Економiчна структура Дагестану

Економiчна структура Дагестану сформувалася як частина загальносоюзного ринку, у якому iнтереси регiону виявилися защемленими. Особливо це торкнулося розмiщення виробництва. Вiдстала аграрно-iндустрiальна спецiалiзацiя економiки, сильна вiдiрванiсть вiд мiсцевого ринку — це головнi риси народного господарства Республiки Дагестан. Iз врахованих у республiцi на початок 1998 року 41 тисяч одиниць суб'єктiв всiх галузей економiки (пiдприємств, органiзацiй, ïхнiх фiлiй i iнших вiдособлених пiдроздiлiв) найбiльше ïхнє число (19,6 тис. одиниць, 48% вiд загальноï кiлькостi) доводиться на сiльське господарство
Республiка має високий освiтнiй ценз, квалiфiковану й у той же час дешеву робочу силу. Промисловiсть представлена майже всiма великими галузями виробництва; ïï структура в останнi роки формувалася пiд наростаючим впливом пiдприємств паливно-енергетичного комплексу, у першу чергу, електроенергетики. Найважливiшi галузi, такi як енергетика, машинобудування мають розвитий технiчний потенцiал i сильний iнженерно-конструкторський персонал. Бiльшi можливостi для розвитку мають рибна, консервна, виноробна промисловiсть, промисловiсть будiвельних матерiалiв i скляна
Особливе значення для республiки мають народнi ремiсничi промисли. Вiддавна чи ледве не кожне селище в Дагестанi славилося тим або iншому ремеслу: виготовленням предметiв домашнього побуту, знарядь працi зi сталi, залiза, мiдi, дерева й шкiри, виробництвом килимiв, паласiв, бурок, рiзного роду ювелiрних прикрас, гончарних виробiв, холодноï й вогнепальноï зброï. Однак iндустрiалiзацiя господарства республiки привела до вимирання цiлого ряду унiкальних i древнiх ремесел: наприклад, припинилося багатовiкове виробництво глазурованого посуду в Пiвденному Дагестанi, повстяних килимiв у Кумикии й Аварiï
По сутi в кожного народу республiки були розвиненi всi види ремесел, однак вижили тiльки тi, якi мали, в основному, декоративний, художнiй характер. Так на нинiшнiй момент збереглися й одержали розвиток ювелiрне мистецтво селищ Кубачи й Гоцатль, килимарство лезгинських i табасаранских майстринь, металева насiчка по дереву майстрiв з Унцукуля, керамiка гончарiв Балхара, виробництво знаменитих андийских бурок
Землi сiльськогосподарського призначення в республiцi становили 3305 тис.га (66% вiд загальноï площi), рiлля — 470 тис.га (9%), багаторiчнi насадження — 54 тис.га (1,1%), косовицi — 162 тис.га (3,2%), пасовища — 2632 тис.га (52%).
Аграрний комплекс республiки вiдрiзняється екстенсивнiстю, слабкою продуктивнiстю. У структурi продукцiï сiльського господарства на частку тваринництва доводиться 65% (в основному вiвчарство мясошерстного напрямку). У рослинництвi природнi умови республiки обумовили прiоритетний розвиток виноградарства, садiвництва й овочiвництва
Одним iз традицiйних виробництв i занять населення Дагестану є виноробство. В основному воно було розвинено на околицях Кизляра й Дербента. Нiколи одна з дохiдних галузей у республiцi, багато в чому визначальну ситуацiю галузi в краïнi (в 1985 роцi питома вага площ виноградних насаджень республiки становив 38% виноградникiв, оброблюваних у Росiï, 45% валового збору винограду було отримано в Дагестанi). Однак у результатi скорочення в останнi роки площ i зборiв винограду виноробство виявилося в найтяжкому положеннi
Площi пiд виноградниками зменшилися з 71,2 тис.га (в 1983 роцi) до 23,6 тис.га в 1997 роцi (в 3 рази), а виробництво винограду скоротилося з 380,2 тис. тонн, до 67,2 тис.тонн в 1997 роцi (в 5,7 рази).
