Паливна промисловiсть Росiï

Паливна промисловiсть — частина паливно-енергетичного комплексу. Вона включає галузi по видобутку й переробцi рiзних видiв палива. Провiднi галузi паливноï промисловостi — нафтова, газова й вугiльна.
Нафтова промисловiсть . У сирому видi нафту майже не використовують, але при переробцi одержують високоякiсне паливо (бензин, гас, солярку, мазут) i рiзноманiтнi з'єднання, що служать сировиною для хiмiчноï промисловостi. По запасах нафти Росiя займає II мiсце у свiтi.
Основна база краïни — Захiдна Сибiр(70% видобутку нафти). Найбiльшi родовища — Самотлор, Сургут, Мегион. Друга по величинi база — Волго-Уральська. Розробляється вже майже 50 рокiв, тому запаси сильно виснаженi. З найбiльших родовищ варто назвати — Ромашкинское, Туймазинское, Ишимбаевское.
У перспективi можлива розробка нових родовищ на шельфi Каспiйського, а так само Баренцево, Карського й Охотського морiв.
Частина нафти переробляється, однак бiльшiсть нафтопереробних заводiв перебуває в європейськiй частинi Росiï. Сюди нафта передається по нафтопроводах, частина нафти по нафтопроводу Дружба передається в Європу.
Газова промисловiсть. Газ найдешевший вид палива й коштовна хiмiчна сировина. По запасах газу Росiя займає I мiсце у свiтi. У нашiй краïнi розвiдано 700 родовищ. Основна база видобутку газу Захiдна Сибiр, а найбiльшi родовища Уренгойське i Ямбурзьке. Друга по величинi база по видобутку газу це Оренбургско Астраханська. Газ цього району має дуже складний склад, для його переробки побудованi великi газопереробнi комплекси. Природний газ добувається так само в Тимано- Печорському басейнi (менш1% вiд всього видобутку), вiдкрите родовище на шельфi Балтiйського моря. У перспективi можливе створення ще однiєï бази — Iркутська область, Якутiя, Сахалiн. Для транспортування газу створена єдина газопровiдна система. 1/3 газу, що добувається, експортується в Бiлорусь, Украïну, краïни Балтiï, Захiдну Європу й Туреччину.
Вугiльна промисловiсть. Запаси вугiлля в Росiï дуже великi, але видобуток набагато дорожче в порiвняннi з iншими видами палива. Тому пiсля вiдкриття найбiльших родовищ нафти й газу частка вугiлля в паливному балансi скоротилася. Вугiлля використовується як паливо в промисловостi й на електростанцiях, а коксiвне вугiлля як сировина для чорноï металургiï й хiмiчноï промисловостi. Головними критерiями оцiнки того або iншого родовища вугiлля, є — собiвартiсть видобутку, спосiб видобутку, якiсть самого вугiлля, глибина й товщина шарiв.
Основнi райони видобутку зосередженi в Сибiру (64%). Найважливiшi вугiльнi басейни — Кузнецький, Кансько-Ачинський i Печорський.
Проблеми. Вугiльна промисловiсть перебуває в глибокiй кризi. Застарiло й изношенно встаткування, рiвень життя населення вуглевидобувних районiв украй низок, екологiчна ситуацiя дуже несприятлива.
Розробка нових родовищ нафти й газу на шельфах морiв, вимагає серйозноï екологiчноï експертизи, оскiльки цi частини морiв дуже багатi рибою й морепродуктами.
Iнший напрямок розвитку нефтенной i газовоï промисловостi це будiвництво газо- i нафтопроводiв i нових нафтопереробних заводiв поблизу споживача, але це небезпечно й, насамперед з погляду екологiï.
Таким чином, найважливiшим напрямком росiйськоï паливноï промисловостi є впровадження нового обладнання й сучасних безпечних технологiй