ЗНАХIДНИЙ ВIДМIНОК ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТ ГЛИБИННОГО ОБЄКТНОГО ЗНАЧЕННЯ В СУЧАСНIЙ УКРАÏНСЬКIЙ МОВI У ЗIСТАВЛЕННI З АНГЛIЙСЬКОЮ

У сучаснiй украïнськiй мовi, як i в англiйськiй, глибинна
обєктна семантика може бути репрезентована за допомогою широкого
спектру формально-граматичних засобiв на рiвнi формотворчоï,
словотвiрноï, морфологiчноï та синтаксичноï
органiзацiï в межах простого (формально i семантично
елементарного), простого ускладненого (формально i семантично) й
складного речення з рiзними типами синтаксичного звязку. Враховуючи
необхiднiсть розмежування двох рiзних шарiв (або рiвнiв) висловлення
нацiонального та унiверсального [Штерн 1998, с. 297], що безпосередньо
спiввiдносяться з реалiзацiєю семантики обєкта в конкретнiй
мовi та глибинним значенням, теоретично притаманним усiм мовам свiту,
потреба у послiдовному аналiзi спiльних i диференцiйних (притаманних
тiльки украïнськiй чи англiйськiй мовi) мовних засобiв для
найповнiшоï характеристики глибинноï структури речення
постає бiльш, нiж очевидною.

Своєрiднiсть нацiональноï семантики має багато виявiв,
серед яких насамперед такий, як обовязковiсть вираження деяких смислiв у
реченнi, властивих граматицi та лексицi, зокрема вид дiєслова i
флективний характер утворення вiдмiнкових форм в украïнськiй мовi,
артикль в англiйськiй тощо. Функцiя поверхневого компонента
полягає у встановленнi багатозначноï вiдповiдностi мiж глибинно-
семантичною структурою та рiзноманiттям формально-поверхневих. Тому
системний опис сучасного украïнського речення, в якому
репрезентована обєктна семантика, у зiставленнi з вiдповiдним
реченням англiйськоï мови є необхiдною складником
пропонованого дослiдження.

Семантична категорiя обєкта, видiлювана на пiдставi ïï
регулярноï презентованостi (у тому чи iншому варiантi) у структурi
речення [Николаева 1995, с. 71], має в сучаснiй украïнськiй
мовi певний набiр формально-граматичних вiдмiнкiв з переважно
морфологiчними засобами реалiзацiï глибинного значення (пор. з
англiйською, якiй притаманна синтаксична природа поверхневих вiдмiнкових
форм [Путiлiна 2006, с. 134]). Морфологiчнi форми вiдмiнкiв,
характеризуючись синтаксичною перспективою [Бондарко 1976, с. 19],

Реалiзують вiдмiнковi значення у функцiональних звязках з iншими
компонентами словосполучення i речення. Як зазначає М. Я.Плющ,
вiдмiнковi словоформи беруть участь у вираженнi предикативних з
двобiчною спрямованiстю взаємоповязаних компонентiв
структурноï основи речення i непредикативних семантико-синтаксичних
вiдношень з однобiчною спрямованiстю компонентiв словосполучення або
компонентiв, що поширюють основу речення [Плющ 1986, с. 38], прогнозуючи
подальше структурування всiєï поверхневоï
конструкцiï, зокрема репрезентацiя семантики обєкта на
формальному рiвнi як в украïнськiй, так i в англiйськiй мовi
зумовлюється наявнiстю пiдрядного звязку, перехiднiстю, нерозривно
повязаною з нею валентнiстю предиката, а також смисловими значенями
поєднуваних слiв (тобто лексичною i граматичною сполучуванiстю
компонентiв).

