Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть- це застосування державними органами,представниками влади й посадових осiб мер адмiнiстративного впливу,
певних державою, до громадян i органiзацiй у належних випадках за
порушення законностi й державноï дисциплiни
У рiзнiй лiтературi термiн адмiнiстративна вiдповiдальнiсть рiзнi автори
трактують по-рiзному. Наприклад, колектив авторiв адмiнiстративно-
правовоï лiтератури Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М., Алехин А.П.
представляють адмiнiстративну вiдповiдальнiсть як вид юридичноï
вiдповiдальностi, що виражається в застосуваннi вповноваженим
органом або посадовою особою адмiнiстративного стягнення до особи, що
зробило правопорушення. Автори вважають, що адмiнiстративна
вiдповiдальнiсть має ознаки, характернi для юридичноï
вiдповiдальностi
На думку Бахраха Д.Н., адмiнiстративна вiдповiдальнiсть — це
особливий вид юридичноï вiдповiдальностi, який властивi всi ознаки
останньоï (вона наступає на основi норм права, за порушення
правових норм, конкретизується юрисдикционними актами компетентних
органiв, пов'язана з державним примусом). З iншого боку, адмiнiстративна
вiдповiдальнiсть є складовою частиною адмiнiстративного примуса й
має всi його якостi.
Варто знати, що вiдповiдальнiсть по нормах адмiнiстративного права
передбачає норми й ряду iнших галузей права, таких як трудового й
фiнансового. Норми адмiнiстративного права включають рiзнi види
вiдповiдальностi: дисциплiнарну, карну, властиво адмiнiстративну й
матерiальну (для тих осiб, на яких дiя норм трудового права не
поширюється), а також на основi норм адмiнiстративного права
можуть використовуватися заходу суспiльного впливу й iншоï мiри
Правопорушення — винне протиправне суспiльно-шкiдливе дiяння
деликтоспособного особи. Правопорушення є головною пiдставою
залучення до вiдповiдальностi. Залежно вiд ступеня суспiльноï
небезпеки всi правопорушення дiляться на злочини й провини (делiкти).
Провини, у свою чергу, пiдроздiляються на адмiнiстративнi, дисциплiнарнi
й службовi
У цей час здiйснюється пiдготовка нового кримiнального кодексу й
нового кодексу про адмiнiстративнi правопорушення, тому варто
розмежувати для себе поняття провина i злочин, а також уточнити
властивостi цих дiянь, щоб створити можливостi для чiткого й
обґрунтованого ïхнього розмежування (насамперед це ставиться
до оцiнки так званих сумiжних правопорушень).
Для дозволу даного питання звернемося до Коментарю до Кодексу РСФСР про
адмiнiстративнi правопорушення. Тут вiдзначається, що законодавець
не назвав ïх, на вiдмiну вiд злочину, суспiльно небезпечними
дiяннями, тобто, iснують якiснi вiдмiнностi цих двох правопорушень. У
той же час у текстi Коментарю можна знайти пiдтвердження ймовiрностi
суспiльноï небезпеки адмiнiстративного правопорушення: Всi склади
адмiнiстративних провин, як i злочинiв можна умовно роздiлити на
формальнi й матерiальнi. Матерiальнi склади правопорушень, на вiдмiну
вiд формальних, мiстять у собi як обов'язкова ознака не тiльки дiя або
бездiяльнiсть, але також i наслiдок i причинний зв'язок мiж дiя
(бездiяльнiстю) i шкiдливим наслiдком, що наступила,. А шкiдливi
наслiдки саме є ознакою суспiльноï небезпеки дiяння. Так сюди
можна вiднести порушення правил охорони водних ресурсiв, порушення
правил дорожнього руху iз заподiянням постраждалих легенiв тiлесних
ушкоджень або будь-якого матерiального збитку, правил пожежноï
безпеки, що завершуються пожежею з менш тяжкими наслiдками, перевищення
