Апостроф

Апостроф пишемо передя, ю, є, i: а) пiсля губних приголосних б, п, в, м, ф. б'є, п'є, м'яч, в'є, в'юн, В'ячеслав; б) пiсля р, що стоïть у кiнцi складу; подвiр ‘я, матiр ‘ю, кур ‘ер; в) пiсля префiксiв та першоï частини складних слiв. що закiнчуються на твердий приголосний без ‘язикий, пiд'ïзд, роз'єднання, з'явитися, роз'юшити, дит'ясла, пiв'яблука, пан'європейський (з iменниками - власними iменами те пишемо через дефiс пiв-вропи, пiв-Києва в усiх iнших випадках — разом1 пiвогiрка, пiвкарбованця), г) пiсля к перед я у словах Лук'ян, Лук'яненко, лу- к ‘янiвський тощо, г) пiсля губних перед яу ю, є, i, якщо перед губними стоïть/?, верб'я, торф'яний, черв'як. У словах iншомовного походження апостроф пишемо: а) перед я, юу є, i пiсля губних (б, //, в, л/, ф). шиплячих {ж, /, ш), задньоязикових (г, г, я х) приголосних в основах слiв при роздiльнiй вимовi» Рейк'явiк, X ‘юстон, Руж ‘є; б) пiсля префiксiв, що закiнчуються на твердi приголоснi, перед я, ю, с, Г iн ‘єкцiя, ад ‘ютант, кон ‘юн- ктура; в) пiсля/?, що стоïть у кiнцi складу, перед я, ю, є, i. бар ‘єр, кар ‘єра г) пiсля часток д, о в прiзвищах: О'Генрi, Д'Лрта- ньян. Апостроф не пишемо: а) коли перед губним звуком є приголосний (крiм р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, б) коли ря, рю, рє означають сполуку м'якого р iз наступними а, у, є: буряк, буряний, крякати, рябий, Рапн; в) пiсля префiксiв iз кiнцевим приголосним перед наступними /, є, а, о, у: безiменний, загiтувати; г) пiсля губних та р, що стоïть у кiнцi складу, перед йо: Соловйов, Муравйов, посерйознiшав У словах iншомовного походження апостроф не пишемо, якщо я, ю позначають пом'якшення попереднiх приголосних- гравюра, бюро, кювет, пюре.