Програмовий, програмний, програмований

Програмовий, програмний, програмований. Цi три слова, маючи спiльний
корiнь, вiдрiзняються значеннями. Дуже часто в уснiй мовi (а iнодi i в
писемнiй) плутають першi два програмний i програмовий.

Програмовий означає: властивий програмi, такий, що є
в програмi (програма певний обсяг наперед запланованоï
дiяльностi, зафiксований у спецiальному документi). Наприклад,
програмовий матерiал, програмовий твiр (художнiй твiр,
визначений шкiльною чи вузiвською програмою для вивчення).
Програмовий матерiал з iсторiï дає можливiсть
показати учням, що трудова дiяльнiсть становить основу основ
iснування людського суспiльства (Украïнський iсторичний журнал).

Програмний має два основних значення: по-перше, це такий,
що мiстить у собi програму, що є програмою (наприклад,
симфонiчний твiр, який передає певний сюжет). Сюïта
Шехеразада програмний симфонiчний твiр М. А. Римського-
Корсакова, написаний композитором на сюжет арабських казок. Великi
програмнi твори, пишуть композитори Л. Ревуцький, Г. Таранов,
А. Штогаренко, М. Дремлюга та iн. (Мистецтво). I. Рєпiн,
вважаючи Мурашка одним з найобдарованiших своïх студiйцiв,
дозволив йому самостiйно знайти тему для програмноï
картини (Вiтчизна).

По-друге, програмний означає такий, що виражає
широкий план, перспективу дальшого розвитку (наприклад, програмний
документ партiï) або такий, що виражає iдеï,
якими керується особа або група людей у своïй дiяльностi.
Видатним твором марксизму, першим програмним документом наукового
комунiзму була спiльна праця Маркса i Енгельса, опублiкована у 1848 р.,
Манiфест Комунiстичноï партiï (Украïнський iсторичний
журнал), У 1905 р. Ленiн виступив з програмною статтею Партiйна
органiзацiя i партiйна лiтература, присвяченою питанням розвитку
соцiалiстичноï лiтератури i мистецтва, завданням партiï в цiй
галузi (Радянське лiтературознавство). 25 вересня 1883 року ця група
[чорнопередiльцiв] виступила з програмною заявою про свiй
остаточний розрив з народництвом i про необхiднiсть органiзувати окрему
партiю росiйського робiтничого класу (Iсторiя КПРС). Вимога правди в
мистецтвi, яка так настiйливо повторювалася в усiх програмних
поезiях Шевченка, це, разом з тим, вимога дiï, боротьби
(Радянське лiтературознавство). Збiрку [З вершин i низин I. Франка]
вiдкриває програмний вiрш Гiмн (Вiчний революцiонер, 1880).
Поет оспiвує невмирущий революцiйний дух народiв, вiковiчну
боротьбу проти гнiту i поневолення, боротьбу за поступ, щастя й волю
(Iсторiя украïнськоï лiтератури).

Останнiм часом, у звязку з розвитком технiки, поширилося словосполучення
програмне управлiння. Iнститут електротехнiки АН УРСР
закiнчує розробку системи цифрового програмного управлiння
фрезерним верстатом (Наука i життя).

Термiн програмований повязаний з розвитком кiбернетики i
застосуванням ïï в рiзних галузях науки й технiки, у рiзних
сферах життя. Зокрема в останнi роки набуло певного поширення
словосполучення програмоване навчання, що полягає у
використаннi з навчальною метою спецiально запрограмованих машин i
пристроïв. Програмованою така система називається
тому, що матерiал подається за певною програмою, складеною
викладачем, i вiд умiння останнього розбити курс на ступенi
iнформацiï, вiд майстерностi, проявленоï при складаннi
формулювань i контрольних запитань, залежить ефективнiсть такого методу
навчання. Професори i викладачi Киïвського iнженерного
радiотехнiчного училища смiливо впроваджують в учбовий процес
програмоване навчання, спецiальнi навчаючi машини i прилади
(Наука i життя).

У свiтлi сказаного видається не зовсiм виправданим вживання слова
програмний у таких прикладах: …Школу закiнчила ось iз
медаллю, опанувавши програмнi (треба: програмовi)
науки (О. Гончар). Праця на колгоспних полях допомагає учням
краще засвоïти програмний (треба: програмовий)
матерiал з виробничого навчання та загальноосвiтнiх предметiв,
особливо з хiмiï, фiзики, бiологiï (Радянська Украïна).

Навпаки, не програмовий, а програмний слiд було сказати в
реченнi: Програмовий вiрш Каменярi своєю високою
iдеєю зачинав …епоху каменярiв у галицькiй лiтературi.

Отже, програмовий такий, що є в програмi, програмний
такий, що мiстить у собi програму, або такий, що сам є
програмою. Як бачимо, iз словом твiр можуть утворювати
словосполучення i програмовий, i програмний, але в рiзних
контекстах вони матимуть рiзнi значення.

Коли все-таки важко встановити, яке з двох слiв програмовий чи
програмний слiд вжити в певному контекстi, можна скористатися з
такого прийому. Якщо змiст речення дозволяє змiнити конструкцiю
словосполучення з сумнiвним словом так, щоб останнє почало
виконувати синтаксичну функцiю додатка до другого компонента (тобто
вiдповiдало на питання чого?), то треба вжити слово програмовий.
Коли ж такоï змiни конструкцiï зробити не можна, тобто
коли сумнiвне слово, щоб не порушити змiст контексту, має лишатися
тiльки означенням до другого компонента (вiдповiдати на питання який?),
треба вжити слово програмний.

Перевiримо це на останнiх трьох прикладах. У першому реченнi Школу
закiнчила, опанувавши програмнi науки… спробуємо
змiнити конструкцiю останнього словосполучення: опанувала науки (чого?)
програми. Замiна не порушує змiсту речення, отже, можлива.
Значить треба вжити слово програмовий.

У другому реченнi Праця допомагав засвоïти програмний
матерiал з виробничого навчання та загальноосвiтнiх предметiв
спробуємо прикметник програмний перетворити на iменник у
сполученнi iз словом матерiал. I тут без порушення змiсту речення
можна змiнити конструкцiю словосполучення, що нас цiкавить: Праця
допомагає засвоïти матерiал (чого?) програми з виробничого
навчання та загальноосвiтнiх предметiв. Замiна можлива, значить, треба
було вжити слово програмовий, а не програмний.

В останньому реченнi Програмовий вiрш Каменярi,.. змiнити
конструкцiю програмовий вiрш на вiрш (чого?) програми неможливо,
змiст речення стає безглуздим, абсурдним. Тому в цьому контекстi
треба вжити не програмовий, а програмний: Програмний вiрш
Каменярi…