нормативiв викиду забруднюючих речовин в атмосферу й ряд iнших
адмiнiстративних провин
У такому випадку адмiнiстративне правопорушення може становити суспiльну
небезпеку, i вiдсутнiсть або наявнiсть такоï ознаки дiяння, як
суспiльна небезпека, не може служити границею, що вiдокремлює
провини вiд злочинiв З огляду на той факт, що й провини можуть бути
суспiльно небезпечними, доводиться визнавати, що лише єдина
обставина може служити унiверсальною вiдмiннiстю провин вiд злочинiв:
провини не можуть супроводжуватися нанесенням тяжких наслiдкiв. В
остаточному пiдсумку розмежування сумiжних правопорушень, що не тягнуть
за собою тяжких наслiдкiв, залежить вiд рiшення законодавця, що
враховує обставини функцiонування держави й життя суспiльства. Ще
в сороковi роки вiдзначалася неабсолютна грань мiж злочинами й провинами
й залежнiсть ïï вiд законодавця
Суспiльно небезпечними зiзнаються й такi дiяння, якi самi шкоди незаподiюють, але створюють реальну можливiсть його заподiяння. Чи є
провина в цьому випадку суспiльно небезпечним? Щоб скласти досить повне
подання про те, як наука адмiнiстративного права розкриває в цей
час змiст об'єктивноï й суб'єктивноï сторiн
адмiнiстративних провин, дати правильну юридичну оцiнку подiй, що
вiдбуваються в дiйсностi, варто звернутися до матерiалiв, що коментують
Загальну частину Кодексу РСФСР про адмiнiстративнi правопорушення, i
зокрема до роз'яснень про навмисне й необережне здiйснення провини: У
матерiальних складах адмiнiстративних провин навмисна провина, крiм
свiдомостi протиправностi чиненоï дiï або бездiяльностi,
включає також вiдношення порушника до шкiдливих наслiдкiв, що
наступили, — говориться в Коментарi. Особа передбачає цi
наслiдки й бажає або свiдомо допускає ïхнє
настання…
Необережна провина визначається стосовно до матерiальних складiв
адмiнiстративних правопорушень i зв'язує ïï винятково з
вiдношенням порушникiв до наслiдкiв своєï дiï.
Важливо вiдзначити, що опис матерiального складу провини, що
втримується в Коментарi, мiстить у собi причинний зв'язок дiï
з його наслiдком. Дана ознака називається, але сутнiсть його
залишається нерозкритоï. Залишається вiдкритим питання,
якоï шляхом порушення правил i iнших норм приводить до заподiяння
шкоди, i, отже, виявляється неможливим вiдтворити картину провини
в тiм видi, у якому вiн був зроблений у реальнiй дiйсностi, тобто в
єдностi дiï i його результату. Недосконалiсть опису
об'єктивноï сторони провини з матерiальним складом, у свою
чергу, є на перешкодi для рiшення двох найважливiших проблем
ïхньоï квалiфiкацiï. Одна з них — одержання
вiдповiдi на питання про те, може чи нi адмiнiстративна провина
зазiхати, на суспiльну безпеку у зв'язку зi створенням погрози
заподiяння шкоди, i якщо може, то в чому полягає сутнiсть погрози,
у який момент розвитку об'єктивноï сторони вона
виникає? Iнша — установлення дiйсноï форми провини в
здiйсненнi провини
У наведенiй витримцi з Коментарю намiр у здiйсненнi провин
рекомендується визначати по характерi вiдносини особи до
заподiяння шкоди при усвiдомленнi протиправностi чиненоï дiï.
Однак без облiку вiдносини до самоï дiï сказане, на наш
погляд, втрачає змiст. Адже вiдношення до результату
проявляється через вiдношення до дiï в процесi його
здiйснення. Неможливо, щоб особа якимось образом проявляло намiр до
результату, не роблячи самих навмисних дiй. Аналогiчний пiдхiд
характеризує форму провини при необережному здiйсненнi провини. У
наявностi роздвоєння об'єктивноï й
суб'єктивноï сторiн адмiнiстративних правопорушень.
