Подовження приголосних внаслiдок уподiбнення

Подовженi в результатi уподiбнення [д':], [т':], [з':], [с':], [ц':],
[л':], [н':], [ж:], [ч:], [ш:] вимовляються i передаються на письмi
двома однаковими буквами тiльки мiж го лосними. У сучаснiй
украïнськiй лiтературнiй мовi подовженi приголоснi звуки вимов
ляються у таких розрядах слiв: а) в усiх вiдмiнкових формах (крiм
родового множини) iменникiв середнього роду П вiдмiни перед кiнцевим -
а1: завдання [завда'н':а], волосся [воло'сс':а], бездорiжжя [беиздор'iIж
а], обличчя [обли'чiа]; завданням, волоссям, (по) бездорiжжю, обличчями,
але завдань [зауца'н'], облич [обли'ч] i под.; б) в усiх вiдмiнкових
формах кiлькiсно невеликоï групи iменникiв чоловiчого i жiночого
роду I вiдмiни: стаття [стат':а'], статтями [стат':а'мие]; рiлля
[р'iл'ïа1], рiллi [р'iл':i], суддя [суд':а] але статей. У формi
орудного вiдмiнка однини перед
. голосним [е] подовжений ранiше мякий приголосний ствердiв:
[стат:е^у], [р'iлге^у], [оудге'iу]. в) в орудному вiдмiнку однини
iменникiв жiночого роду на приголосний перед [у] (крiм тих, у яких
кiнцевим виступає губний або [р]): миттю [ми'т^у], сiллю
[с'i'л':у], маззю [маз':у рiччю [р'iч :у] i под.; г) у деяких
прислiвниках типу спросоння [спросо'н':а], зрання [зран':а); д) у
деяких особових формах дiєслова лити: ллю [л':у], ллєш
[л':еш], ллють Iл':ут']. Названi подовження приголосних звукiв, як
тих, що подовжуються в результатi збiгу, так i подовжених фонетичним
шляхом, закрiпленi украïнською орфографiєю. Увага!
Закiнчення -а в украïнських iменниках середнього роду типу
знання, життя, колосся нове. Воно витворилося на мiсцi давнього -е
(знаниє, житиє, колосьє) за аналогiєю форм
непрямих вiдмiнкiв, якi в закiнченнi мали -а, i пiд впливом iнших
iменникiв середнього роду (теля, лоша, каченя i под.). У пiвнiчних i
пiвденно-захiдних говорах трапляються випадки вживання iмен никiв
аналiзованого типу на -е: [з'i'л':е], [жиет':е|], [клоч':е] тощо.