Спiвак, спiвець

Спiвак, спiвець.
Спiвак це вокалiст-професiонал або самодiяльний виконавець
пiсень; той, хто спiвав пiсню чи мелодiю.

Тим-то i моï спiваки не надовго замовкли. Хтось стиха завiв
пiсню, до нього пристав ще один голос, а за хвилину пiдхопила й
решта… (М. Коцюбинський). Не було й близько такого спiвака,
як дiд, та, мабуть, скоро й не буде (С. Васильченко). Пiсня так
лунає, i такi дзвiнкi голоси в спiвакiв, що не чути нi
шепотiння листочкiв верболозу, нi сплескiв сонноï риби (О.
Донченко). Козак Мамай мандрiвний запорожець, вояка i гультяй, жартун i
фiлософ, бандурист i спiвак (О. Iльченко).

З емоцiйно-нейтральним значенням виступав морфологiчний варiант цього
слова спiвака у художнiй лiтературi XIX ст. Порiвн. у . Гребiнки:
Як тiлько оком поведу, то i вгадаю, де спiвака, у I.
Котляревського: Виборний: Ти, небоже, i спiвака добрий. Рiдше,
але натрапляємо на таку форму i в сучаснiй художнiй лiтературi. Ця
форма бiльш характерна для розмовноï мови, i тому в художнiх творах
знаходимо ïï частiше в реплiках персонажiв, а не в авторськiй
мовi.

Варiант спiвака ранiше здебiльшого не нiс на собi емоцiйного
навантаження (як i аналогiчнi утворення типу сусiд сусiда,
бандурист бандуриста, танцюрист танцюриста, поширенi
в народно-розмовнiй мовi), але в сучаснiй мовi в певному контекстi дуже
часто набирає й iронiчного звучання, подiбного до того, що
закладене в словi писака (порiвн. Писав писака не розбере
й собака), тобто кепкування з недосконалостi виконавця дiï (Теж
менi знайшовсь спiвака).

Часом плутають слова спiвак i спiвець, зокрема артиста
неправильно називають спiвцем.

Слово спiвець має кiлька значень. Насамперед так називають
народного виконавця вокальноï iмпровiзацiï, який
акомпанує собi на народному iнструментi. У думi спiвець
оповiдає про пострiл легендарного крейсера Аврора (Народна
творчiсть та етнографiя).

Спiвець у переносному значеннi це письменник або художник
виразник високих iдеалiв, що ïх вiн прославляє в
своïх творах (у цьому значеннi слово спiвець завжди
вимагає пiсля себе додатка в родовому вiдмiнку). Спiвець
дружби народiв, лiтературний учитель багатьох наших поетiв [П.
Тичина]… ось уже пiвстолiття стоïть на передовiй
лiнiï художньоï мислi (А. Малишко). М. Пимоненко був
спiвцем трудового уярмленого селянства, яке жило в
убогих хатинах, вiддавало свою працю i здоровя багатiям. Це визначило
народнiсть його мистецтва (Мистецтво). Слово спiвець уживають
iнодi як синонiм до слова поет.

Отже, спiвак це вокалiст. Спiвець народний виконавець,
який iмпровiзує в супроводi народного iнструмента; назва поета в
урочистому, пiднесеному мовленнi; в переносному значеннi письменник або
художник.