Представляється, що в основi цього лежать вихiднi положення
концепцiй подвiйний, змiшаноï, складноï форм провини, рiзнi
варiанти якоï, що ставляться до оцiнки злочинiв, висуваються вже
протягом декiлькох десятилiть
Рiзниця укладена лише в тiм, що в карному правi вина роздвоюється
на намiр до дiяння й необережнiсть до наслiдкiв, а в адмiнiстративному
— визначається по характерi вiдносини до наслiдкiв провини
без розкриття вiдносини порушника до самих дiй, не вважаючи усвiдомлення
ïх протиправностi
Ключ у рiшеннi проблеми виявлення складу адмiнiстративних провин
полягає в неухильному дотриманнi далеко не новоï
науковоï вимоги — виявлення всiх iстотних рис реально, що
вiдбуваються подiй, у розглянутому випадку — прояву пильноï
уваги до моменту, коли порушення встановлених правил приводить до
заподiяння шкоди
Основними нормативними актами, якими визначаються види, пiдстави
вiдповiдальностi й мiри покарання, а також порядок ïхнього
застосування, є: Кримiнальний кодекс, Кодекс про адмiнiстративнi
правопорушення, устави й положення про дисциплiну й проходження служби
У нашiй державi дiє велика кiлькiсть рiзних адмiнiстративних
правил. До ïхнього числа ставляться, наприклад, правила поведiнки в
громадських мiсцях, правила паспортноï системи, дорожнього руху,
санiтарно- епiдемiологiчнi правила, протипожежнi, правила торгiвлi,
митнi правила, правила по технiцi безпеки й охоронi працi, правила
полювання, рибного лову й охорони навколишнього Середовища, правила
вiйськового облiку, прикордонного режиму, режими надзвичайного стану й
iншi
Порушення таких правил можуть спричинити кримiнальну вiдповiдальнiсть
винних осiб вiдповiдно до Карного кодексу. Але в бiльшостi випадкiв
наступає адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, що являє собою
застосування мер покарання за адмiнiстративнi правопорушення
вiдповiдними органами й посадовими особами
Державнi службовцi несуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за загальними
правилами, нарiвнi з iншими громадянами Росiйськоï Федерацiï
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть має загальнi риси з iншими видами
юридичноï вiдповiдальностi — карноï,
дисциплiнарноï, матерiальноï, що виражається в
примусовому характерi мер впливу на порушникiв, негативнiй оцiнцi
ïхнього поводження, i загальноï мети, що переслiдують всi види
правовоï вiдповiдальностi по вихованню порушникiв i профiлактицi
правопорушень. У той же час вона має своï специфiчнi
особливостi
1. Установлювати адмiнiстративну вiдповiдальнiсть можуть не тiльки
органи законодавчоï влади, а в межах своєï
компетенцiï й органи виконавчоï влади
2. Якщо при дисциплiнарнiй вiдповiдальностi мiж начальником, що
застосовує заходу впливу, i особою, приваблюваною до
вiдповiдальностi, iснують вiдносини службовоï пiдпорядкованостi,
то при адмiнiстративнiй вiдповiдальностi така пiдпорядкованiсть
виключається. Накладення адмiнiстративних стягнень
здiйснюється спецiальними органами виконавчоï влади й у
деяких випадках судами (суддями). 3. Бiльшiсть складiв
адмiнiстративних провин можна назвати формальними: адмiнiстративна
вiдповiдальнiсть наступає, як правило, незалежно вiд того,
є чи безпосереднє негативнi наслiдки вiд даного чи
порушення нi, — досить самого факту порушення правил,
охоронюваних нормами адмiнiстративно-правових актiв
3.Пiдставою адмiнiстративноï вiдповiдальностi є здiйснення
адмiнiстративноï провини. Такою провиною зiзнається
посягающее на державний або громадський порядок, власнiсть, прав i
волi громадян, на встановлений порядок керування протиправне (навмисна
або необережне) дiя або бездiяльнiсть, за яке передбачена
адмiнiстративна вiдповiдальнiсть. Ця вiдповiдальнiсть наступає в
тому випадку, якщо конкретне порушення за своïм характером не
спричиняє вiдповiдно до законодавства кримiнальноï
вiдповiдальностi. Як видно, об'єкти адмiнiстративних провин
вiдрiзняються вiд об'єктiв дисциплiнарноï вiдповiдальностi.
