Князь i новгородци
Новгородци, ïхнiй посадник Дмитр Мирошкинич i князь КостянтинРостовський (iсторична довiдка)
Пiсля 1136 р., коли в Новгородi встановився вiчовий республiканський
лад, князя в Новгород запрошували. Вiн не мав права брати участь у
новгородському вiчi на Софiйськiй площi, мiг жити не в Новгородi, а на
Ярославлем дворище, нi князь, нi його люди не могли купувати в
Новгородськiй землi вотчини. Князь вiдiгравав роль головнокомандуючого,
приходив у Новгород зi своєю дружиною, за що одержував бiльшу
плату. Новгород був багатою державою й вигiдним союзником, тому багато
росiян князi прагнули сiсти в Новгородi або посадити там свого сина.
В 1210 р. у Новгородi князем сидiв Костянтин старший син могутнього
великого володимиро-суздальського князя Всеволода Велике Гнiздо. Сам
Костянтин у рiднiй землi володiв Ростовською долею.
Головною особою новгородськоï республiки був посадник. Цей пост
займав Дмитр Мирошкинич. Це був багатий боярин, власник багатьох вотчин.
Займався Дмитр ще торгiвлею й лихварством. Останнiм вiн збудив до себе
ненависть багатьох новгородцев. Вони хотiли б ськинути влада Дмитра, але
побоювалися вiйни з Володимиро-Суздальським князiвством, тому що Дмитр
увiйшов у повну довiру до молодого князя Костянтиновi.
У той час Всеволод Велике Гнiздо вiв вiйну з Рязанню й велiв
Костянтиновi теж iти в похiд. Костянтин переконав новгородцев iти з ним,
обiцяючи бiльший видобуток у рязанськiй землi й волю всю…любити,
хто добрий до новгородцам, а злих стратити. За допомогою Новгорода Володимиро-
Суздальське князiвство виграло вiйну з Рязанню. Новгородцев щедро
нагородили.
Вони ж, повернувшись додому, ськористалися правом стратити злих.
Ськликали вiче, обрали нового посадника, а старого — Дмитра
обвинуватили в багатьох грiхах: збiльшив вiн податки на чорних людей i з
купцiв брав мита, якi вони ранiше не платили. Присудили Дмитра i його
родичей до позбавлення майна. Пiшли новгородци на двiр Мирошкинечей,
захопили все добро й роздiлили мiж городянами. Лихварськi дошки (запису
про борги) взагалi знищили. Родичей i друзiв Дмитра вигнали з Новгорода.
Дмитр у той час умирав у Володимирi вiд ран, отриманих у рязанському
походi. Всеволод i Костянтин нiчим не могли допомогти колишньому
новгородському посадниковi. У Новгород князем поïхав Святослав,
один з молодших дiтей Всеволода Велике Гнiздо. Але новгородци не
захотiли Святослава й покликали вiдомого доблестю Мстислава Вiдважного
зi смоленських князiв.
Новгородци й Мстислав Вiдважноï (Лiтописнi сюжети)
У лiто 1210 узимку прийшов князь Мстислав Мстиславич у Торжок, а в
Новгород послав зi словами: Кланяйтеся святiй Софiï й трунi батька
мого й всiм новгородцам. Прийшов я до вас, слишав про насильства вiд
князiв, i жаль менi стало совей отчини.
Почувши це, новгородци послали за ним з великою честю: Приходь, княже,
на стiл.
Прийшов Мстислав у Новгород, i посадили його на столi батька, i радi
були новгородци.
У лiто 1211 послав князь Мстислав посадника Дмитра Якуница на Луки з
новгородцами мiста ставити, а сам пiшов на Торжок охороняти волостi, з
Торжка в Торопец, з Торопца пiшов на Луки й з'єднався з
новгородцами.
У лiто 1214 пiшов князь Мстислав з новгородцами на чудь i пройшов
Чудськую землю до моря. Села ïх попалив i змiцнення ïх взяв. I
чудь поклонилася йому. I взяв князь Мстислав з них данина й дав
новгородцам двi частини данини, а третю частину своïй дружинi.
Того ж лiта надiслали онуки Ростислава в Новгород до Мстислава
Мстиславичу: Не дає нам Всеволод Святославич частини в Росiйськiй
землi. Приходь, пошукаємо отчини.
Мстислав же ськликав вiче на Ярославлем дворi й став кликати новгородцев
до Києва на Всеволода Святославича. Вiдповiдали йому новгородци:
Куди, княже, ти очами глянеш, туди ми кинемося головами своïми.
Князь Мстислав пiшов з новгородцами до Києва. I ськазав Твердислав-Посадник: Брати, як страждали дiди й батьки нашi за Росiйську землю, так
i ми пiдемо за своïм князем.
