99. Вториннi значення часових форм

Крiм основних значень часу, що безпосередньо виражаються часовими формами дiєслiв, у процесi спiлкування може вира- жатися вiдносне значення щодо моменту мовлення. Так, наприклад, у розповiдi про минулi подiï поряд iз формами дiєслiв минулого часу вживаються форми теперiшнього часу в значеннi минулого: Вийшов за школу свiта не видно, слiпить очi, рве за поли, з нiг валяє (Вас). Форми майбутнього часу також можуть уживатися в значеннi минулого або теперiшнього часу, надаючи вiдтiнку раптовостi, несподiваностi, енергiйностi: Си- джу як загуде в грубi, як сипне, вiйне снiгом у вiкна зразу стемнiло (Вас). Сивий ус, стару чуприну вiтер розвi- ває; то приляже та послуха, як кобзар спiває… (Т. Ш.). Вiдноснiсть часового значення допомагають виражати мо- дальнi частки було, бувало. Наприклад: Ти було пiдеш, ора- ти, виореш, засiєш i зажнеш, а панськi козаки прийдуть та й заберуть усе (П. М.); Сидимо було день при днi у дiвочiй та робимо (М. В.).