Географiчне середовище

Географiчне середовище — одне з найважливiших понять
географiчноï науки. Воно було запропоновано ще наприкiнцi Х I Х
столiття вiдомим французьким географом — елизе Реклю. Географiчне
середовище — та частина природи, з якого людське суспiльство
безпосередньо взаємодiє у своєму життi й виробничiй
дiяльностi на даному етапi iсторичного розвитку. Географiчне середовище
— необхiдна умова життя й дiяльностi суспiльства. Це середовище
перебування, джерело ресурсiв, впливає на здоров'я й настрiй, на
духовну культуру. Як правило, чим рiзноманiтнiше географiчне середовище,
тим краще умови суспiльного розвитку. Ще К. Маркс говорив про тiм що вся
iсторiя людського суспiльства — це iсторiя його
взаємодiï iз природою…. Ця взаємодiя носить
суперечливий характер. З однiєï сторони людин бере iз природи
все, що йому необхiдно, тим самим наносить природi непоправна шкода
Особливо в ХХ столiттi тиск на природу рiзко зросло. Так, за останнi 30
рокiв у свiтi було використано стiльки природних ресурсiв, скiльки за
всю попередню iсторiю людства. У зв'язку iз цим виникла погроза
виснаження й навiть вичерпання деяких видiв ресурсiв. Це, насамперед,
ставиться до мiнерально-сировинних, водних i iнших видiв ресурсiв
Одночасно зросли масштаби повернення в природу вiдходiв, що викликало
погрозу забруднення. По донним учених, на сьогоднiшнiй день на кожного
жителя планети доводиться (умовно) 200 кг вiдходiв. У нашi днi
антропогеннi ландшафти вже займають 60% земний суши Таким чином, перед
суспiльством виникло двi проблеми:
виснаження природних ресурсiв,
забруднення навколишнього середовища, для рiшення яких необхiдно
об'єднати зусилля всiх краïн