Церковний календар

Час понад добу й у межах року ми вiдмiряємо по мiсяцях i дням. У
наших зовсiм не далеких предкiв було iнше числення — по церковних
святах i постам. Простiй, неписьменний селянин, та й городянин, погано
розбиралися в числах i мiсяцях, для них подiï вiдбувалися на
Сретенье, на Егория, у Петрiвки, на Казанську i т.п., тобто по пам'ятних
днях церковного календаря, що тiсно переплiтався iз древнiми,
дохристиянськими повiр'ями й прикметами, отчого ми вправi називати його
й народним
Народне найменування тих або iнших дат знайшло широке вiдбиття в
класичнiй художнiй лiтературi, ставлячи сучасного читача в складне
становище: ми погано уявляємо собi, у який час вiдбувається
названа подiя. От показовий уривок з поеми Н.А. Некрасова Кому на Русi
жити добре: проста селянка Матрена Тимофiïвна розповiдає семи
мужикам мандрiвникам про своє великотрудне життя, зрiдка
осяяноï й свiтлими спогадами про дитинство, замiжжя, материнство.
Чоловiк ïï працює в Питере пiчником
Узимку прийшов Филиппушка,
Привiз хусточку шовковий
Так прокотив на саночках
В Екатеринин день.
Зиму дружини провели в селi, а потiм
Пилип на Благовещенье
Пiшов, а на Казанську
Я сина народила. Крiм вказiвок на зиму, згаданi свята нам нiчого не
говорять. Слухачам мужичкам, як i читачам — сучасникам Некрасова,
усе було гранично ясно. Пояснимо: день святоï КАТЕРИНИ вiдзначався
24 листопада старого стилю (7 грудня нового), БЛАГОВЕЩЕНИЕ — 25
березня (7 квiтня), осiннє свято iкони КАЗАНСЬКIЙ БОГОМАТЕРI
— 22 жовтня (4 листопада).
Не було дня в роцi, не вiдзначеного поминовением какою або одного, а
частiше декiлькох святих або iншою подiєю християнськоï
мiфологiï. Тому народ прекрасно обходився без звичних для нас дат:
числа й мiсяця
Провiнцiйне дворянство теж погано розбиралося в офiцiйному календарi. От
що пише про оточення свого героя И.А. Гончарiв у романi Обломiв: Вони
вели лiк часу по святах, часом року, по рiзних сiмейних i домашнiх
випадках, не посилаючись нiколи нi на мiсяцi, нi на числа. Може бути, це
вiдбувалося частиною iз за той, що, крiм самого Обломова (мається
на увазi батько маленького Iллi. — Ю.Ф. ), iншi всi плутали й
назви мiсяцiв, i порядок чисел.
Старий i новий стиль
Ви вже помiтили: сучаснi дати згаданих некрасовской Матреной
Тимофiïвною свят наведенi по старому й новому стилi, тобто
календарю. У чому ïхнє розходження?
У юлiанському календарi, уведеному римським iмператором Юлiєм
Цезарем в 45 роцi нашоï ери, рiк (тобто час повного звороту Землi
навколо Сонця) був пiдрахований не цiлком точно, з перевищенням на 11
мiнут 14 секунд. За пiвтори тисяч рокiв, незважаючи на виправлення в три
днi, зроблену в XIII столiттi, ця рiзниця склала десять доби. Тому в
1582 роцi римський тато Григорiй XIII наказав викинути з календаря цi
десять доби; григорианский календар (новий стиль) був уведений у
бiльшостi краïн Захiдноï Європи, а потiм i Америки.
Однак Росiя не погодилася з виправленням, зробленим главою
католицькоï церкви, i продовжувала дотримуватися юлiанського
календаря. Новий стиль у Росiï ввела радянська влада в лютому 1918
року, коли рiзниця в календарях досягла вже 13 доби. Тим самим
лiточислення краïни було залучено до загальноєвропейського й
американському. Росiйська православна церква реформи не визнала й
дотепер продовжує жити по юлiанському календарi
Отже, рiзниця мiж календарями в XX i XXI столiттях становить 13 днiв, в
XIX столiттi вона рiвнялася 12 дням, в XVIII — 11. З 1 березня
2100 року рiзниця мiж старим i новим стилем досягне вже 14 днiв
При читаннi староï росiйськоï лiтератури рiзницю мiж офiцiйно
прийнятим у Росiï григорианским календарем i старим, юлiанським,
корисно враховувати. Iнакше ми не цiлком точно будемо сприймати час,
коли вiдбуваються подiï, описанi в наших класикiв. От приклади
Сьогоднi нерiдко, почувши гуркоти грому в першi днi травня, люди цитують
початок вiдомого вiрша Ф.И. Тютчева Весняна гроза: Люблю грозу на
початку травня… При цьому мало кому спадає на думку, що вiрш
написаний в XIX столiттi, коли травень у Росiï починався 13 травня
по нинiшньому календарi (рiзниця в 12 доби) i гроза в середнiй смузi
краïни зовсiм не рiдкiсть. Тому Тютчев, описуючи першу грозу на
початку (а по нашому в серединi) травня, нiтрохи ïй не
дивується, а тiльки радується
В оповiданнi И.С. Тургенєва Стукає! читаємо:
…справа була в десятих числах липня й жари стояли страшнi…
Зараз нам ясно, що по нинiшньому мова йде про двадцятi числа липня. В
iншому творi Тургенєва, романi Батьки й дiти, говориться:
Наступили кращi днi в роцi — першi днi червня. Додавши 12 днiв,
читач легко зрозумiє, яке пора року по сучасному календарi
Тургенєв уважала кращим
Надалi викладi дати старого й нового стилю ми будемо давати через дрiб