Венесуела

Венесуела для будь-якого мандрiвника з Європи є першою
краïною Пiвденноï Америки, оскiльки мiжокеанськi повiтрянi
лайнери звичайно роблять промiжну посадку в ïï столицi мiстi
Каракасi. Тут же в XVI столiттi були заснованi й першi iспанськi
поселення — форпости для подальшого скорення материка. Численнi
острови Карибського моря й порiзана берегова лiнiя нагадали першим
переселенцям про далеку Венецiю, що по-iспанськи звучить як Венесуела.
Незалежнiсть республiка одержала в 1821 роцi, у результатi нацiонально-
визвольноï боротьби пiд керiвництвом Симона Болiвару
Чисельнiсть населення 23 203 тис. чiл. (1999 р.).
Етнiчний склад: iспанцi, iталiйцi, португальцi, араби, нiмцi, негри,
iндiанцi. 96% всiх вiруючих становлять католики, 2% — протестанти.
Середня тривалiсть життя 72,95 рокiв (1999 р.). Рiвень грамотностi серед
осiб старше 15 рокiв становить 91,1% (1999 р.).
Грошова одиниця — болiвар;
Налiчується понад 2 мiльйон iноземцiв, що проживають без
реєстрацiй. Столиця — Каракас (2,7 мiльйон жителiв, iз
пригородами). Державна мова — iспанський. Бiльшiсть населення
сповiдає католицизм
Держава в пiвнiчнiй частинi Пiвденноï Америки. Територiя-912 тисяч
квадратних кiлометрiв
У центрi — низовина Орiноко, на Пiвночi й Пiвнiчно^-Заходi —
Карибськi Альпи, хребти Кордильера-Ла-Мерида (висота до 5007 м. —
пiк Болiвар), Сьерра-Де-Периха, на Пiвденно^-Сходi частина Гвианского
плоскогiр'я
У Венесуелi формуються й усе бiльше складнi форми урбанiстичноï
органiзацiï: агломерацiï мiст, “мiськi коридори”,
розташованi мiж найбiльшими центрами. Це характерно для найбiльше
урбанизированних i iндустрiальних краïнах
У Венесуелi, наприклад, формуються три мегаполiси, у тому числi мiж
столицею Каракасом i узбережжям. До кiнця столiття в них буде
зосереджено 77% населення Венесуели (на початку 70-х рокiв на займанiй
ними територiï проживало 42.6% венесуельцев).
Клiмат
Венесуелу називають краïною гiр, рiвнин i лiсiв. Ïï можна
роздiлити на чотири различающихся по рельєфi, клiмату й
рослинностi району: гiрську область Анд, западину Маракайбо, Льянос
(рiвнини в басейнi рiк Апуре й Орiноко) i Гвианское плоскогiр'я. У
цiлому у Венесуелi жаркий субекваторiальний клiмат — бiльше
посушливий на пiвнiчних прибережних територiях i з яскраво вираженим
сезоном дощiв у центрi краïни. Найбiльш комфортнi для життя
помiрковано жаркi гiрськi райони. Останнiм часом значно збiльшилося
економiчне значення рiвнинноï печенi Льяноса у зв'язку зi
знайденими тут запасами нафти
Середньомiсячнi температури 25 — 29С. Опадiв вiд 280 до 3000 мм.
вгод.
Вологi й змiнно вологi лiси, савани, сухi рiдколiсся
Природнi ресурси
Експортуються нафта, нафтопродукти, залiзна руда, алюмiнiй, сталь, кава,
какао, продукти моря; iмпортуються машини й устаткування, сировина й
матерiали, сiльськогосподарськi продукти й iн
У зв'язку з вiдкриттям на територiï краïни в 1913 р. багатих
нафтових родовищ пiдсилилося проникнення iноземного капiталу, в
економiцi все бiльшу роль стали грати американськi нафтовi компанiï
Економiка
Нафтовидобувний сектор переважає в економiцi, вiн становить 1/3
валового випуску продукцiï, 80% експортних доходiв i половину
державних витрат. Свiтове падiння цiн на нафту привело до серйозних
економiчних потрясiнь у краïнi: скорочення валютних надходжень
привело до скорочення державних витрат, а скорочення державних витрат
привело до зупинки структурних перетворень в економiцi. Економiчний спад
в 1999 р. продовжився, хоча й не в такому ступенi як в 1999 р. Уряд
уживає зусилля спрямованi на подолання фiнансовоï кризи.
Мiсцева валюта була знецiнена на 40% у порiвняннi з рiвнем 1998 р.
Недавно вибраний президент Хьюго Чавес змушений коректувати своï
передвиборнi заяви й проводити тверду полiтику спрямовану на захист прав
iнвесторiв
Валовий внутрiшнiй продукт в 1998 р. склав 95 023 млн. дiл
Валовий нацiональний продукт в 1998 р. склав 82 096 млн. дiл
Рiст ВВП Венесуели в 1994 — 1998 р. (змiни у вiдсотках до минулого
року).
Транспорт
Венесуела розташовує розвитий автодорожньою мережею — 74
тис. кiлометрiв. У краïнi 287 аеродромiв (з них 7 мiжнародних)
Залiзницi — 718,4 кiлометрiв
Державний устрiй
Столиця — Каракас
Венесуела — федерацiя в складi 22 штатiв, федерального округу й
федерального володiння
Глава держави — президент
Законодавчий орган — двопалатний Конгрес Республiки. Офiцiйна мова
— iспанський
Чисельнiсть збройних сил склала в 1997 р. 75 тис. чiл
Iсторiя
Венесуела вiдкрита Колумбом в 1498 р., через рiк була захоплена
iспанськими колонiзаторами. В 16 в. територiя Венесуели завойована
iспанськими конкiстадорами, що створили великi земельнi володiння
(латифундiï) з використанням рабськоï працi, привезених з
Африки негрiв. В 1821 р. у результатi Вiйни за незалежнiсть iспанських
колонiй в Америцi проголошена незалежною державою. З 1819 р. по 1830 р.
входила в складi республiки Велика Колумбiя. В 1854 р. лiквiдоване
рабство. З вiдкриттям в 1913 р. нафтових родовищ в економiцi краïни
затвердився американський капiтал. З кiнця 40-х рокiв до кiнця 60-х
рокiв краïна управлялася диктаторськими режимами