Нацiональний парк Бiловезька пуща
Нацiональний парк Бiловезька пуща — це велика природна науковалабораторiя, що залучає до себе вчених з багатьох краïн.
Поруч iз пущею (Волчин) — батькiвщина останнього короля Мовлення
Посполитой Станiслава Августа Понятовского ( 1733-1798 гг.). Сюди ж у
Троицкий костьол, побудований в XVIII в., був перевезений його порох в
1938 роцi з Петербурга для перепоховання. На пiвночi пущi
перебуває садиба графа Тишкевича, що брав участь у Польському
повстаннi ( 1830-1831 гг.) проти царату. Бiловезька пуща чудова й тим,
що тут побували всi князi Великого Князiвства Литовського й всiх королiв
Мовлення Посполитой, а з XIX столiття й всiх росiйських iмператорiв.
Привiд приïхати в усiх був один — пишнота князiвського,
королiвського й iмператорського полювання
З 1991 р. у Бiловезькiй пущi здiйснюється мисливський туризм. Тут
створена вiдповiдна матерiальна база й пiдготовленi технiки-охотоведи
для прийому туристiв-мисливцiв, у тому числi iноземних. З метою
полiпшення популяцiй диких тварин, створення умов для природного
поновлення лiсу щорiчно шляхом селекцiйного вiдстрiлу й вилову тварин
для розселення, вилучається значна кiлькiсть оленя, кабана, козулi
й зубра
Мисливський палац росiйських iмператорiв сьогоднi перебуває на
територiï Польщi. Зi сходу на захiд пущу перетинає стародавня
“царська дорога”, по якiй росiяни царi направлялися в
мисливський палац. На “царськiй дорозi” збереглися
стародавнi мiстки з ажурним поруччям, якi ранiше були прикрашенi орлом
— гербом Росiйськоï iмперiï
На територiï нацiонального парку вiдвiдувачi можуть оглянути
стоянку древньоï людини епохи мезолiту, кургани-покажчики уздовж
древнiх дорiг, похороннi пам'ятники-кургани, комплекс
“Вискули”, садибу графа Тишкевича, а також стародавню вежу
“Бiла вежа”, i пам'ятники культурноï архiтектури
Нацiональний парк має у своєму розпорядженнi бiльшi
можливостi для розвитку екологiчного туризму. Тут є музей природи,
у якому представленi експонати бiльшостi обитающих у пущi тваринних i
рослин , що виростають на територiï пущi, а також вiдкритi
вольєри з рiзними видами тварин у ïхньому природному
середовищi перебування. Для рiзних категорiй вiдвiдувачiв пропонуються
пiшi, кiннi, автомобiльнi одне- i багатоденнi туристичнi маршрути.
Є три готелi на 212 мiсць, два гостьових комфортабельних будиночки
в мальовничих мiсцях на 16 мiсць, сауна, бар, дискотека, ресторан, де
можна покуштувати нацiональнi блюда, у тому числi приготовленi з м'яса
дичини. Недалеко вiд готелю перебувають таксодермическая й художня
майстернi, у яких виготовляються оригiнальнi сувенiри, призначенi для
реалiзацiï вiдвiдувачам на пам'ять про перебування в Бiловезькiй
пущi
Спортивний комплекс нацiонального парку до послуг аматорiв спорту
представляє тенiснi корти, биллиардную кiмнату, площадки для гри в
мiнi-футбол, гандбол, волейбол, баскетбол
В адмiнiстративному корпусi парку є актовий зал на 100 мiсць, де
можна проводити симпозiуми, конференцiï й iншi заходу
За попереднiми заявками органiзується доставка гостей з Мiнська
або Бреста на транспортi парку. Туристи, що випливають у пущу через
Мiнськ, можуть зробити зупинку в комфортабельному отеленнi комплексу
“Юнiсть”, розташованого на мальовничому березi Мiнського
моря. Для прибивающих у пущу на власному транспортi є охоронювана
автомобiльна стоянка
У лiсомисливських господарствах Красносельское, Тетеринское,
