Синтаксичний розбiр безсполучникового складного речення

Зразок розбору Он гола скеля стоïть, трохи похилилася набiк; на
самiм ïï вершечку примостилася бiла береза, журливо опустивши
вiти додолу (Панас Мирний). Речення складне, безсполучникове,
розповiдне; складається з двох частин — прос тих речень: 1.
Он гола скеля стоïть, трохи похилилася набiк; 2. На самiм ï
ï вершечку примостилася бiла береза, журливо опустивши вiти додолу.
За смисловим звязком мiж частинами це речення є безсполучниковим з
одно рiдними частинами. Однорiднi частини безсполучникового речення
виражають значення одночас* ностi; речення в цiлому нагадує
складне, складносурядне. Речення вимовляється з iнтонацiєю
перелiку, яка на письмi позначається комою; оскiльки в кожнiй
частинi є своï роздiловi знаки, мiж частинами речення
ставиться крапка з комою. Перше просте речення є реченням з двома
головними членами (пiдмет скеля, присудок стоïть, похилилась),
повне, поширене (має означення гола до пiдмета скеля. обставини
мiри трохи i мiсця набiк до присудка похилилась), має однорiднi
члени речення (присудки), отже, воно ускладнене. Друга частина є
реченням з двома головними членами (пiдмет береза, присудок
примостилася), повне, поширене (означенням бiла до пiдмета береза,
обставиною способу дiï, вираженою дiєприслiвниковим зворотом
журливо опустивши вiти додолу, до присудка примостилася та означеннями
узгодженим самiм i неузгодженим iï до обставини на вершечку),
ускладнене вiдокремленою обставиною. Схема: [1] ; [2].