З-помiж морфологiчних засобiв, спецiалiзованих на вираженнi
глибинноï обєктноï семантики в сучаснiй украïнськiй
мовi, найбiльша регулярнiсть функцiонування властива формам знахiдного
вiдмiнка, який виступає як вiдмiнок обєкта [Вихованець 1992,
с. 119, Вихованець 1971, с.10, Плющ 1986, с. 41], що є його
первинною семантико-синтаксичною функцiєю. Як i обєктив на
рiвнi глибинноï структури, знахiдний вiдмiнок можна вважати
найбiльш загальним поверхневим вiдмiнком (його вiдповiдником в
англiйськiй мовi постає the Common Case (загальний вiдмiнок)),
оскiльки вiн здатний репрезентувати два глибиннi обєктнi вiдмiнки
обєктив i фактитив (крiм iнструменталiса), хоча у переважнiй
бiльшостi випадкiв безпосередньо свiввiдноситься з обєктивом,
наприклад: (1) Уже дорослим я бачив у бабусi Моï малюнки,
малюнки дворiчного художника-початкiвця. (В. Сосюра . Третя рота,
с.270); (2) Порубаний зброяр Руïну стереже. (Л.
Костенко. Берестечко, с. 26); (3) Пташина прокинулася, подала
Прозору вiстку; але вiн не слухав, як ранiше. (В. Барка.
Жовтий князь, с.70); (4) Через кiлька годин заднiє, i Фей-хань
розгорне за всiма вiдомостями Рiшучий наступ. (А. Любченко.
Китайська новела, с. 247), де у реченнях (1) i (2) форма знахiдного
вiдмiнка репрезентує обєктив [_O], а в прикладах (3) i (4)
фактитив [_F] (пор. з англ.: I
HavenT Seen This
Film (Я не дивився цю Кiнострiчку) [_O]
I He Ended The
Diary (Вiн закiнчив Щоденник) [_F],
де в обох реченнях глибиннi обєктнi вiдмiнки вираженi засобами
загального вiдмiнка). Крiм того, i в украïнськiй, i в англiйськiй
мовах на формально-граматичному рiвнi така вiдмiнкова форма (у межах
простого речення) виконує роль прямого додатка. На думку О.
В.Бондарка, йдеться про таку форму, в якiй максимально сконцентрованi
ознаки обєктностi, що протиставляються ознакам субєктностi,
зокрема неактивнiсть, спiввiдноснiсть (але не протиставленiсть) iз
субєктом [Бондарко 1992, с. 70], оскiльки саме форми знахiдного
вiдмiнка (з прийменником i без прийменника) з притаманною ïм
ознакою структурно-семантичноï залежностi вiд предиката є
найбiльш спецiалiзованим i регулярним засобом репрезентацiï
семантики обєкта. Своєрiднiсть форм знахiдного вiдмiнка
полягає у тому, що в планi синтагматичному йому властиве вживання
майже виключно з перехiдними дiєсловами, звязок з якими є
органiчним i взаємним, тому що знахiдний не виступає поза
сполученням з перехiднимим дiєсловами, а керуюче перехiдне
дiєслово за своєю лексико-граматичною природою вимагає
обєкта для розкриття свого змiсту: (5) Гiркотний дух дощем
залитих згарищ нам Пiдказав дорогу до села. (Л. Костенко.
Берестечко, с. 19); (6) Н а г л Я д А ч
Подивився якусь мить пильно…i Закрив
Кормушку. (I. Багряний. Морiтурi, с. 351). На думку I.
Р.Вихованця, те саме можна сказати i про звязок з перехiдними
предикативними прислiвниками (аналiтичними дiєсловами [Вихованець
1992, с. 119]) типу (було, буде) видно, (було, буде) помiтно, (було,
буде) жаль, (було, буде) треба I под., хоча, на наш погляд,
переважна бiльшiсть з них передбачає форми родового
безприйменникового вiдмiнка або iнфiнiтива: (7) М Е с I
я: Творив дива ще тiльки над водою, сього не досить Треба кровi.
(Леся Украïнка. Одержима, с. 107); (8) Аж самому стало
Себе шкода, шкода того безжурного, молодого, веселого
Обличчя, що колись зводило дiвчат з розуму. (I. Багряний.
Тигролови, с.50); (9) Добути дозвiл на увязненого лiкаря було не так
легко: Треба Було звертатись до вищого
начальства… (Б. Антоненко-Давидович. Мертвi не воскресають, с.
233).

При перехiдних дiєсловах, якi можуть сполучатися з послiдовним
рядом формальних вiдмiнкiв украïнськоï мови, знахiдному
належить центральне мiсце внаслiдок властивого йому тiсного звязку
(сильного керування [Пешковский 1956, с. 285]) iз перехiдним
дiєсловом. При цьому такi дiєслiвнi лексеми становлять
надзвичайно широку групу, спричиняючи появу значноï кiлькостi
класифiкацiй вiдтiнкiв обєктного значення, вираженого на
поверхневому рiвнi цiєю вiдмiнковою формою, в яких знаходять
вiдображення як прагнення iнтегрувати цi вiдтiнки, так i намагання
якнайповнiше диференцiювати ïх (до 9 рiзновидiв), зокрема у працях
Л. А.Булаховського, Є. К.Тимченка, I. Р.Вихованця, О.
С.Мельничука, I. I.Слинька (в украïнiстицi), Х. М.Сакiєва, В.
А.Силуковоï, К. I.Ходовоï (у русистицi) [Курс 1951, Тимченко
1928, Вихованець 1971, Слинько 1962, Сайкиев 1955, Силукова 1954, Ходова
1963]. Варто згадати також i спробу подати класифiкацiю функцiонально-
вiдображальних класiв iмен обєктiв та дiєслiвних предикатiв
у ïх комунiкативному спiввiднесеннi на матерiалi
украïнськоï та англiйськоï мов Р. З.Назарчук, яка
виходить з такого розумiння обєкта, яке цiлком вiдповiдає
глибиннiй семантицi обєктива i фактитива, а на формальному рiвнi
вкладається у форму знахiдного вiдмiнка (без прийменника), i
пропонує диференцiювати дiєслова за денотативним статусом
iмен ïхнiх обєктiв, наприклад, Людина, Рослина, Соцiофакт i
под. [Назарчук 2000, с.106-111], хоча, на жаль, власне граматичнi засоби
репрезентацiï цих значень в обох мовах дослiдниця залишає
поза увагою.

Загалом при аналiзi форм знахiдного вiдмiнка з обєктним значенням
в украïнськiй мовi слiд враховувати семантичнi групи перехiдних
дiєслiв (як i у випадках iз загальним вiдмiнком в англiйськiй
мовi), що керують знахiдним обєктним, з-помiж яких можна видiлити
такi групи:

1. Дiєслова розташування в просторi (є досить поширеною
групою перехiдних дiєслiв), з-помiж яких слiд

видiляти:

А) дiєслова перемiщення в просторi, що поєднують у собi
значення перемiщення i конкретноï фiзичноï дiï