Шерешевское, а також на базi охотхозяйства “Телеханське”,
розташованого на територiï Ивацевичского й Ляховичского районiв
Брестськоï областi, ïсти можливiсть проводити полювання на
комерцiйнiй основi
Господарство розташовує 10947 га заболочених поросших лiсом (66%)
рiвнинних охотугодий, з яких 2596 га займає Вигоновское озеро. У
зв'язку з вiдсутнiстю проïзних дорiг територiя є
важкодоступноï, i пересування здiйснюється водним транспортом
або пiшки. Полювання проводиться, але мисливське-промислових звiрiв i
птахiв. На Вигоновском озерi органiзується полювання на водоплавну
дичину й спортивну риболовлю. Бiловезька пуща i ïï фiлiя
“Телеханське” — сприятливi мiсця для спостереження за
дикою природою й фотосафарi
БIЛОВЕЗЬКА ПУЩА — унiкальний лiсовий масив Європи Вiнрозташований на заходi республiки в межах Гродненськоï й
Брестськоï областей, займаючи площу 87,36 тис. га. Адмiнiстративний
центр перебуває в селищi Каменюки Каменецкого району, в 60 км вiд
Бреста. В 20 км вiд Бiловезькоï пущi перебуває м. Кам'янець,
закладений в XIII столiттi князем Володимиром Волинським, у якому
пiднiмається сторожова вежа (Бiла вежа) i, видимо, вiд
ïï вiдбулася назва Бiловезькоï пущi
У центрi пущi перебуває маленьке сiльце Вискули, де в 50-е роки
був побудований привабливий палац, що служив резиденцiєю
керiвникiв колишнього СРСР, а тепер Бiлорусi. В 1991 р. тут була
пiдписано вiдоме “Бiловезьке” угода про вихiд незалежних
республiк зi складу СРСР, пiсля чого Вискули одержали свiтову
популярнiсть
У безпосереднiй близькостi вiд границь Бiловезького масиву проходить
вододiл Балтiйських i Чорних морiв
Широку популярнiсть пущi надають:
наявнiсть тiльки тут останнiх залишкiв великих в XIII в. лiсiв
Європи iз присутнiстю релiктових популяцiй рослин i тварин
(насамперед зубра);
розмаïтiсть i багатство бiогеоценозiв i екосистем на порiвняно
невеликiй територiï з однорiдною геологiчною будовою й клiматом
близьким до центрально-європейського (середньорiчна температура +
6,6 С).
Рiка Нарев бере початок за межами пущi, перетинає болото Дике,
потiм пiвнiчну частину пущi зi сходу на захiд i має заболочену
вузьку заплаву. Його основним припливом є рiчка Наревка. Рiка
Права Лiсова, басейн якоï вiддiлений вiд басейну Нарева Бiловезькою
грядою, бере початок на територiï Польщi, тече в пiвденно-схiдному
напрямку й перетинає пiвденну границю пущi. Там вона
зливається з Лiвоï Лiсовий, образуя рiку Лiсову, що
впадає в Буг пiвнiчнiше Бреста. Нарев, Наревка й Прав Лiсова
приймають ряд невеликих рiчок i струмкiв — Гвозна, Соломенка,
Переровница, Переволока й iншi, джерела яких перебувають у межах пущi
Природних озер на територiï пущi немає. Серед десяти штучних
ставкiв найбiльш великi створенi в заплавi рiки Переволока (озера
Лядское — 345 га , Хмелевское — 75 га ), де на прольотах
зупиняється велика кiлькiсть водоплавноï дичини
Флора пущi представлена 900 видами судинних спорових i насiнних рослин,
що становить 64% видового складу рослин, що виростають на територiï
республiки. Близько 10% видiв мають одревесневающие втечi, з них 25
видiв дерев, 35 чагарникiв i напiвчагарникiв, 12 видiв чагарничкiв
Хвойнi породи представленi сосною звичайноï i ялиною
європейськоï, а також рiдкоï в регiонi ялицею
бiлоï. Поблизу пiвденноï окраïни пущi проходить границя
суцiльного поширення ïли. Листянi представляють: дуб черешчатий,
берези повислая й пухната, граб, вiльха чорна, ясен звичайний осика.
