Логiчнiсть мовлення

Одну з визначальних семантико-синтаксичних i стилiстичних ознак мовлення становить його логiчнiсть.
Логiчне мовлення це мовлення продумане, виважене, семантично й
структурно впорядковане. Його сутнiсть найбiльшою мiрою
визначається повною вiдповiднiстю сказаного чи написаного певним
реалiям життя. Логiчнiсть мовлення обовязково передбачає його
правильнiсть, розумнiсть, якi втiлюються в лiтературно-нормативних
формах слiв, у структурах речень, словосполучень тощо. Усе висловлене
має вiдповiдати життєвiй правдi, ïï логiцi,
реальному становi речей. Наприклад, речення Вагоннi слюсарi…
постукують молотками по чавунних колесах вагонiв є нелогiчним,
неправильним, тому що вагоннi колеса виготовляють зi сталi.
Логiчнiсть мовлення ґрунтується на правдивостi мислення.
Воно здебiльшого iстинне, але може становити собою i вияв фантазiï
як елемент людського буття, сприймання й вiдтворення дiйсностi.
Твердження у формi розповiдного речення Земля обертається навколо
Сонця одночасно i реальне, i логiчне, i точне, i правильне, i нормативне
за мовною структурою. Але речення Земля вiчно обертатиметься навколо
Сонця суперечить логiцi, iстинi, правдi (думка алогiчна, тобто хибна),
бо нiчого вiчного, крiм постiйно змiнюваноï матерiï, у
всесвiтi немає. Однак в обох реченнях думку висловлено цiлком
нормативно: кожне слово вжито в тiй формi i з тiєю семантикою, яка
є обєктивною i звичайною для нього в лiтературнiй мовi.
Хибним за нормативною ознакою є вислiв Земла обертається
навколо Сонця, хоча в ньому допущено тiльки одну морфологiчну
(морфемну), водночас i фонемну та орфографiчну, помилку. Отже,
логiчнiсть мовлення має в своïй основi строгу точнiсть. Це
синонiмiчнi розумово- мовленнєвi якостi сказаного чи написаного.
Логiчним i точним зазвичай може виступати i правильне, перевiрене
досвiдом, мiркування i хибне.
Часткова нелогiчнiсть мислення-мовлення наявна в таких зворотах: Це мало
в два рази бiльшу за державну цiну…; в зимовий перiод, в
опалюваний перiод; сiльське господарство перебуває на пiдйомi; за
цей перiод ми зробили ремонтнi обладнання. ïх часто можна почути по
радiо, телебаченню, прочитати в газетах. Слово перiод у цих сполученнях
не єдино можливе, доцiльно вживати й синонiми: зимою, взимку, пiд
час зими.
У мовленнi є немало алогiчних словосполучень, напр.: привiтали з
досягнутими успiхами (успiхи завжди досягнутi i вiтати будь-кого з тими
успiхами, яких ще не досягнуто, є нелогiчним); обговорювали
пiдсумки проведених виборiв (слово проведених зайве, бо пiдсумки виборiв
обговорюють пiсля ïх проведення); треба розглянути внесенi
пропозицiï (не можна розглядати пропозицiй, яких нiхто не вносив);
оволодiти справжньою майстернiстю (майстернiсть не буває
несправжньою); наявнi асигнування слiд своєчасно використовувати
(не можна використовувати асигнувань, яких немає); потрiбно було
звернутись до офiцiйних документiв (будь-який документ офiцiйний);
виконання взятих зобовязань (слово взятих зайве) тощо. Зайве слово
є i в таких словосполученнях, особливо характерних для розмовного
й публiцистичного стилiв мови: на долонях рук, мiсяць жовтень, моя
власна думка, моя автобiографiя; на сьогоднiшнiй день (замiсть на
сьогоднi, сьогоднi) та iн.
Алогiчнiсть мовлення нерiдко засвiдчує неосвiченiсть,
невихованiсть, неувагу й неповагу мовця до iнших i до себе, до культури
власного мовлення, характеризує його негативно, iнколи й
сатирично, напр.: Приймаються замовлення на пошкодження телефону.
Звертатися за адресою… (З оголошення); Мiське кладовище
переïхало на новий масив. Кого похоронять на старому будуть
вiдповiдати. Цi приклади курйознi, але реальнi, вони мають
мовленнєву i позамовну основи.
Алогiчними у мовленнi є також поєднання слiв, якi
розрiзняються родовою i видовою семантикою: письменники i поети; учнi i
пятикласники; корови, свинi i свiйськi тварини; в лiсi безлiч старих
дерев, сосон, берiз та iн.
Мовленню алогiчному завжди повинне протиставлятись мовлення логiчне.
Водночас така протиставнiсть не має точних розмежувальних граней.
Логiчнiсть мовлення найчастiше порушується чи навiть
руйнується ненормативнiстю в семантицi слiв, фразеологiзмiв, в
ускладненiй i ненормативнiй синтаксичнiй побудовi висловлюваного, напр.:
Вибачаюсь! (тобто мовець просить вибачення у себе) замiсть логiчно
правильного Вибач!, Вибачте!, Пробач!, Пробачте!; перестаньте нервувати!
замiсть Перестаньте нервува- тись! (тобто не нервуйте себе).
Логiчнiсть висловленого (сказаного й написаного) виявляється в
таких загальних оцiнно-вимiрних параметрах, як мова мислення мовлення.
Щоб висловитись логiчно, потрiбно добре знати мову i справжню сутнiсть
того, про що йдеться в кожному конкретному актi мовлення.