Фонетична система мови

Фонетична система — це система звукових одиниць i засобiв, за
допомогою яких утворюються мовнi знаки. Фонетична внутрiшня система, яка
обєднує всi звуковi засоби мови, є неоднорiдною i
складається з внутрiшньо повязаних пiдсистем, у ме жах яких
маємо справу з рiзноманiтними одиницями: фонемами, просодемами,
силабемами. Одиницi пiдсистем фонетичноï системи є
одноплановими, вони безпосередньо не повязанi з мовними значеннями, але
саме вони є тим матерiалом, з якого утворю ються двоплановi
величини: план змiсту i план вираження. Звукова будова як внутрiшня
система (ендосистема — ендо — перша частина складних слiв,
що вiдповiдає слову внутрiшнiй) мови складається з трьох
тiсно повязаних i взаємозумовлених одна одною частин: iз
фонематичноï, просодичноï та силабiчноï пiдсистем. Звязки
мiж цими трьома пiдсистемами не однаковi в рiзних мовах. В одних мовах
при утвореннi морфем i слiв провiдну роль вiдiграє фонематична
пiдсистема (такi мови називаються фонематичними), в iнших провiдна роль
належить силабiчнiй пiдсистемi (такi мови називаються силабiчними). У
бiльшостi мов свiту — склад - суто фонетична (незмiстова одиниця),
проте в китайськiй, вєтнамськiй мовах склад збiгається з
морфемою. Мови, у яких склади збiгаються з морфемами, не видiляють
окремо звуки. Морфемна межа в японськiй мовi завжди вiдповiдає
межi складiв, хоч склад i морфема не збiгаються. Наприклад: хана-га
(квiтка), хана-но (квiтки), хана-нi (квiтцi), хана-де (квiткою). Отже, i
в першому, i в другому випадку набувають рiзно манiтностi звязки цих
пiдсистем з тонiчною пiдсистемою. Через це структура звуковоï
будови вiдзначається в кожнiй мовi яскравою своєрiднiстю.
Фонетика як система матерiальних засобiв мови — це набiр звукiв,
наголосiв та iнтонацiй. Фонетику в цьому розумiннi слiд вiдрiзняти вiд
фонетики — науки про звуки мови, як вiдрiзняємо сам предмет
вiд розмови про нього. У центрi фонетики — вчення про звуки
мовлення: природа звукiв мовлення, закони поєднання ïх,
звуковi змiни, зумовленiсть звукових змiн. 3 9 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА
ЛIТЕРАТУРНА МОВА Одиницi та засоби фонетичноï пiдсистеми
фонетичноï системи мови
|/. Фонематична (Одиницею фонематичноï пiдсистеми мови є
|фонема — найменша
I пiдсистема мови I лiнiйно неподiльна величина, що
використовується для утворення розпiзнавання i розрiзнення
значущих одиниць — морфем i слiв ‘II. Просодична [
пiдсистема мови Засобами просодичноï пiдсистеми мови є
наголос, мелодика, iнтонацiя. Наголос — це видiлення фонетичними
засобами одного зi складiв фразового такту. Мелодика — змiна
висоти голосу (пiдвищення або зниження) пiд час мовлення, що
надає мовi певного тонового i змiстового забарвлення. Iнтонацiя
— ритмiко-мелодiйний лад мови, послiдовна змiна висо ти тону,
сили звучання голосу, що вiдображає iнтелектуальний та емоцiйно-
вольовий змiст мовлення. Тембр, темп, наголос, мелоди ка, паузи, манера
або вiдтiнок мови виражають певнi почуття мов ця, його ставлення до
обєкта мовлення, ïх спiввiдношення може змiнюватися залежно
вiд змiсту, мети, ситуацiï висловлювання Ш. Силабiчна пiдсистема
мови Одиницею силабiчноï пiдсистеми мови є склад. Склад
— вiдрiзок звукового потоку мови, що складається з одного
або кiлькох звукiв i визначається змiною наростання i спаду
звучностi