Значно рiдше зустрiчаються дуб скельний, в'язи шорсткий i гладкий
У пущi виростає приблизно 260 видiв мохiв, бiльше 290 видiв
лишайникiв i 570 видiв грибiв
Бiловезькi лiси вiдрiзняються наявнiстю дiлянок незайманих лiсiв. В
основному (бiльше половини) представленi високовозрастними древостоями (
100-200 рокiв), що сформувалися й розвиваються у вiдносно природних
умовах. Є дiлянки у вiцi 250-350 рокiв, збереглися окремi дерева у
вiцi 300-600 рокiв. Хвойнi лiси становлять 68,8% лесопокритой площi й
представленi переважно сосновими лiсами (58,0%), ялинових 10,7%.
Широколиственних лiсiв у пущi 5,8%, приблизно стiльки ж дрiбнолистих
похiдних лiсiв. Поширено листянi корiннi болотнi лiси (18,7%). Моховi й
трав'янi болота займають площу 3,16 тис. га. Болота як регулятори
газового складу атмосфери й гiдрологiчного режиму вiдiграють бiльшу роль
у пiдтримцi стабiльностi екосистем Бiловезькоï пущi й збереженнi
ïï биоразнообразия.
Фауна пущi нараховує бiльше 10 тис. видiв. Тут живе 59 видiв
ссавцiв, у тому числi самий великий представник сучасноï
європейськоï фауни — зубр. Найбiльш численнi гризуни
— 20 видiв. Серед них найбiльш примiтним є бобр. З хижакiв у
пущi живуть вовк, лисиця, рись, куниця лiсова. Великi копитнi —
дикий кабан, олень шляхетний, козуля, лось — є мисливськими
видами, i чисельнiсть ïх оптимiзується. Зубр у минулому також
був мисливським видом, але до 1919 року був повнiстю винищений.
Проведенi биотехнические заходу дозволили вiдновити поголiв'я й довести
чисельнiсть зубра в пущi до 300 особин
У Бiловезькiй пущi i ïï околицях враховано 227 видiв птахiв,
40 з них занесенi в Червону книгу Республiки Бiлорусь. У герпетофауне
налiчується 11 видiв земноводних i 7 видiв плазуючих. У водоймах
живе 24 виду риб. Найбiльш численна щука, плотва, лин, йорж, окунь.
Бiловезька пуща має найбагатшу фауну безхребетних. Тiльки комах
тут налiчується близько 8500 видiв
Пiднесенi почуття переживає, мабуть, кожний, хто
приïжджає познайомитися з Беловеж ской пущею — зеленою
перлиною краю. Самi численнi ïï вiдвiдувачi — це
екскурсанти й туристи. Щорiчно ïх прибуває сюди 150-200 ти
сяч. Багатьох гостей пуща вражає заповiдноï ти шиною,
чистотою своïх вод i повiтря
Так, пуща вражає уяву. Здається, всi лiси Європи
— вiд субтропiкiв до Заполярья при слали сюди своïх
представникiв. Сосна уживается з ялиною, дуб — з березою, вiльха
— iз кленом, в'яз — iз грабом i ясеном. Зустрiчаються бiла
ялиця, скельний дуб, плющ звичайний — мешканцi средиземно
морського узбережжя. В iнших мiсцях — жителi пiвночi: карликова
береза, верба лапландська, осока омська. I розташованi рослини в
зеленому масивi по-раз ному: те поодинцi, то групами, а те бiльшими
дiлянками. Сосновий бор переходить у темно-зелений ялинник, грабовий гай
— в осичняки, втiшно бiлi березняки — у тiнисту дiброву.
