямi,
часом навiть тугi волосся, жовто-маслиновi кольори шкiри, слабкий
розвиток волосяного покриву на тiлi й особi
Полинезийци говорять мовами, якi входять в австронезийскую (i, ширше, у
гiпотетичну австрическую) сiм'ю. На родиннi ïм мовах висловлюються
й темношкiрi жителi Меланезiï. Цiлком ймовiрно, у далекiй давнинi
вони говорили на iнших, неавстронезийских мовах, що нинi исчезнули пiд
впливом пришельцев-австронезийцев. Правда, подекуди на Черних островах
збереглися ще й острiвцi мов, що не входять у велику австрическую сiм'ю.
На них говорять деякi племена островiв Новоï Iрландiï,
Новоï Британiï й Соломоновi островiв. Можливо, що й
Iндонезiйський архiпелаг був колись не австрическим. Подекуди тут,
зокрема на островах Хальмехера иморотай, зустрiчаються прислiвники,
зовсiм несхожi на австронезийские мови. А величезний острiв Нова Гвiнея
є заповiдником таких мов i дiалектiв — отут ïх
налiчується бiля тисячi!
Радянський археолог С. П. Толстов припустив, що всi мови Новоï
Гвiнеï родиннi один одному. Один дiалект переходить в iншiй, злегка
змiнюючись вiд села до села, i такою ланцюжком охоплений весь величезний
острiв. Однак зiставлення основних слiв рiзних новогвiнейських мов
показує, що все далеко не так просто. Можна видiлити райони, де
є ця лiнгвiстична безперервнiсть. Але таких районiв
виявляється порiвняно небагато. I корiнь слiв, наприклад,
займенникiв, назв частин тiла та iн. слiв, по яких i
встановлюється спорiднення мов у рiзних районах Новоï
Гвiнеï, не збiгаються. Тому можна вважати, що це мови рiзних
язикових сiмей. Виявити, скiльки мов на Новiй Гвiнеï, досить важко,
тому що немає граней мiж говором, дiалектом i мовою. Але визначити
кiлькiсть язикових сiмей цiлком можливо.
Всi мови Пiвнiчно-Схiдноï Азiï, що не входять до складу
алтайськоï, уральськоï й iншоï бiльшоï сiмей,
одержали збiрну назву палеоазиатские. Всi мови Океанiï, що не
входять в австронезийскую сiм'ю, називають папуаськими, або
неавстронезийскими.
Термiн палеоазиатские мови поєднує рiзнi сiм'ï:
юкагирську, чукото-камчатскую, эскалеутскую, нивхскую, а деякi лiнгвiсти
зараховують сюди й так званi енисейские мови, про якi мовлення буде
нижче. Таким чином, тут є чотири або п'ять язикових сiмей. А на
скiльки рiзних сiмей розпадаються неавстронезийские або папуаськi мови?
До останнього часу вважали, що таких сiмей… кiлька сотень!
Правда, сучаснi лiнгвiсти починають серйозно укрупнювати цi сiм'ï,
знаходити слiди ïхнього древнього спорiднення. Наприклад, у
нагiр'ях на сходi Новоï Гвiнеï безлiч прислiвникiв
об'єднанi у велике угруповання, що охоплює близько 750 тисяч
чоловiк, тобто приблизно третина людей, що говорять на папуаських мовах.
Усього на них говорить бiльше двох мiльйонiв жителiв острова Нова Гвiнея
й деякi сусiднi острови Меланезiï й Iндонезiï. У верхiв'ях
новогвiнейськоï рiки Сепик удалося виявити ще одну макросiм'ю
(тобто сверхсемью). На пiвденно-сходi острова видiлена група мов куку-
куку, що вiдрiзняються особливими гортанними звуками. Причому подiбнi
звуки є й у мовi пiгмеïв, що живуть в iншiй частинi
Новоï Гвiнеï
Бути може, все рiзноманiття папуаських мов Океанiï вдасться звести
всього лише до декiлькох груп. А потiм, зв'язавши данi лiнгвiстики з
археологiчними культурами й антропологiчними типами, простежити
найдавнiшi хвилi переселенцiв, шедших багато тисяч рокiв тому зi Старого
Свiтла в Океанiю. Поки що вченим удалося намiтити шлях самоï
пiзньоï хвилi, шедшей з Индосинезии, — австронезийской.
