Iменниковi суфiкси

В iменниковому словотвореннi беруть участь суфiкси двох груп: 1) тi, що
надають похiдному слову вiдтiнкiв зменшеностi, здрiбнiлостi, ласкавостi
або згрубiлостi,, збiльшеностi, i 2) тi, що надають похiдному слову
нового значення.
. Зменшено-емоцiннi iменники чоловiчого роду творяться вiд iменникових
основ суфiксами -ик, -ок, -очок, -ичок, -ник -оньк(о), -усь; возик,
синок, дубочок, кошичок, пальчик, братонько, Петрусь; в iменниках
жiночого роду найпоширенiшi суфiкси ~к(а), -очк(а), -ичк(а), -ус(я):
донька, росиночка, сестричка, Ганнуся; в iменниках середнього роду
— суфiкси -ц(е), -ч(а), -ен(я), -еньк(о), -атк(о), -ечк(о):
вiдерце, хлопча, каченя, оченько, зайчатко, сонечко. Менш уживанi
суфiкси на означення збiльшеностi, згрубiлостi: -ищ(е), -иськ(о), -ук(-
юк)(а), -уг(-юг)(а), -угай (вiтрище, хлопчисько, змiюка, хитрюга,
дiдуган). Суфiкси другоï групи приєднуються як до
iменникових основ, так i до основ iнших частин мови, переводячи
ïх до iменникiв: прикметниковi (глибокий глибочина),
числiвниковi (десять-десяток), займенниковi (самсамота),
дiєслiвнi (доручити - доручення) та iн. У кожному розрядi
iменникiв використовуються неоднаковi суфiкси. У назвах людей за
рiзними ознаками виступають основи iменникiв, прикметникiв,
дiєслiв: школяр, смiливець, завiдувач. Для утворення назв людей
за ознакою ïхньоï дiяльностi, мiсцем роботи, фахом
виступають суфiкси -ик, -ник, -ич, -ець(-єць), -ар(-яр), -ир,
-ер, -ач(-яч), -ч, -ист(-iст), -тель: iсторик, кулеметник, пiдпасич,
кравець, боєць, шахтар, муляр, i командир, iнженер, перекладач,
сiяч, ткач, стажист, шахiст, учитель. Вiд назв осiб чоловiчоï
статi творяться iменники, що позначають рiд занять осiб жiночоï
статi. До основ iменникiв чоловiчого роду додаються суфiкси -к(а),
-иц(я), -л(я), -ес(а): радист — радистка, учень —
учениця, ткач — ткаля, поет поетеса. У розмовному мовленнi
використовується також суфiкс -ш-: комiсар — комiсарша,
але в широкому вжитку вiн закрiпився в мовi з iншим словотвiрним
значенням — утворює назву дружини за фахом або родом
заняття ïï чоловiка (генерал — генеральша, адмiрал
— адмiральша). Назви осiб за нацiональною ознакою та мiсцем
проживання творяться за до помогою суфiксiв -анин(-янин), -чанин, -
ин, -ець, -ич, -ак(-як), -ит : молдаванин, Харкiв ‘янин,
полтавчанин, грузин, тбiлiсець, костромич, словак, туляк, одесит.
Назви осiб за зовнiшнiми та iншими ознаками творяться за допомогою
суфiксiв -ань, -к(о), -ник, -ець, -ак, -чек: здоровань, неумiйко,
вiдмiнник, молодець, дивак, весельчак. 156 Словотвiр У назвах птахiв,
риб, комах, тварин беруть участь суфiкси -ак, -ач, -ень, -ум. -ур.
-ець, -к(а): гусак, деркач, пiвень, цвiркун, качур, тунець,
перепiлка. Окрему групу складають суфiкси, що використовуються для
творення збiрних iменникiв: -ств(о), -цтв(о), -н(я), -от(а), -в(а):
селянство, жiноцтво, рiдня, кiннота, мушва; речовинних: -ин(а), -
инн(я): городина, гарбузиння та одиничних iменникiв: -ин(а):
картоплина, бадилина. Для утворення абстрактних вiддiєслiвних
iменникiв використовуються суфiкси -анн(я). -енн(я), -iнн(я), -н(я),
-ин(а), -к(а): навчання, зрушення, горiння, метушня, штовханина,
зарядка. Абстрактнi назви, що виражають опредмечену ознаку, творяться
за допомогою суфiксiв -iсть, -ин(а), -от(а), -ств(о), -зтв(о), -
цтв(о): спритнiсть, давнина, добро та, безумство, убозтво, пророцтво.
Примiтки. 1. Абстрактнi назви з суфiксами -ств(о), -цтш(о), -зтв(о)
частiше тво ряться не вiд основ прикметникiв, а вiд основ iменникiв:
новаторноваторство, керiвник — керiвництво, боягуз —
боягузтво.
2. Омонiмiя суфiксiв, наприклад -ин(а), у назвах людей, збiрних,
одиничних предметiв i абстрактних понять (дружина, баранина,
горошина, глибина) не утруднює розумiння зна чень слiв, бо
своє словотвiрне значення суфiкс виражає в
поєднаннi з рiзними основами. У словi дружина суфiкс
виражає протиставлення особи жiночоï статi особi
чоловiчоï статi. У словi баранина виявляються вiдношення через
поєднання твiрноï основи назви тварини з суфiксом -
'ин(а), що виражає вид мясного продукту. У словi горошина
суфiкс -ин(а) виражає протиставлення одиничностi невизначенiй
множинi саме в поєднаннi з основою iменникiв, що позначають
речовини, сипучi продукти, рослини, якi не пiддаються кiль кiсному
визначенню. В абстрактних назвах суфiкс -ин(а)
приєднується до прикметниковоï основи i тим самим
ознаку передає узагальнено, опредмечено.