Незважаючи на настiльки важке положення, перспективи в цiєï галузi зберiгаються непоганi: це стосується, насамперед, виходу дагестанського виноробства на мiжнароднi ринки. I хоча цей ринок у цей час дуже насичений, у наших виноробiв є можливiсть проникнення на нього як постачальникiв високоякiсного й недорогого вина, коньяку й шампанського. Продукцiя дагестанського виноробства не раз вiдзначалася призами й медалями на мiжнародних виставках. Про якiсть дагестанських коньякiв говорить хоча б той факт, що це єдиних спиртний напiй, що дають космонавтам, що повернулися з польоту. Все це дозволяє сподiвається, що Дагестан у швидкому майбутньому стане поруч iз такими великими виноробними краïнами як Францiя, Iталiя й Iспанiя. А на внутрiросiйському ринку основнi зусилля необхiдно направити на збiльшення кiлькостi пiдприємств по розливi виноробноï продукцiï в республiцi для множення частки найбiльш вигiдних, так званих фiнiшних виробництв Омиваний водами Каспiйського моря й привабливим значним числом внутрiшнiх водойм, Дагестан має бiльший рибний потенцiал. Прибережнi води багатi рибою: кiлькою, кутумом, сазаном, воблою, жерехом, i, звичайно ж, надбання Каспiю становлять найцiннiшi риби осетрових i лососевих порiд (осетер, бiлуга, севрюга, каспiйська лосось), а також тюленi. У численних рiках Дагестану водяться форель, шемая, вусань i iншi
Рибна промисловiсть — одна з ведучих у харчовiй iндустрiï Дагестану. Однак незважаючи на обмеження й заборона на вилов окремих видiв риб (насамперед, осетрових), швидко скорочуються рибнi запаси й, вiдповiдно, улов i переробка. Свертивается роботи ряду риборозплiдних заводiв
Республiка поставляє на загальноросiйський ринок нафта, газ, машини, устаткування, овочi, фрукти, чорну iкру, рибу коштовних порiд i рибопродукцию, виноматерiали, коньяк, вовна, шкiрсировина, килими, ювелiрнi вироби, вироби художньо-прикладних виробництв
Дагестан перебуває у вигiдному географiчному положеннi й по сутi зв'язує Росiю i Європу зi Сходом. Тут є налагодженi товарнi потоки залiзничного, морського й автомобiльного транспорту. Через республiку проходить залiзнична магiстраль Ростова-Баку й федеральна автодорога “Кавказ” магiстральний нафтопровiд Грiзний- Баку. У Махачкалi є морськi торговельний i рибний порти, незамерзаючi практично цiлий рiк, i до яких пiдведена залiзниця. У порту є перевалочна нафтобаза. В 15 кiлометрах вiд столицi розташований аеропорт
Зовнiшньоторговельний обiг республiки в 1997 роцi оцiнювався (включаючи неорганiзовану торгiвлю1) в 319 млн. доларiв США, в 1,3 рази менше звороту 1996 року. У зовнiшньоторговельних операцiях з Дагестаном брало участь 42 краïни (в 1996р. — 48, в 1995р. — 51 краïна). Зовнiшньоторговельний обiг по краïнах ближнього зарубiжжя (СНД) склав 83 млн. доларiв i зменшився за рiк на 7%, однак його частка в загальному зворотi виросла з 22 до 26%. Зовнiшньоторговельнi вiдносини пiдтримувалися з 10 державами ближнього зарубiжжя: найбiльше активно велася торгiвля з Азербайджаном (63,5 млн. доларiв) i з Украïною (16,8 млн. доларiв).
Основними партнерами республiки в експортi й iмпортi товарiв є Азербайджан, Украïна , Туреччина, Об'єднанi Арабськi Емiрати, Туркменiя, Iталiя, Нiдерланди, Францiя, Чехiя, США, Узбекистан. Обсяг експортних поставок склав 60 млн. доларiв (не рiвнi 1996р.), обсяг iмпортних (включаючи неорганiзовану торгiвлю)1 — 259 млн. доларiв (в 1,3 рази менше). Зменшення iмпорту в основному пов'язане зi зменшенням зворотiв “шоп-турiв” (в 1997р. бiльша частина ïх здiйснювалася в Туреччину, Грецiю, Пакистан, Сирiю, Саудiвську Аравiю, Об'єднанi Арабськi Емiрати, Чехiю, Нiмеччину); за рiк ïхнiй зворот знизився в 1,7 рази, а частка в загальному обсязi iмпортних операцiй ( з 75 до 58%.
У структурi експорту частка товарiв нефтетопливно-енергетичного комплексу становить 64,7% (рiк назад — 41,8%), машинобудiвна продукцiя — 2,7 (6,5), чорних i кольорових металiв — 1,5 (0,7), продовольчих товарiв i сировини для ïхнього виробництва — 22,2 (40,5), шкiряноï сировини 3,7 (7,1), iнших товарiв — 8% (3,6%).
Частка дагестанських товарiв у загальному обсязi експорту за рiк виросла з 40 до 65% (бiльше 90% приросту отримано за рахунок росту експорту нафти). Як i колись АТ “Дагнефть” є основним постачальником експортноï продукцiï, що поставило 368 тис.тонн нафти (62% експорту республiки), або в 1,6 рази бiльше, нiж рiк назад. У числi експортних дагестанських товарiв риба й рибопродукти (в основному осетрових порiд i ïхня iкра), шкiри КРС, овець, ягняти, а дизелi, сепаратори, насоси, вовна, електроенергiя
У структурi iмпорту частка продовольчих товарiв становить 16% (рiк назад — 12,5%), машинобудiвна продукцiя — 12,9 (8,3), продукцiï паливно-енергетичного комплексу — 11,7 (7,8), чорних i кольорових металiв — 4,9 (2,3), iнших товарiв — 54,5% (69,1 %).
