Сучаснi погляди на проблему розвитку креативностi майбутнiх учителiв
Друга половина ХХ початок ХХI столiть ознаменувалися бурхливим розвитком
педагогiчноï науки. Одним iз актуальних питань сьогодення є
проблема розвитку креативностi майбутнiх учителiв. Актуальнiсть
останньоï зумовлена необхiднiстю виховувати поколiння, здатне
бачити проблеми, аналiзувати ïх та знаходити нестандартнi ефективнi
рiшення. Свiтова економiчна криза вразила молоду Украïнську державу
з ще нестабiльною полiтичною ситуацiєю. I саме майбутнє
креативне поколiння здатне подолати барєри шаблонностi, якими
вiдрiзняються дiï багатьох сучасних керiвникiв. Але треба памятати,
що тiльки вчитель з високим рiвнем креативностi здатен розвивати цю
якiсть у своïх учнiв. I розвивати креативнiсть майбутнiх учителiв
потрiбно ще в процесi фаховоï пiдготовки. Формувати духовний свiт
школярiв може лише духовно багатий вчитель, який пережив та
переживає на особистiсному досвiдi муки та радостi творчостi ,
знаходиться у неустанному i вiчному пошуку i який здатен зарядити цим
пошуком i своïх дiтей [5, с. 149]. Цi слова Б. Коротяєва
мають стати життєвим кредо кожного студента педагогiчного вищого
навчального закладу.
Останнiми роками дослiдженнями розвитку креативностi майбутнiх учителiв
займалися I. Гриненко, О. Дунаєва, Т. Заячук, Н. Кичук, О.
Куцевол, Н. Мартинович, В. Фрицюк, I. Шахiна, I. Яковенко та iншi.
На сьогоднi накопичено величезний обсяг фактичного матерiалу з проблеми
розвитку креативностi. Мета цiєï статтi: проаналiзувати
погляди сучасних дослiдникiв та виявити основнi шляхи розвитку
креативностi майбутнiх учителiв рiзних профiлiв навчання.
У науковiй лiтературi термiн креативнiсть вперше зявився завдяки працям
американського психолога Дж. Гiлфорда в 60-х роках ХХ ст. для позначення
здатностi iндивiда до творчостi [11], проте i сьогоднi немає
єдиноï думки щодо визначення цього поняття.
Так I. Гриненко Розглядає креативнiсть у широкому розумiннi слова
як духовну здiбнiсть культурноï (цiлiсноï) особистостi
створювати новий продукт (iдеальний чи матерiальний) завдяки
мотивацiï успiху, збагаченню ментального досвiду та стану
психофiзiологiчноï когерентностi [1, c. 3435]. Ним доведено, що
рiвень креативностi майбутнiх учителiв гуманiтарного профiлю зросте,
якщо у процесi фаховоï пiдготовки забезпечити: органiзацiю знаково-
символьноï дiяльностi на основi технологiï
Креативного багаторiвневого кодування iнформацiï; аксiологiзацiю
гуманiтарних знань завдяки рефлексiï ïх цiннiсного та
смислового аспектiв i актуалiзацiï основних аксiологiчних iдей
Добра, Iстини, Краси; створення на заняттях креативного клiмату
внаслiдок усунення
Барєрiв креативностi тощо. Дещо по-iншому до означеноï
проблеми пiдходить О. Дунаєва. Вона бачить креативнiсть як
здатнiсть особистостi сприйняти проблему та, використовуючи
найоптимальнiшi для цього можливостi, створити новий, оригiнальний
продукт соцiальноï важливостi [2, c. 6]. На ïï думку
процес формування педагогiчноï креативностi майбутнiх учителiв
вiдбуватиметься бiльш продуктивно завдяки впровадженню
iнтерактивноï технологiï, змiстову основу якоï складають
такi педагогiчнi умови:
усвiдомлення студентами на рiвнi переконань соцiально-професiйноï
вагомостi педагогiчноï креативностi через органiзацiю педагогiчного
спiлкування в пiдсистемi викладач-студент-учень, пiдґрунтям якого
виступають iнновацiйнi процеси в освiтнiй галузi; створення педагогiчно-
креативного середовища у вищiй школi; сприяння розвитку позитивноï
професiйноï Я-концепцiï майбутнiх
Учителiв. О. Куцевол Креативнiсть визначає як iнтегративну
сукупнiсть якостей особистостi, що визначає ïï
готовнiсть до творчостi в будь-яких сферах людськоï дiяльностi; як
творчi здiбностi людини, котрi можуть проявлятись у мисленнi, почуттях i
дiях; як здатнiсть породжувати рiзноманiтнi оригiнальнi iдеï [6, c.