Адмiнiстративна провина до того являють собою зазiхання на суспiльнi
вiдносини, регульованi нормами рiзних галузей права, а не тiльки
адмiнiстративного
Адмiнiстративне правопорушення є дiянням, що заподiює шкоду
iнтересам громадян, суспiльства й держави, i воно протиправно. Конкретнi
адмiнiстративнi провини, за здiйснення яких передбачена адмiнiстративна
вiдповiдальнiсть, зазначенi в ст. 41- 193 Коап i iнших нормативних
актах, що не входять у Кодекс. Вiд сумiжних з ними злочинiв
адмiнiстративнi правопорушення вiдрiзняються лише меншим ступенем
своєï суспiльноï небезпеки, тому найчастiше говорять про
шкiдливiсть, а не суспiльноï небезпеки адмiнiстративних делiктiв.
Склади ж правопорушень формально iдентичнi, мiстячи в собi об'єкт,
об'єктивну сторону, суб'єкт i суб'єктивна сторона й
тих, i iнших
Крiм адмiнiстративноï провини пiдставою адмiнiстративноï
вiдповiдальностi може бути й незначний злочин. Указами Президiï
Верховноï Ради СРСР вiд 08 лютого 1977 року Про внесення змiн i
доповнень у карне законодавство Сполучника РСР i Про порядок
застосування мер адмiнiстративного стягнення до осiб, звiльненим вiд
кримiнальноï вiдповiдальностi у вiдповiдностi зi ст. 43 Основ
карного законодавства Сполучника РСР i союзних республiк. Передбачено,
що особа, що зробила злочин, що не представляє великоï
суспiльноï небезпеки, може бути звiльнене вiд кримiнальноï
вiдповiдальностi, якщо буде визнано, що його виправлення й перевиховання
можливо без застосування карного покарання. Така особа може бути
притягнуте до адмiнiстративноï вiдповiдальностi замiсть
карноï, але лише по справах про злочини, за якi законом передбачене
покарання у виглядi позбавлення волi на строк не понад один рiк або
iнше, бiльше м'яке покарання
4. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть вiдрiзняється вiд iнших видiв
i по суб'єктах вiдповiдальностi. До них ставляться не тiльки
фiзичнi особи — громадяни й посадовi особи, у деяких випадках
вiдповiдальнiсть несуть i пiдприємства, установи,
органiзацiï, наприклад за екологiчнi правопорушення й
правопорушення вторговле.
Згiдно Коап, вiдповiдальностi пiдлягають особи, що досягли до моменту
здiйснення адмiнiстративного правопорушення 16-лiтнього вiку. При цьому
до осiб у вiцi вiд 16 до 18 рокiв, що совершили адмiнiстративнi
правопорушення, застосовуються, як правило, iншi, чим до дорослого мiри,
передбаченi Положенням про комiсiï зi справ неповнолiтнiх. Випадки,
коли неповнолiтнi (вiд 16 до 18 рокiв) вiдповiдають на загальних
пiдставах, визначенi ст. 14 Коап. Батьки й особи, ïх що замiняють,
несуть вiдповiдальнiсть не за правопорушення дiтей, а у зв'язку з ними
за те, що не контролювали ïхнє поводження (ст. 19 Положення).
Що стосується посадових осiб, що працюють у державних органах, то
вони, згiдно ст. 15 Коап, несуть вiдповiдальнiсть не тiльки за порушення
загальнообов'язкових правил своïми дiями, але й деякi
правопорушення, якi вважаються недоглядами по службi. Сюди ставляться
адмiнiстративнi правопорушення (провини), пов'язанi з недотриманням
установлених правил у сферi охорони порядку керування, державного й
громадського порядку, природи, здоров'я населення й iнших правил,
забезпечення виконання яких входить у них службовi обов'язки
