Зв´язок соцiально-побутових казок з iншими жанрами усноï народноï творчостi
Хоча соцiально-побутовi казки є виявом казкового народного епосу,проте вони бiльшою мiрою пов´язанi з неказковою прозою: За
своєю природою казка є досить характерним жанром фольклору;
вона щiльно примикає до iнших рiзновидiв народноï
оповiдальноï творчостi, насамперед до легенди, переказу, оповiдi,
якi, як вiдомо, особливо тiсно пов´язанi з конкретною
iсторiєю, реальним життям i побутом ïх творцiв. Художнi
образи казок, психологiя характерiв, ситуацiï, художнi деталi
казкового епосу в своïй основi завжди глибоко самобутнi й iсторично
конкретнi, бо ж вони у специфiчнiй художнiй формi вiдбивають життя,
погляди, смаки та сподiвання певного народу у певний час його
iсторiï.
До анекдотiв вони близькi тематикою та сюжетами. З народними
оповiданнями ïх спорiднює подiбнiсть вiдтворення життя,
побуту, народних характерiв, випадкiв та ситуацiй. В обох жанрах
зустрiчається подiбне коло персонажiв, виявляється однакове
ставлення до них. Якщо анекдот є короткою сценкою, вихопленою iз
соцiально-побутовоï казки, то казкова оповiдь, вiдповiдно
поєднанням кiлькох анекдотiв. Функцiонально схожими в них є
мова та засоби комiзму.
Демонологiчними мотивами та образами соцiально-побутовi казки
перегукуються iз бувальщинами. Глибиною роздумiв та вираженням
певноï морально-етичноï iдеï деякi з творiв схожi до
притчi.
Вiдмiнною ознакою соцiально-побутовоï казки вiд неказковоï
прози є ïï спрямованiсть на вимисел. Якщо подiï
легенди, бувальщини, народного оповiдання, переказу подаються як
ймовiрнi чи можливi, то у вигадцi казковоï оповiдi не
сумнiвається нi ïï оповiдач, нi слухач. Казцi бiльшою
мiрою, анiж неказковим жанрам властива розважальнiсть. Iснує
певний зв´язок цього жанрового рiзновиду з iншими групами
казковоï прози. Вiд тваринного епосу в них залишились образи
помiчникiв представникiв свiту природи; вiд кумулятивних ряди
послiдовних зустрiчей чи нагромадження подiбних ситуацiй; вiд чарiвних
елемент незвичайностi. Про певну близькiсть соцiально-побутових казок до
чарiвних свiдчить ряд спiльних мотивiв: мотив дороги, мотив двобою,
мотиви загадування загадок, навчання незвичайного ремесла, роздорiжжя,
побратимства та багато iнших.
Вiдображенням життя та характеру рiзних суспiльних верств, комiзмом
побутових ситуацiй соцiально-побутовi казки дещо спорiдненi iз групами
лiрики соцiально-побутовоï, родинно-побутовоï, особливо з жартiвливо-
гумористичними пiснями. У них також широко використовуються народнi
приказки та прислiв´я, загадки, афоризми, привiтання, прикмети,
прокльони i т. iн.
Жанр соцiально-побутовоï казки важливий елемент смiховоï
культури народу. Вона стала джерелом сюжетiв, тем, мотивiв та образiв
народних театрiв, артистiв-скоморохiв, творчостi мандрiвних дякiв, що
запозичили з казкового епосу засоби комедiйного освоєння
дiйсностi, сатиричний погляд на рiзноманiтнi явища життя.
Отже, соцiально-побутовi казки важлива складова системи усноï
словесностi. Вони продовжують украïнську епiчну традицiю i фiксують
елементи народноï фiлософiï, психологiï, соцiологiï
та етики. Вони стали головним джерелом творення новiтньоï
писемноï лiтератури (з якоï теж запозичували образи, теми ,
засоби), у чому виявляється ïх важливе значення для розвитку
i украïнськоï народноï творчостi, i художньоï
писемностi.
Казки як жанр усноï творчостi є невичерпним джерелом
народноï образностi, символiки, поетики. Вони ще вичерпно не
осмисленi сучасною наукою. I це залишається актуальною проблемою
сучасноï фольклористики та сумiжних з нею наук. На це вказував ще
В. Гнатюк: Хто вмiє читати казки, той знайде в них багато дуже
старинних культурних пережиткiв. У них переховалися й останки мiфiв, i
первiснi погляди правнi та воєннi, i погляди людей на природу та
вiдносини до неï, i останки старинних уряджень публiчних i
приватних та iнше. Для уважного iсторика культури представляють через те
казки велику вартiсть, i вiн легко зможе вiдрiзнити в них Усi нарости та
пiзнiшi додатки… Ще вартнiшi казки повиннi бути Для iсторика
лiтератури, який знайде в них найдавнiшi типи та форми оповiдання,
вислову та стилю i може слiдити за вiдносинами казок до iнших народних
творiв: мiфiв, байок, легенд, переказiв, новел i приказок та до творiв
писаноï лiтератури.