Серед них височiють велетнi, яким налiчується по п'ятистах —
семистах лiт
У пущi 892 виду деревних, чагарникових i трав'янистих рослин , зiбраних
природою без вме шательства людини
Прекраснейший зелений край населений рiзнi мi тваринами. Тут 55 видiв
ссавцiв, 212 видiв птахiв, 11 — земноводних, 7 видiв пресми
розкаюваних. Особливе мiсце займає зубр, а iз птахiв —
фазан. В 1986 роцi в пущi було бiльше 2700 оленiв, майже стiльки ж
кабанiв, бiля тисячi козуль, 290 лосiв, понад 200 лисиць, кiлька
десяткiв вiл ков, 40 рисей, близько 80 куниць, 250 глухарей. Є
дикi конi-торпани, борсуки, бобри, орли, дятли, турухтани. Важко
перелiчити всi види. Простiше по сетить спецiальнi загони, де
втримуються живiт ние, або зайти в музей Бiловезька пуща, распо ложенний
у будинку сучасноï архiтектури, i по дивитися опудала
цiєï живностi. Отут теж инте ресно.
От група диких темно-чорних кабанiв зi своïми жовтими в буру смужку
дитинчатами. У дру гом куту — череда європейських шляхетних
оленiв. У великому залi — хижаки. I зроблений виразник але, як у
життi. Два запеклих вовки напали на струнку трiпотливу козулю. Поруч
— сiмейна iдилiя: рись, завбiльшки з доброго собаку, принесла
своïм кошенятам молодого оленя й, муркочучи, смо трит, як вони
ласують поживою. На другому поверсi — птаха: хижi орли, чаплi,
качки, глухари й зовсiм маленькi пташини
Екскурсоводи розповiдають багато цiкавого з життя тваринного й
рослинного миру пущi
…Березень. З кожним днем пригрiває сонце. Снiг осiдає.
З'являються вимоïни й дзвiнкоголосi ру чейки. У повiтрi
струменiє захiд поталоï землi з горьковато-солодким присмаком
бруньок, що набухають. Про та який порi говорять: навеснi пахне.
Ïï по-своєму почувають i лiсовi звiрi Уже очистилися вiд
снiгу бiльшi галявини. Снiг лежить тiльки в хащах i ярах. Десь у небi
завис невидимий жайворонок i ллє свою дивовижну пiсню в данину
сонцю й теплу. Втiм, його голос не самотнiй. У густому ялиннику
мелодiйно посвистують рябушки. На свiтанках токует, немов стукає
сухими паличками, глухарь. Дзвiночками перегукуються омелюхи. У
будиночкiв, якi дбайливо устанав ливают служителi лiсу, метушаться
шпаки. Вони свистять, прищелкивают, скрекочуть. Iз глибини лiсу
доносяться голоси iнших птахiв. Всi вони, як i чоло вiк, здається,
спiвають вiд надмiру почуттiв i радостi
Причаïвшись де-небудь пiд ялиною або кустар ником, слухає цi
незлiченнi голоси зайча- настовик. Його так називають тому, що вiн
народився ще на снiгу, на настi — крижанiй скоринцi. У нього своя
доля й турбота. Зайчиха, народивши дитинчати й нагодувавши ïхнiм
жирним молоком, нерiдко залишає по томство. Проходить день, два.
Iнша зайчиха, пробi гаю мимо, помiтила пухнатi кульки. Наблизилася,
приголубила й обов'язково нагодувала: такий у них, косих, порядок. А
потiм зайчата беруться за свою пашу. Благо, що все зеленiє навколо
в буйнiй вродi
Потiм у своï права вступає лiто. Погойдуючи потужними
кронами, шумлять дерева, начебто оповiдання вают про сиву старовину, про
вiчно юне життя. Як це добре — вiчно юне життя. Вона
трiумфує. Змiцнiли рослини. Пiдросли молодi тварини. Серед дерев
мигнули неяснi тiнi. Це — європейськi шляхетнi оленi.
