Твiр на основi особистого щоденника
Менi дуже важко уявити собi такий промiжок часу в розвитку мистецтва й
культури. Це, по сутi, вiдрiзок часу, що включає в себе всю давню
лiтературу з бiблiйними пам'ятками (Веди, Бiблiя, Коран), iз
давньогрецькою та римською лiтературою; тут i Омар Ха-йям, i Данте, i
Петрарка, i Шекспiр… Так, це все те, що ми вивчали у восьмому
класi.
Що менi найбiльше запам'яталося? Скорiше, Гамлет iз його монологом Бути
чи не бути?, бо я його вчив напам'ять i здав тiльки з третього разу. А
ще Петрарка i Шекспiр зi своïми сонетами.
Я тодi вперше закохався, i все, що читав у цих поетiв про кохання ,
здавалося, стосувалося моïх почуттiв: Благословен хай буде день, i
нiч, i час… i так далi в такому ж прекрасному й пiднесеному
варiантi. Для мене iм'я Лари було спiвзвучним iз iменем Лаури, i в цьому
iменi переплiталося усе: i земний лавр, i найвище багатство золото, i
природна свiжiсть вiтерець, i навiть стрiмкий плин часу. Ось якi
значення мало це iм'я для Петрарки, таким самим воно стало й для мене.
Час минав. Почуття змiнювалися, але згадати є що. Може, й не
згадав би, але залишилися записи в моєму щоденниковi. Спочатку я
хотiв цей щоденник впищити, але там були деякi цiкавi телефоннi номери,
були записи вiд моïх футбольних фанаток. Хай залишається!
вирiшив Я. Може стану великим письменником, i в мене буде свiй архiв,
який колись розберуть нащадки. Але поки що, як бачите, використав його
сам.
Хто, що жив на землi, не грiшив? Ну, скажи! А коли не грiшив хiба жив?
Ну, скажи! Ти не кращий за мене, коли в покарання Ти таке саме зло
учинив. Ну, скажи?! Такий дiалог виправдав поета, i Бог повернув йому
колiр обличчя. (До речi, цей переклад я зробив сам за росiйським
зразком). Коли вже мова зайшла про перську лiтературу, то варто згадати
i Китай, i Японiю, де були своï вiршовi зразки: танка й хоку.
Здається, усе просто й лаконiчно нiчого особливого, i в той же час
є над чим замислитися: На голiй гiлцi Ворон сидить самотнiй.
Осiннiй вечiр. Якщо у символiчнiй поезiï Олександра Блока можна
зробити новi вiдкриття щодо кольору, звуку, значення предмета, то у
Мацуо Басьо символiв не менше. Ворон символiзує мудрiсть,
просвiтлiння. Його вважали птахом буддiйських монахiв i майстрiв
чайноï церемонiï.
Ще до одного представника цiєï великоï епохи хочу
звернутися до Вiльяма Шєкспiра. Це видатний англiйський драматург
i поет доби Вiдродження. Хоча Шекспiр не створював нових тем i сюжетiв,
а тiльки спирався на тi, якi вже були розробленi в лiтературi, вiн усе ж
таки став одним iз найперших лiтераторiв, якi намагалися описати не
тiльки окремi дiï, сюжет, але й внутрiшнє почуття людини.
Драма помсти в Шєкспiра переходить у драму роздумiв. Гамлет
— лiтературний герой, який розпочне ланцюжок вiчних образiв. Адже
тi сумнiви, якi виростають перед Гамле-том, характеризують його як
людину мислячу, людину нового, гуманiстичного часу.
Гамлет не механiчний персонаж, який виконує роль убивцi. Вiн
багато роздумує про вчинок, який має здiйснити,
занурюється у своï думки. Шекспiру вдалося витягти на
поверхню цiлий клубок людських проблем, i до цих пiр лiтературнi критики
сперечаються про значення образу Гамлета. Цiкавий вираз щодо цього:
Гамлет це Мона Лiза в лiтературi. Така ж загадка. Все нiби просто,
зрозумiло, але ще бiльше незрозумiло.
Думаю, що такою загадкою Мони Лiзи залишається ще багато творiв,
якi ми проходили за свiй шкiльний вiк. Написав слово проходили, хотiв
виправити на вивчали, але, здається, перше слово все ж таки бiльше
вiдповiдає дiйсностi. Багато творiв залишилися для нас посмiшкою
Мони Лiзи. Щоб зрозумiти ïхню справжню цiннiсть, варто хоча б ще
один раз за своє життя перечитати i Гамлета, i Дон Кiхота, i Пiсню
про Роланда. Цi твори вартi того.
