У яких поезiях Шевченко звертається до своïх визначних попередникiв?

Своï лiтературно-естетичнi погляди Шевченко виклав у поезiï На
вiчну пам'ять Котляревському. Твiр побудований за принципом паралелiзму.
Вiтер iойдає гнiздечко соловейка, що колись тут щебетав. Замовк i
Котляревський, сиротами покинувши i гори, i море. Свого попередника
Шевченко називає батьком, кобзарем, орлом. Високо цiнує
Котляревського за те, що вiн спiвав для народу та про народ. До другого
свого попередника звертається Шевченко у поезiï До
Основ'яненка, називаючи його отаманом, батьком. Оспiвуючи минуле, автор
прагне знайти вiдповiдi на важливi питання сучасностi, з'ясувати чия
правда, чия кривда i чиï ми дiти. Поет висловлює впевненiсть,
що украïнська лiтература розвиватиметься, що ïй належить
велике майбутнє:
Наша дума, наша пiсня
Не вмре, не загине…
Поезiєю Думи моï, думи моï… Це своєрiдне
кредо молодого поета, де викладено погляди на мистецтво взагалi й на
художнє слово зокрема. Думами пiп називає своï
заповiтнi мрiï, задушевнi прагнення, своє образне слово. Крiм
теми покликання митця, у творах чiтко виражене невдоволення тогочасною
дiйснiстю. До поезiï музику писало багато композиторiв, зокрема С.
Воробкевич, Я. Степовий, Є. Козак, та пiснею твiр став iз народною
мелодiєю. У яких творах Шевченка йдеться про роль поета в життi
народу?
Утворах Перебендя, Навiчну пам'ять Котляревському, До Основ'яненка.
У поемi Катерина лiричнi вiдступи постiйний компонент композицiï
ïх можна подiлити на три групи. До першоï належать звертання
автора до героïв тору, зокрема до Катерини. Поет висловлює
щире спiвчуття до неï та ïï дитини, говорячи:
Катерино, серце моє! Лишенько з тобою! Де ти в свiтi подiнешся з
малим сиротою?
Другу групу становлять звертання до читачiв, переважно до молодих
дiвчат, у яких висловлюються поради, застереження, як-от: Кохайтеся,
чорнобривi, та не з москалями…, Отаке-то лихо, бачите, дiвчата.
У третiй групi лiричних вiдступiв даються роздуми автора про суспiльнi
причини, якi породили горе Катерини, про антигуманнiсть тогочасного
ладу, про неправду й несправедливiсть. Фiлософське узагальнення звучить
у лiричном вiдступi Отаке-то на сiм свiтi роблять людям люде!
Лiричнi вiдступи коментують, оцiнюють те, про що розповiдалося ранiше,
або готують читача до сприйняття наступних подiй, до глибинного
розумiння трагедiï героïнi поеми. Першим твором, написаним в
Украïнi 1843 р., була поезiя Розрита могила. У нiй звучить протест
проти соцiального й нацiонального гноблення украïнського народу. На
питання поета, за що сплюндрована його краïна й за що гине,
Украïна вiдповiдає, що в ïï горi виннi царизм та
украïнськi пани. У поезiï Чигрине, Чигрине… Шевченко
розмiрковує про долю народу, висловлює гiркий докiр
своïм сучасникам, якi змирилися з панським злом. Поет
засуджує соцiальну несправедливiсть, гноблення простого люду в
поезiï Холодний Яр. Шевченко викриває тих, хто зневажливо
ставиться до визвольних рухiв, i висловлює жаль iз приводу того,
що нащадки гайдамакiв не стають до боротьби. У вiршi Минають днi,
минають ночi звучить критика людей, якi змирилися з пiдневiльним
становищем, вiдiйшли вiд активних дiй, стали пасивними. Звертаючись до
Бога, Шевченко просить його дати долю якщо не добру, то хоча б не злу.
Поет стверджує, що байдужiсть найстрашнiше, що може бути:
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволi,
А ще гiрше — спати, спати, I спати на волi…
Форма сну вмотивовує i змiст, i композицiю поеми Сон. Подiï у
творi розгортаються у трьох мiсцях: в Украïнi, в Сибiру, у
Петербурзi, якi знаходяться далеко одне вiд одного. Сон служить засобом
логiчного переходу вiд однiєï картини до iншоï. Та й
показати ïх у снi логiчнiше, нiж у безпосереднiй подорожi.
У посланнi Шевченко критикує лiберальне панство та iнтелiгенцiю,
створює сатиричний образ украïнських дворян. Вже на початку
поеми Шевченко викриває помiщикiв-крiпосникiв, ïхню
жорстокiсть у поводженнi з крiпаками. Автор творить, що вони:
Оглухли, не чують;
Кайданами мiняються,
Правдою торгують.
У творi поет викриває панiв, якi, часто буваючи за кордоном,
марнують там час, пропивають своє майно, а повернувшись,
намагаються наслiдувати все iноземне. Вони продовжували пригноблювати
народ, знущатися з нього. За це Шевченко посилає ïм
прокльони, називаючи недолюдками. У посланнi засуджуються перекручення
iсторiï Украïни, байдуже ставлення до рiдного краю.