Вiдбiгши небагато вiд просiки, вони зупинилися й, високо скинувши го
лови, дивляться й слухають: хто порушив ïхнiй спокiй. Потiм
зриваються з мiсця й через мить пропа дають у густих заростях. Виросли й
птаха. Вони за полняют лiс дзвенячою врочистою симфонiєю свого
спiву. Все частiше й частiше вони збираються в зграï, пробують
своï сили перед далеким перельотом на пiвдень
Лiто швидко проходить. Переваливши через вересень ское рiвнодення, сонце
свiтить менше двена дцати годин, i з кожним днем тепло усе бiльше
вiдступає пiд натиском холодних ночей. Обпадають першi пожовтiлi
листи. Свинцевi хмари , немов знехотя, видавлюють iз себе водяний пил.
Над землею усе довше коштують густi тумани — iнодi цiлi днi
Лiто не хоче здаватися без бою. Iнодi пiвденнi вiтри проженуть на пiвнiч
важкi хмари. Небо стане знову блакитним, а наповнений прiлим заходом
повiтря стає дивно прозорим. Наступає жiноче лiто, дiйсно,
очей очарованье. Весь лiс горить золотими й пурпурними вогнями не
встигши ший обпасти листя. Вiд тепла, що наступило, знову по з'явилися
вже бiлi гриби, що вiдiйшли. У повiтрi пливуть бiлi павутинки
Блиснувши своєю посмiшкою, iде жiноче лiто. Знову наступають
плакучi сiрi днi. Потiм заморозки, тендiтний льодок на лужицах i
дзвiнкий iнiй на пожухлiй травi. Багато звiрiв перемiнили своє
вбрання на бiльше теплий i свiтлий, пристосований до снiгу. Вiд холоду,
снiгу й морозiв тварини мають рiзнi захиснi властивостi. Та й зима
приходить не мгно венно, а поволi, i тварини встигають якоюсь мiрою
пристосуватися до холодiв, загартуватися
Нарештi випав снiг. Вiн надiйно захищає кротiв, землерийок, мишей
i iнших звiринок, що живуть у землi. Бобри й ондатри вже не виходять
поживиться на берег i добувають свiй хлiб насущний пiд водою. У курiпок
устигають вiдрости на лабетах пiр'я. Вони утворять своєрiднi лижi,
а вiрнiше — вiяло, що дозволяє птахам не провалюватися в
снiг. Набравши до зими побiльше жиру, не випробовують осо бого голоду
дикi кабани. А бiлка, якщо ïй мало шишок, прибiгає до
запасiв, якi вона зробила завчасно: до розваженого на галузях сухим
грибам або до заповiтноï комори, де покладенi ядрi ние лiсовi
горiхи
…Але от лунає трiск галузей, i на галявину виходить череду
зубрiв. Лiсовi велетнi. Самцi до трьох метрiв у довжину й вагою в добру
тонну. По дивитися на зубра можна й у спецiальному загонi. Коштує
вiн величний, упевнений i сильний. Широке чоло з важкими рогами. Вовна
коричне вая, гладка, як щiльний плюш
Зубр — сучасник льодовикового перiоду й ма монтов. Говорять, вiн
зберiгся тому, що збереглася сама пуща. Але ж пройшло стiльки столiть,
свершилось стiльки подiй. Зубр — гордiсть Беловежья. У першу
свiтову вiйну ïх ис требили повнiстю. Щоб вос становить поголiв'я,
звiрiв iз зили iз приватних зоопаркiв усього миру. Тепер зубр настiльки
при жився в цих лiсах, що десять рокiв тому в пущi було теперiшнє
перенаселення — череда разрос лось до 335 голiв. Довелося
роздаровувати велетнiв iншим нацi ональним паренням Бiлорусi. Зараз
ïх залишилося 230-235 особин. Це трохи бiльше, нiж може прокормити
тутешнiй лiс, — опти мальное поголiв'я, що мо жет годуватися без
допомоги чоло столiття, — близько 200 особин
