9. Змiни в морфемнiй будовi слова
У процесi iсторичного розвитку мови первинний морфемний склад слова може зазнавати змiн. Основним виявом змiн у морфемнiй структурi слiв украïнськоï мови є порушення пря- мих спiввiдношень мiж похiдною i непохiдною основами. Внас- лiдок рiзних фонетичних процесiв, змiн у лексичному значеннi похiдного чи первинного слова, зникнення слова, на основi яко- го виникло похiдне, з активного словника вiдбуваються змiни у морфемнiй будовi слова: спрощення, перерозклад, ускладнення та iн. С п р о щ е н н я м називається процес, наслiдком якого є втрата похiдним словом,, здатностi видiляти наявну в ньому 17первiсну морфему. Наприклад, слово вiкно в сучаснiй ук- раïнськiй мовi подiляється на двi морфеми кореневу вiкн- i флективну -о. У давньоукраïнськiй мовi в цьому словi видiлявся ще суфiкс -к-, який уже став непродуктивним (порiвн.: ряд-н-о, сук-н-о) i поступово зрiсся з коренем. Цьому сприяли звуковi змiни: втрата зредукованого голосного в суфiксi {-ън-, -ьн-) i зумов- лена цим процесом поява нового закритого складу, в якому давнiй [о] перейшов в [i], а перед ним з'явився приставний (протетичний) звук [в]. У сучаснiй мовi слово вiкно вже не сприймається як похiдне вiд слова око. Спрощення зазнають слова з рiзних частин мови, однак найчас- тiше воно спостерiгається у словах, утворених суфiксальним способом. Наприклад, в iменниках жир, шило, мило, рило, знак та багатьох iнших колись живi суфiкси -/?-, -л(о), -к- стали непродуктивними i далi зрослися з коренями слiв. Унаслiдок спрощення основи цих слiв стали непохiдними, так само як непохiдними в сучаснiй украïнськiй мовi стали основи при- кметникiв високий, гiркий, мiлкий, тонкий, важкий, лука- вий або дiєслiв включити, виключити, замкнути, вiдiмкну- ти, пiймати та iнших за вiдсутностi в сучаснiй мовi безпре- фiксних дiєслiвних лексем ключити, микати, iмати. Змiни в морфемному складi слiв можуть вiдбуватися вна- слiдок перемiщень мiж значущими частинами, наприклад, пре- фiкса до кореня (пор.: утроба i внутрiшнiй, де давнiй префiкс прийменникового походження вън- злився з коренем), i навпа- ки, вiдходу морфеми, що належить основi слова, до флексiï (пор. давньоукраïнську форму рука-ми, де суфiкс -а- входив до ос- нови, i сучасну украïнську рук-ами, в якiй суфiкс вiдiйшов до закiнчення). Мовний процес, наслiдком якого є змiна зовнiшнього вигля- ду службових морфем, перемiщення меж мiж похiдною осно- вою i словотворчим афiксом, називається п е р е р о з к л а - д о м. Унаслiдок перерозкладу може вiдбуватися також збiльшення обсягу словотворчого афiкса за рахунок iншого афiкса, наявного в основi, вiд якоï утворено похiдне. У такий спосiб виникають так званi складнi суфiкси -анин, -чанин, -инськ(ий), -нiсть та iн. Пор., наприклад: лiс- ник (вiд лiс-н- ий), мат-усеньк-а (вiд мат-ус-я), сух-ощав-ий {вiд,сух- iсть, сух-ощ-i), блиск-отi-ти (вiд блиск-iт). 18Перерозклад має мiсце на стику префiксiв: наприклад, префiкс зне- виник унаслiдок зрощення префiксiв з- i не- в основах дiєслiв, похiдних вiд iменникiв i прикметникiв: не дати долi знедолити; не мати сили знесилитися; зажити неслави надати поганоï слави знеслави-ти(ся). Нова модель дiє- слiвних утворень префiксально-суфiксальна (або ще й пост- фiксальна) використовує складний префiкс зне-: кров зне- кров-и-ти, шкода зне-шкод-и-ти, цiна зне-цiн-юва-ти; зрiдка допускає префiкс обез-, також утворений з двох морфем о + без-, бiль обез-бол-и-ти. Своєрiднi процеси, що зумовлюють змiни в морфемному складi слiв, виникають унаслiдок переходу слiв з одного розря- ду в iнший: прикметникiв i дiєприкметникiв в iменники ( с у б с т а н т и в а ц i я ) , змiнюваних слiв у прислiвники ( а д в е р б i а л i з а ц i я ) , самостiйних слiв у службовi слова, вигуки. Процеси переходу слiв з однiєï частини мови в iншу обов'язково спричиняють змiну граматичних значень, а отже, i змiну граматичних (формотворчих i словозмiнних) мор- фем на словотворчi афiкси. Такий процес називають д е к о - р е л я ц i є ю .