I почали воювати по Днiпровi, i взяли на щит багато мiст чернiгiвських.
I прийшли пiд Вишгород i стали битися, i здолав Мстислав iз братами й з
новгородцами, а вишгородци поклонилися й вiдчинили ворота. Всеволод же
Святославич iз Києва бiг за Днiпро. I ввiйшов Мстислав iз братами
й з новгородцами в Киïв , i поклонилися йому кияни, i посадив вiн у
Києвi на стiл Мстислава Ростиславовича, онука Ростислава. I
прийшли в Новгород всi здоровi.
У лiто 1215 Мстислав створив вiче на Ярославлем дворi й ськазав
новгородцам: Є в мене справи в Русi, а ви вiльнi в князях. I пiшов
Мстислав по своïй волi в Киïв.
Того ж лiта новгородци, довго думав, послали посадником Юрiя Иванковича
й тисяцкого Якуна Намнежича й десять чоловiкiв найстарших купцiв по
Ярослава по Всеволодовича, по Юр'єва онука.
I ввiйшов князь Ярослав у Новгород.
У те ж лiто князь Ярослав схопив трохи бояр новгородських i, окувавши,
вiдправив ïх у Твер. I по грiхах нашим оббрехали тисяцкого Якуна
Намнежича. I пiшли новгородци на двiр Якуна й розграбували його й
дружину його схопили, а князь повелiв схопити сина його Христофора. Тодi
ж жителi Прусськой вулицi зiбралися й убили Овстрата й сина його й
кинули тiла ïх у рiв. Князь же Ярослава розсердився за це на
новгородцев i пiшов на Торжок.
У ту осiнь багато зла трапилося: побив мороз урожай по волостi, а на
Торжке все було цiле. Князь же Ярослава не велiв пуськати з Торжка нi
воза хлiба в Новгород. А в Новгородi зло було велике: кадь жита купували
по 10 гривень, а вiвса по 3 гривнi, а вiз рiпи по 2 гривнi. Люди
ïли соснову кору й липовий аркуш i мохи. ПРО, горi тодi було,
брати. I зробили нову ськудельницу (братню, загальну могилу). I наметали
повну. На торгу лежали трупи, по вулицях — трупи, по полю —
трупи.
Новгородци же послали оставшихся в живi до князя Ярославовi з мовою: Iди
у свою отчину до Святоï Софiï, а нейдешь, так ськажи прямо.
Ярослав же послiв не вiдпустив, а гостей новгородських схопив. I були в
Новгородi сум i крик.
Тодi Мстислав Мстиславич Вiдважний, довiдавшись те зло, в'ïхав у
Новгород мiсяця лютого в 11 день i схопив намiсника Ярославля, а дружину
його иськовал. I в'ïхав на Ярославль двiр i цiлував чесноï
хрест, а новгородци йому цiлували, що пiдуть iз ним на життя й на
смерть.
Мстислав ськазав: Або захищу чоловiкiв новгородських i волостi, або
голову ськладу за Новгород.
Ярославовi прийшла звiстка в Торжок, що Мстислав у Новгородi, i зробив
вiн засiки на шляхах вiд Новгорода й по рiцi Тверце, а в Новгород послав
100 чоловiкiв, щоб спровадити Мстислава з Новгорода. Але не пiшли на те
новгородци, i всi були одностайнi за Мстислава.
I послав князь Мстислав з новгородцами до Ярослава на Торжок попа Юрiя
вiд святого Iоанна на Торговище й своïх чоловiкiв зi словами: Син,
кланяюся тобi. Чоловiкiв моïх i гостей вiдпусти, а сам iди з Торжка
й вiзьми iз мною любов.
Князевi ж Ярославовi те не сподобалося, i вiн вiдпустив попа без миру, а
новгородцев окував i заточив у своïх мiстах, а товари ïх
роздал i коней. А було всiх новгородцев бiльше 2 тисяч.
I прийшла про тiм звiстка в Новгород. Новгородцев було мало: кращих
людей схопив Ярослав, а меншi — однi розiйшлися, iншi з голоду
померли.
Князь же Мстислав створив вiче на Ярославлем дворi. Пiдемо, —
ськазав вiн, — звiльнимо своïх чоловiкiв, вашу братью й
своï волостi. Так не буде Новий Торг (Торжок) Новгородом, нi
Новгород Торжком, але де свята Софiя , там i Новгород. I в силi Бог, i в
мале Бог i правда.