Товарний поïзд у натуральному вираженнi по експортi в основному представлений плодами й овочами, алкогольними й безалкогольними напоями, кондитерськими виробами, товарами легкоï промисловостi, електроенергiєю, нафтопродуктами, трубами, устаткуванням, автотранспортом. Мiнiстерством економiки Дагестану внесено до державного реєстру 101 пiдприємство з iноземними iнвестицiями (ПИИ). Загальний заявлений статутний фонд пiдприємств iз iноземними iнвестицiями дiючих на територiï республiки становить бiльше 10 млрд. рублiв i 30 млн. доларiв США.
Iз загального числа зареєстрованих пiдприємств iз iноземними iнвестицiями: 81 є спiльними пiдприємствами й 20 фiлiями iноземних фiрм1. Найбiльша кiлькiсть засновникiв серед держав СНД доводиться на Азербайджан (17), краïн поза СНД — на Туреччину (20).
До 1996 року всi пiдприємства за участю iноземного iнвестора називалися спiльними пiдприємствами. У цей час пiдприємства, у яких частка iноземного iнвестора становить 100% уважаються фiлiями iноземних фiрм
Однак цi пiдприємства не роблять помiтного впливу на економiку республiки. Тiльки 10 з них є дiючими (обсяг зробленоï ними продукцiï оцiнюється в 1,7 млрд. рублiв, що в загальному обсязi промислового виробництва республiки становить 0,1%), серед яких можна видiлити: АТ “Адам Iнтернешнл”, СП “Максi”, АТ СП “Дагнефтьиндустрия”, СП “Стiльниковий зв'язок”, СП “Вак ВЕМ Глобал”.
Зовнiшньоекономiчнi зв'язки республiки характеризуються низьким рiвнем розвитку, значною мiрою через складний обстановка на Пiвнiчному Кавказi, що робить регiон непривабливим для мiжнародного спiвробiтництва, у першу чергу для iноземних iнвестицiй. Структура експортно-iмпортних операцiй республiки багато в чому формувалася не пiд впливом потреб республiки, а економiчноï коньюктурой на ринках Росiï й краïн колишнього Сполучника
Соцiально-економiчна ситуацiю в республiцi в останнi роки багато в чому визначали подiï, що почалися наприкiнцi 1994 року: транспортна блокада, енергетичний голод, потiк бiженцiв. Причому з початком воєнних дiй у Чеченськiй Республiцi вони пiдсилилися — закриття Махачкалiнського аеропорту, границi з Азербайджаном. До них додалися iнформацiйна блокада (обрив прямiй телефонно-телеграфного зв'язку з регiонами Росiï, каналiв телебачення) i стихiйнi лиха (затоплення Каспiєм прибережних районiв республiки, посуха). Ростуть економiчнi втрати, напруженiсть на ринку працi, ускладнюється кримiногенна ситуацiя. Труднощi в реалiзацiï економiчних реформ, проведених у Росiï, бiльшою мiрою позначаються в економiцi Дагестану (з огляду на дотационность його бюджету, затримки з фiнансуванням федеральних програм i бюджетноï сфери). Разом з тим республiка поступово адаптується до ситуацiï. В 1997 роцi в багатьох сферах наростали позитивнi тенденцiï
Уведенi новi пiдприємства й потужностi, здiйснювалися технiчне переозброєння й реконструкцiя, оснащення сучасним устаткуванням в електроенергетицi, нафтопереробцi, що переробляють пiдприємствах агропромислового комплексу, склоробного виробництва, на пiдприємствах шкiряноï й текстильноï промисловостi, транспорту, зв'язки, комунальнi господарства
У результатi в окремих галузях економiки виробництво стабiлiзувалося, а подекуди намiтилися й крапки росту. Збiльшилося виробництво в електроенергетицi, легкоï й харчовоï промисловостi, промисловостi будiвельних матерiалiв. У сiльському господарствi продовжився рiст впливу селянських господарств i населення. Вирiс уведення житла. Удалося пожвавити роботу транспортного комплексу (завершене будiвництво залiзничноï лiнiï ” Кизляр- Карланюрт”, по нiй вiдкрите вантажний i пасажирський рух). Покращилася якiсть, i виросли обсяги послуг зв'язку. Активно розвивався споживчий ринок. В узагальненому видi це виразилося в росту (уперше за роки реформ) обсягiв валового продукту республiки (на 2,6%).
У важких умовах удалося зберегти системи життєзабезпечення, задовольнити основнi потреби республiки в електроенергiï й газi
Трохи покращилася ситуацiя в соцiальнiй сферi. Продовжувала рости вторинна зайнятiсть, що свiдчить про адаптацiю населення до сучасних умов, трохи покращилося положення на регистрируемом ринку працi, намiтилася тенденцiя збiльшення реальних доходiв населення, знизилася частка “бедних” (населення имеющего доходи нижче прожиткового мiнiмуму).
Все бiльшу роль в економiцi республiки грає недержавний сектор, у тому числi пiдприємництво, що дають до 60% валового продукту й двi третини податкових надходжень
Разом з тим Дагестан як i ранiше залишається одним з депресивних i малоосвоєних регiонiв Росiï. Багато сучасних соцiально- економiчних проблем вимагають серйозного вивчення й нового пiдходу в них дозволi