Вiдмiнювання прикметникiв. Повнi i короткi форми прикметникiв

У сучаснiй украïнськiй лiтературнiй мовi вживаються переважно повнi
прикмет ники, що мають в усiх формах вiдмiнковi закiнчення: добрий,
добра, добре, добрi; доброго, доброï, добрих i т. д. Коротких
прикметникiв у сучаснiй украïнськiй мовi дуже мало, наприклад:
зелен, рад, повен, винен, ясен, дрiбен, славен. Коротку форму називного
i знахiдного вiдмiнкiв мають також присвiйнi прикметники з суфiксами -iв
(-ïв), -им (-ïн). Бiльшiсть прикметникових форм має
стягненi флексiï, що витворилися на основi злиття закiнчення
давнього вказiвного займенника iз закiнченням коротких прикмет никiв,
наприклад: добра-iа — добра; доброАь — добре; добра-iего
— добрааго — доброго доброго. Форма називного вiдмiнка
однини чоловiчого роду нестягнена: добрь-и — добрьл-и добрий
[добриï]. У поетичнiй мовi, в народнiй творчостi та в усному
лiтературному мовленнi вживаються також повнi нестягненi форми називного
вiдмiнка однини жiночого i середнього роду, знахiдного вiдмiнка однини
жiночого роду та називного й знахiдного 219 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА
ЛIТЕРАТУРНА МОВА множини, наприклад: Лiто краснеє минуло, снiг
лежить на полi (Леся Украïв* А туман, неначе ворог, закриває
море i хмароньку рожевую . (Т. Шевченко); I ти. i. єдиная, ведеш
за собою лiта моï молодiï (Т. Шевченко).