(З Новгородського Першого лiтопису)
Кiнець iсторiï про новгородцах i Мстислава Вiдважному (iсторична
довiдка)
Ськiнчилася ця iсторiя великою вiйною. Щоб допомогти новгородцам,
Мстислав Вiдважноï покликав на пiдмогу смоленських князiв —
своïх родичiв, так уклав союз iз Костянтином Ростовським, старшим
братом Ярослава. Пiсля смертi Всеволода (1212) його дiти влаштували
усобицу. В 1212-1216 гг. молодшi Всеволодовичи, включаючи Ярослава,
воювали зi старшим своïм братом Костянтином, не бажаючи бачити його
великим князем Володимиро-Суздальським.
Завдяки вмiлому командуванню Мстислава Вiдважного й хоробростi
новгородських пiхотинцiв коалiцiя Мстислава виграла вирiшальну битву в
супротивникiв в 1216 р. на Липицком поле. Новгородцам повернули назад
ïхнiх людей i майно, так само новгородци щедро були нагородженi й
Мстиславом, i Костянтином. Пiсля чого Мстислав Вiдважноï примирив
Новгород з Ярославом. Ярослав став новгородським князем, а Мстислав
умчався на пiвдень Русi боротися з половцями.
Князь i новгородци
Мстислав Мстиславич Вiдважний — праправнук Володимира Мономаха,
правнук Мстислава Володимировича Великого, киïвського князя в 1125-
1132 гг., син Мстислава Ростиславовича Хороброго, що розбило нiколи пiд
Києвом полицi Андрiя Боголюбського й 12-ти його пiдручникiв.
Мстислав Вiдважний належав до смоленськоï галузi Мономаховичей.
Цього князя, як i його батька, люди в Древнiй Русi, особливо лiтописцi,
почитали зразковим, iдеальним князем. Був вiн хоробрий, щасливий,
справедливий, любив дружину й пiдданих, не кривдив ïх, вiдрiзнявся
щедрiстю, не був мстивий.
Власною долею Мстислава Вiдважного було маленьке мiсто Торопец у
Смоленськiй землi, але багато Мстислав воював на пiвночi за iнтереси
новгородцев i на пiвднi з половцями, де обороняв вiд набiгiв степовикiв
Киïвщину й Переяславськую землю.
Князь i новгородци
Торжок (iнша назва — Новий Торг) — пригород (мiсто) у
Новгородськiй землi, через яке надходив у Новгород з Низовоï Русi
хлiб. Захопивши Торжок, легко можна було Власною долею Мстислава
Вiдважного було маленьке мiсто Торопец у Смоленськiй землi, але багато
Мстислав воював на пiвночi за iнтереси новгородцев i на пiвднi з
половцями, де обороняв вiд набiгiв степовикiв Киïвщину й
Переяславськую землю.
Князь i новгородци
Финно-угорський народ, що жив у Чудського озера, по берегах Неви й
Фiнськоï затоки й плативший данину новгородцам. Iнодi чудь
намагалася звiльнитися вiд новгородськоï залежностi, припинити
платити данина, тодi новгородци ходили вiйною на чудь i силою
примушували неï визнати свою владу.
Князь i новгородци
У цьому випадку слово Русь (Росiйська земля) ужито у вузькому змiстi
— у значеннi Киïвщини.
Князь i новгородци
Ярослав — один з молодших синiв Всеволода Велике Гнiздо. Був
питомим князем у Переяславi Залесськом, мiстi у Володимиро-Суздальському
князiвствi.
Князь i новгородци Церква св. Iоанна на Опоках — храм, що був
центром братчини (об'єднання) новгородських купцiв, що торгували
воськом.
Князь i новгородци
Обiг Мстислава до Ярослава син повинне було пiдкреслити старшинство
Мстислава по родовим сходам Рюриковичей. Був Мстислав старiше i за
вiком, i по родовим сходам, тому що його прадiд Мстислав Великий був
першим сином Володимира Мономаха, а дiд Ярослава — Юрiй Довгорукий
— сьомим (четвертим з живих дiтей Мономаха на момент його смертi в
1125 р.). Ярослав був одружений на дочцi Мстислава Мстиславича.
Однак якщо вибудувати сходи спорiднення виявиться, що Мстислав
Вiдважноï доводитися троюрiдним племiнником Ярославовi
Всеволодовичу. Знаючи всi цi обставини, Ярослав цiлком мiг уважати себе
ровней Мстислава.
Князь i новгородци
Вiзьми iз мною любов — тобто уклади мир.
Князь i новгородци
Кращi люди — бояри, купцi (гостi).
Князь i новгородци
Меншi люди — простолюдини. У всiй iншiй Русi простих вiльних людей
(селян, ремiсникiв) називали словом — люди, а напiввiльних —
смерди. Але в Новгородi вiльних простолюдинiв кликали — смерди, а
залежних, напiввiльних — сироти.
Князь i новгородци
Розповiдi росiйських лiтописiв XII — XIV вв. М., 1968. С. 56-60.
