Евпатий Коловрат — перший росiянин партизан

Лiтописний текст адаптований: ськорочений, частиною спрощений, розбитий
на абзаци.
Пiсля розгрому Рязанського князiвства Батий рушив у Володимиро-
Суздальську землю.
Якийсь iз вельмож рязанських по iм'ю Евпатий Коловрат був у той час у
Чернiговi iз князем Ингварем Ингваревичем, i услищал вiн про навалу
зловерного пануючи Батия, i виступив iз Чернiгова з малою дружиною й
помчався швидко. I приïхав у землю Рязанську, i побачив
ïï спустiлу, мiста розоренi, церкви пожжени, люди вбитi. I
помчався в мiсто Рязань, i побачив мiсто розорений, государiв убитих i
безлiч народу полеглого: однi вбитi й посiченi, iншi пожжени, а iншi в
рiцi потопленi.
I воськричал Евпатий у прикростi душi своєï, распаляся в
серце своєму. I зiбрав невелику дружину — тисячу сiмсот
чоловiк, яких Бог зберiг поза мiстом. I погнався слiдом безбожного царя,
i ледь нагнали його в землi Суздальськоï, i раптово напали на стани
Батиеви. I почали сiкти без милостi, i смешились усе полки татарськi. I
стали татари точно п'янi або божевiльнi. I бив ïх Евпатий так
нещадно, що й мечi притуплялися, i брав вiн мечi татарськi, i сек ними.
Почудилось татарам, що мертвi повстали. Евпатий же, наськрiзь
проïжджаючи сильнi полки татарськi, бив ïх нещадно. I
ïздив серед полкiв татарських так хоробро й мужньо, що й сам цар
злякався.
I ледь пiймали татари з полку Евпатьева п'ять чоловiк вiйськових,
знеможених вiд великих ран. I привели ïх до царя Батию. Цар Батий
став ïх запитувати: Який ви вiри, i якоï землi, i навiщо менi
багато зла творите? Вони ж вiдповiдали: Вiри ми християнськоï, риби
великого князя Юрiя Ингваревича Рязанського, а вiд полку ми Евпатия
Коловрата. Послано ми вiд князя Ингваря Ингваревича тебе, сильного царя,
почествовать, i iз честю проводити, i честь тобi вiддати. Так не
дивуйся, що не встигаємо наливати чаш на велику силу — рать
татарську.
Цар же подивувався вiдповiдi ïх мудрому. I послав щурича свого
Хостоврула на Евпатия, а з ним сильнi полки татарськi. Хостоврул же
похвалявся перед царем, обiцяв привести до царя Евпатия живого.
I обступили Евпатия сильнi полки татарськi, прагнучи його взяти живим. I
з'ïхався Евпатий з Хостоврулом. Евпатий же був велетень силою й
розсiк Хостоврула на-пiдлоги до сiдла. I став сiкти силу татарську, i
багатьох отут знаменитих богатирiв Батиевих побив, одних навпiл
розсiкав, а iнших до сiдла розрубував. I возбоялись татари, бачачи який
Евпатий мiцний велетень. I навели на нього безлiч порокiв, i стали бити
по ньому з незлiченних порокiв, i ледь убили його. I принесли тiло його
до царя Батию. Цар же Батий послав за мурзами, i князями, i санчакбеями
(знатнi татарськi персони), — i стали все дивуватися хоробростi, i
мiцностi, i мужностi воïнства рязанського. I ськазали вони паную:
Ми з багатьма царями, у багатьох землях, на багатьох битвах бували, а
таких молодцiв i резвецов не видали, i батьки нашi не розповiдали нам.
Це люди крилатi, не знають вони смертi й так мiцно й мужньо, на конях
роз'ïжджаючи, б'ються — один з тисячею, а два — з
десятьома тисячами. Жоден з них не съедит живим з побоïща.
I ськазав цар Батий, дивлячись на тiло Евпатьево: Про Коловрат Евпатий!
Добре ти мене попотчевал з малою своею дружиною, i багатьох богатирiв
сильноï орди моєï побив, i багато полкiв розбив. Якби
такий от служив у мене, тримав би я його в самого серця свого.
I вiддав тiло Евпатия людям, що залишилися, з його дружини, яких
похватали на побоïще. I велiв цар Батий вiдпустити ïх i нiчим
не шкодити ïм.
(З Повiстi про руйнування Рязанi)
Евпатий Коловрат — перший росiянин партизан. Лiтописний текст
адаптований: ськорочений, частиною спрощений, розбитий на абзаци.
Шурин — брат дружини.
Евпатий Коловрат — перший росiянин партизан. Лiтописний текст
адаптований: ськорочений, частиною спрощений, розбитий на абзаци.
Там же с. 156-158.