Iснує гiпотеза про єдиний тихоокеанському язиковомустовбурi, тобто спорiдненнi мов Австралiï й Океанiï, що
зложилося в Индосинезии ще в епоху палеолiту. У мiру того, як заселялися
землi в Тихому океанi, iшло подiл мов на рiзнi галузi цього
тихоокеанського стовбура. У нас занадто мало даних, щоб довести або
спростувати цю гiпотезу. Бiльшiсть папуаських прислiвникiв ще чекають
свого опису, зiставлення з iншими мовами миру. Наприклад, є
припущення про спорiднення мови найдавнiших жителiв Японiï з
папуаськими й ряд iнших, настiльки ж неперевiрених гiпотез. Чи сходять
папуаськi мови Океанiï до одного найдавнiшого чи предка нi, ми не
знаємо. Зате лiнгвiстам удалося показати, що всi прислiвники
аборигенiв Австралiï родиннi один одному. Вони становлять одну
язикову сiм'ю
Першим європейцям австралiйцi здалися самими знедоленими людьми на
свiтi. У них не було нi будинкiв, пi начиння, нi домашньоï худоби
або птаха, нi землеробства, нi одягу, нi прикрас. Навiть первiснi жителi
пустель Пiвденноï Африки, готтентоти, здавалися щирими
джентльменами, якщо зрiвняти ïхнi недолiки з недолiками тутешнiх
жителiв (так уважав Вiльям Дампир, учений i пiрат, один з
першовiдкривачiв Австралiï). Лише в минулому столiттi, коли вченi
довiдалися аборигенiв п'ятого континенту ближче, колишнє подання
про ïх як про самих примiтивних людей планети, що коштують на гранi
людини й тварини, зникло. Виявилося, що в австралiйцiв iснує
найбагатша скарбниця мiфiв i легенд, дивне мистецтво, багатоступенева
система спорiднення. Настiльки ж цiкав i складними виявилися й мови
п'ятого материка. Але ж думали, що австралiйцi обходяться декiлькома
сотнями слiв!
Словники найбiльш вивчених австралiйських мов включають кiлька тисяч
слiв, не вважаючи численних форм, якi утворять вiдмiнювання й
дiєвiдмiни частин мови. Причому в цiй областi мови п'ятого
континенту бувають нерiдко набагато сложней будь-якоï
європейськоï мови. Є мова , де число форм одного
дiєслова може доходити до дев'ятисот!
Колись аборигенам Австралiï належав весь континент. Тепер вони
вiдтиснутi в марнi пустелi. Багато племен повнiстю вимерли. Вiд iнших,
загнаних у резервацiï, залишилися лише жалюгiднi групи людей. Ученi
вважають, що до початку європейськоï колонiзацiï в
Австралiï жило понад 600 рiзнi племена. А тому що кожне плем'я
говорило на своєму прислiвнику, то число мов перевищувало шiстсот
У мiру вивчення цих мов усе яснiй ставало ïхнє спорiднення,
так само як i спорiднення всiх австралiйських племен по расi, культурi,
побуту
Загальнi основи мов, як вiдносно синтаксису або структури, так i
вiдносно ïх мiсця в культурi племен, однаковi по всьому континентi,
— пише видатний знавець аборигенiв п'ятого континенту професор
Сиднейского унiверситету А.-Р. Элькин. А його спiввiтчизник А. Кепелл за
допомогою методiв математичноï лiнгвiстики визначив, що загальна
австралiйська прамова почала роздiлятися на окремi прислiвники близько
20 тисяч рокiв тому. Ця дата дуже близька до даних iнших наук про час
заселення пiвденного материка
По одностайнiй думцi лiнгвiстiв, мови, розповсюдженi на Пiвденно^-Сходi
Австралiï, представляють самий древнiй шар. Ïх називають ще
палеоавстралийскими. Етнографи й археологи вважають, що тут зберiгся й
древнiй шар австралiйськоï культури, так само як i в племен Пiвденно-
Захiдноï Австралiï. Причому палеоавстралийские мови близькi до
мов Пiвденно^-Заходу материка
Ще бiльш знаменна близькiсть палеоавстралийских слiв до ряду слiв
тасманийских мов. Населення острова Тасманiя в минулому столiттi було
по-звiрячому винищене колонiзаторами (остання тасманийка вмерла в 1876
роцi), Ученим удалося описати, щоправда, дуже коротко, граматику мов
тасманийцев, скласти невеликi словники. Довгий час у науцi йшов
суперечку про те, чи родиннi жителi Тасманiï австралiйцям або ж
вони перебувають у спорiдненнi з жителями Новоï Каледонии й iнших
островiв Меланезiï. Факти мови говорять скорiше на користь
першоï гiпотези. А факти антропологiï — на користь
другоï. Як бачите, данi наук про людину далеко не завжди збiгаються
Заселення Австралiï повинне було йти через Iндонезiю й Нову Гвiнею.
Чи не можна знайти серед папуаських мов прислiвника, родиннi
австралiйським? На думку деяких учених, ряд мов Пiвнiчноï
Австралiï по типi близький новогвiнейським i становить разом з ними
один з дуже древнiх лiнгвiстичних шарiв. Ще бiльш привабливоï була
б можливiсть розшукати в австралiйських мов якi-небудь зв'язки з мовами
темношкiрих мешканцiв Индостана. Адже найближчими родичами австралiйцiв
по расi є саме жителi Пiвденноï Iндiï й Цейлону, i
археологiя говорить про найдавнiшi культурно-iсторичнi зв'язки мiж
п'ятим континентом i Iндiєю
