Конструкцiï, що не є однорiдними членами речення

Не є однорiдними членами речення такi конструкцiï:
      1) повторюванi слова, що виконують функцiю одного члена речення i
      вживаються з метою наголошування на чомусь, посиленого вияву ознаки
      тощо, наприклад: Ох не рання любов, не рання! (Л. Костенко); А
      колесо, а колесо, а колесо! Торкнеш, його - подумати кортить: чого ж
      ото кружитись в тому колесi, а чи не краще колесо крутить?! (Л.
      Костенко); Усе, усе, усе — для битви (М. Вiнграновський);
      Тихо, тихо в кiмнатi… (С. Васильченко);
      2) цiлiснi фразеологiчнi вирази, компоненти яких часто є
      антонiмiчними; такi сполучення виконують функцiю єдиного члена
      речення (i смiх i грiх, нi слуху нi духу, нi те нi се, за i проти,
      нi пуху нi пера, альфа i омега, нi ш вець нi жнець, содом i гоморра,
      нi живий нi мертвий, старе й мале, i нашим i вашим, н i сiло нi
      впало, нi кує нi меле, дешево й сердито, раз i назавжди, часто
      й густо, рано чи пiзно), наприклад: Неси в щiльник свiй мозок, кров
      i плоть (М. Рильський); I см iх i грiх було дивитися на цю недоладну
      постать, натоптану злобою i болем (М. Стельмах); Дiвчатка раптом нi
      сiло нi впало мiж собою побилися (В. Козаченко);
      3) ускладненi форми простого присудка, що утворюються повторюваними сло
      вами в сполученнi з частками (хочеш не хочеш, а йти треба; оце
      заспiвав так заспiвав; радi не радi, а гостей зустрiчайте). Отже,
      просте речення може ускладнюватись однорiдними головними i другоряд
      ними членами, що утворюють цiлiсний структурно-семантичний блок, мiж
      компо нентами якого наявнi єднальнi, зiставно-протиставнi,
      роздiловi, приєднувальнi та градацiйнi вiдношення.