Роздiловi знаки при однорiдних членах речення
Кому ставимо в таких випадках.1. Мiж усiма однорiдними членами речення (непо- ширеними i
поширеними), якщо вони вимовляються з перелiчувальною
iнтонацiєю, не з'єднанi або з'єднанi однаковими
сполучниками сурядностi: Тяжко, важко в свiтi жити Сиротi без роду
(Т. Шевченко). Як прагне людство в злагодi iти Назустрiч сонцю,
радостi, трудовi (М. Рильський). Подекуди по жовто-зеленiй
скатертинi розкиданi темно-зеленi кущi верболозу, то кругленькi,
наче м'ячики, то гостроверхi, неначе топольки ( I. Нечуй-
Левицький).
2. Мiж парами однорiдних членiв речення* В саду росли такi дерева:
яблунi i грушi, сливи та абрикоси.
3. Мiж однорiдними пiдметами, присудками, додатками, обставинами,
означеннями, поєднаними безсполучниковим зв'язком: Мотря
миттю обернулась, глянула на Чiпку — та й отетерiла (Панас
Мирний). Сидить Маланка та й думає про своє, про
Гафiйку, про Андрiя, як-то воно буде далi? (М. Коцюбинський)
Великий, кремезний, суворий чоловiк стояв бiля неï (О.
Копиленко). 60 4. Коли означення показують рiзнi спорiдненi ознаки
предмета (колiр, розмiр, матерiал тощо) Нiч темна людей всiх
потолиiених скрила пiд чорнi, широкiï крила (Леся
Украïнка)
4. Коли означення, вираженi прикметником, стоять пiсля означуваного
слова Прийде пiсня, мов дружна весна, шумовита, рвучка, голосна (П.
Воронько). Сяє усмiхом примар з-поза хмар, попелястих,
пелехатих (М Вороний).
5. Коли поряд виступають два неоднорiдних означення — перше, що
виражене прикметником або дiєприкметником, друге —
дiєприкметниковим зворотом. Тоненькi, штучно виплетенi з
очерету тини вiддiляли Замфгрiв виноградник вiд сусiднiх (М
Коцюбинський). Примiтка 1. Кому не ставимо, якщо прикметники
означають предмет з рiзного погляду Такi означення не вважаються
однорiдними (у цьому випадку мiж ними не можна поставити сполучник
/) Ми подачичи великий стартовий годинник. Примiтка 2. Якщо
означення стоïть пiсля означуваного слова, то вiд останнього
воно може вiдокремлюватись або не вiдокремлюватись комою ii-ш вод
iз-за днiпровських зайнялися вогнi (Н тв ) Примiтка 3. Не слiд
розглядати як однорiднi форми, а тому не ставимо кому: а) мiж
однаковими формами двох дiєслiв, що вказують на рух i його
мету або утворюють єдине змiстове поняття: Пiди подивися
розклад занять; Дивись не впади. Сядь вiдпочинь. Чекаємо не
дочекаємося весни, б) в усталених виразах: нi сiло нi впало,
про те про се, нi з того нi з сього; в) у виразах: жду не дiждуся,
дивиться не надивиться. Примiтка 4. Мiж iменником i додатком до
нього, коли повторюється той самий прийменник: Вiдiбрали вiд
дiвчинки вiд сироти.
6. Мiж однорiдними членами речення, що з'єднанi протиставними
сполучниками а, але, та, проте, за- те, однак, хоч: Скiльки рокiв
кохаю, а закохуюсь в тебе щодня (Л. Костенко). Примiтка 5. Не
ставимо кому мiж двома однорiдними членами речення, якщо вони
з'єднанi одиничними сполучниками i (й), та (в значеннi /),
роздiловими або, чи: Листи написано ручкою чи олiвцем. Примiтка 6.
Проте, зате, однак на початку речення комами не видiляємо.
Проте менi було б приємно з вами поспiлкуватися.
7. Мiж однорiдними прикладками* а) коли вони, як i звичайнi означення,
характеризують предмет з одного боку: Великий майстер
украïнськоï сатири та гумору, письменник-патрiот Остап
Вишня заслужив визнання широких читацьких мас; б) коли вони
становлять найменування наукових ступенiв i вчених звань, почесних
звань, назви посад, що виступають в одному ряду: Завiдувач кафедри,
доктор математичних наук, професор Гаращенко Федiр Георгiйович,
член приймальноï комiсiï Киïвського унiверситету.
Примiтка 7. Мiж неоднорiдними прикладками кому не ставимо.
Неоднорiднi прикладки характеризу- ють особу або предмет з рiзного
боку: автор книжки журналiст Юрiй Жуков; начальник лабораторiï
кандидат хiмiчних наук В. Леонова. Неоднорiднi прикладки стають
однорiдними у позицiï пiсля означуваного пiдмета: неординарна
людина перекладач Сергiй Гладких та емiгрант Сергiй Гладких,
неординарна людина, перекладач. Вiйськове звання, що стоïть
безпосередньо перед прiзвищем, не є однорiдним до
попередньоï прикладки: доктор технiчних наук генерал-майор С.
Сорокiн, але: генерал-майор, доктор технiчних наук С. Сорокiн(прикладка на означення вiйськового звання не стоïть
безпосередньо перед прiзвищем). Крапку з комою ставимо: Мiж
поширеними однорiдними членами речення, якщо в ïх складi
є своï роздiловi знаки: Сам на сам нiколи не хотiв
зоставаться, а все туди рветься, де люди; хоч здалека стане,
дивиться, як ходять (Марко Вовчок,). Двокрапку ставимо.
8. Перед однорiдними членами речення пiсля узагальнюючого слова: Все
змiшалось в одну мить i злилось докупи: i земля, i море, i небо (I.
Нечуй- Левицький).
9. Перед словами а саме, як-от, наприклад, що стоять пiсля
узагальнюючого слова, ставимо кому, а пiсля них — двокрапку:
Сiльське господарство зазнало величезних утрат вiд рiзних гризунiв,
як-от: ховрахiв, полiвок та iн. Iире ставимо:
10. Якщо узагальнююче слово йде за однорiдними членами: Брязкiт дрюччя,
крики, стогiн, прокльони, благання, дикi голоси стомлених птахiв,
лопотання ïхнiх крил — усе те зiллялось в один
несказанний галас, в одну хвилю диких звукiв (М. Коцюбинський).
11. Якщо перед однорiдними членами речення стоïть узагальнююче
слово, а пiсля них продовжується речення: Скрiзь: i на подвiр
«i, i в саду, i на городi - все тяглося до сонця i радiло йому
(I. Нечуй- Левицький).
