82. Граматичнi ознаки займенникiв
У семантицi займенникiв видiляється кiлька нашарувань зна- чень, однi з яких належать словесному знаковi дейктику, iншi є граматичними семами, що беруть участь у вираженнi логiко- орiєнтацiйних параметрiв в актах мовлення i побудовi тексту. Займенники кожного розряду своєрiдно органiзують своє категорiйне (частиномовне) i властиве йому граматичне зна- чення на рiвнi слова, його словоформ як функцiональних оди- ниць для побудови мовлення (тексту). За значенням, морфологiчними ознаками i синтаксичною роллю в реченнi займенниковi слова подiляються на: 1) уза- гальнено- предметнi (iменниковi); 2) узагальнено-якiснi (при- кметниковi); 3) узагальнено- кiлькiснi (числiвниковi). Деякi гра- матики виокремлюють ще узагальнено- адвербiальнi (або при- слiвниковi) займенники, хоча традицiйно ïх розглядають як при- слiвники займенникового походження (куди, кудись, будь- куди, там, коли-небудь та iн.). Природа узагальнених семантичних ознак, якi асоцiюються в займеннику як частинi мови, спiввiдносна з граматичною предметнiстю iменника, зi статичною ознаковiстю прикмет- ника або з поняттям кiлькiсностi числiвника. Займенники, спiввiдноснi з назвами предметiв Займенники, спiввiдноснi з назвами ознак Займенники, спiввiдноснi з назвами кiлькостi Я, ти, ми, ви, вiн, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось, аби- хто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що- небудь, будь-хто, будь- що, казна-хто, казна- що, нiхто, нiщо Мiй, твiй, свiй, наш, ваш, ïхнiй, той, цей, такий, весь, кожний, сам, самий, iнший, який, чий, якийсь, чийсь, абиякий, аби- чий, деякий, дечий, який-не- будь, чий-небудь, будь-який, будь-чий, казна-який, казна- чий, нiякий, нiчий Стiльки, скiльки, скiль- кись, скiльки-небудь, котрий, котрийсь, кот- рий-небудь, нiкотрий Займенниковий клас слiв має специфiчну граматичну при- роду. Iндикатором визначення i класифiкацiï займенникiв є система граматичних ознак, якi реалiзують властивi ïм мор- фологiчнi та функцiонально-семантичнi категорiï. Займенни- ковi як iменному класу слiв властивi морфологiчнi категорiï 205роду, числа и вiдмiнка, значення яких по- рiзному представлено в узагальнено-предметних, узагальнено-якiсних та узагальне- но-кiлькiсних прономiнативах. Крiм того, займенники висту- пають маркерами граматичноï семантики функцiонально-се- мантичних категорiй особи та означеностi/неозначеностi, якi входять до структури змiсту багатьох розрядiв займеннико- вих слiв. Граматична семантика функцiонально- семантичних категорiй займенника, що мають польову структуру, є основ- ною (ядерною) ознакою для одних (наприклад, значення осо- би для розрядiв особових, особово-вказiвних, неозначених за- йменникiв), проте може реалiзуватися як периферiйне значен- ня в iнших розрядах або й зовсiм не виражатися. Займенники спiввiдносяться з iменниками, прикметниками, числiвниками i за синтаксичними функцiями. У реченнi займенники, що вказують на предмети, виступають пiдметом або додатком, зрiдка обставиною: Ми в спiльних бит- вах братство закрiпляли (Баж.); Через вiкно менi видно селище, через дверi — море (36.); Над ним розлога липа гуде бджолами, мов золотистий дзвiн (Цюпа). Займенники можуть також виконувати роль iменноï частини складеного присудка: Ми тi, що в вiчнiсть iдемо (Ус). Синтаксична роль узагальнено-якiсних займенникiв подiбна до прикметникiв: вони виступають узгодженим означенням або iменною частиною складеного присудка: Наш народ має пра- во пишатися своïми богатирями (Гонч.); Вiн наш (Мал.). П р и м i т к а . Якщо займенник ужито без iменника, то вiн може бути пiдметом або додатком: Кожен буває великим бодай раз за жит- тя (Загр.); / в серцi кожного горить любовi жар (Фр.). Займенники, якi вказують на кiлькiсть предметiв, у реченнi разом iз вiдмiнковою керованою формою iменника виступа- ють пiдметом (у знахiдному вiдмiнку додатком): Скiльки ще жде нас несподiванок, вiдкриттiв (Дм.); Скiльки книг ти придбав? У родовому, давальному, орудному та мiсцевому вiдмiнках займенники скiльки, стiльки виконують роль уз- годженого означення. У скiлькох дiтей ще немає букваря? Скiльком учням дозволено поïздку? Скiлькома вправами можна обмежитися? Займенник котрий може виступати iменною частиною скла- деного присудка в питальному реченнi: Котра (є) тепер го- дина?