49]. Нею обґрунтовано та експериментально доведено, що процес
розвитку креативностi майбутнiх учителiв лiтератури в контекстi
ïхньоï професiйно-методичноï пiдготовки буде ефективним,
якщо:
переосмислити з позицiй креативноï освiтньоï парадигми мету,
змiст, методи i види навчальноï дiяльностi студентiв-фiлологiв у
вищих навчальних закладах;
перенести вектор методичноï пiдготовки майбутнiх учителiв
лiтератури з нормативно-регламентованого на творчий компонент;
сформувати в них чiткi уявлення про креативогенну сутнiсть
професiйноï дiяльностi вчителя лiтератури, методичну творчiсть,
педагогiчну креативнiсть i креативнi якостi, професiйно необхiднi для
роботи словесника;
сформувати стiйку мотивацiйну спрямованiсть субєктiв навчання на
творчу методичну дiяльнiсть у майбутнiй професiï;
використовувати iнтенсивнi форми i методи навчання;
сприяти саморозвитку й самовдосконаленню креативних якостей особистостi,
професiйно сутнiсних для викладання лiтератури. В. Фрицюк
Дотримується наступноï позицiï: креативнiсть динамiчна,
iнтегративна особистiсна характеристика, яка визначає здатнiсть до
творчостi i є умовою самореалiзацiï особистостi [8, c. 45].
Згiдно з ïï поглядами, високого рiвня креативностi майбутнiх
учителiв музики в процесi професiйноï пiдготовки можна досягти за
таких педагогiчних умов:
розвиток творчоï мотивацiï;
формування чiтких уявлень про сутнiсть креативностi;
активiзацiя самостiйноï творчо-пошуковоï дiяльностi;
забезпечення зразкiв креативноï поведiнки;
створення пiдтримуючого середовища.
Iнша украïнська дослiдниця I. Шахiна Доводить ефективнiсть
використання засобiв мультимедiа в процесi формування креативностi
майбутнiх учителiв математики. Означений термiн вона розкриває як
суму iнтелектуальних та особистiсних особливостей iндивiда, який здатен
самостiйному висуванню проблеми, генерувати новi, оригiнальнi iдеï,
знаходити нетрадицiйнi та нешаблоннi способи вирiшення проблемних
завдань [9, c. 41].
Сьогоднi в педагогiчнiй лiтературi багато уваги придiляється
проблемi розвитку творчого потенцiалу майбутнiх учителiв. Оскiльки ми
дотримуємося позицiï, згiдно з якою креативнiсть є
складовою частиною творчого потенцiалу, то вважаємо за необхiдне
вивчити лiтературу цього спрямування.
Так, I. Яковенко, дотримується поглядiв, згiдно з якими процес
розвитку творчого потенцiалу майбутнiх учителiв має потребу в
педагогiчному супроводi. Умовами, що забезпечують продуктивнiсть цього
процесу, є:
формування творчого освiтнього простору студента;
використання рефлексивнокреативного пiдходу в керуваннi розвитком
творчого потенцiалу майбутнього педагога;
формування готовностi студента до творчоï самореалiзацiï [10].
Збагатити творчий потенцiал майбутнiх учителiв можна завдяки
використанню дослiдницькоï дiяльностi в процесi навчання. Це
стверджує вiдомий вчений Н. Кичук: Навчально-дослiдницька робота
студентiв може виступати суттєвим фактором формування первинного
професiйного досвiду студентiв в ïхньому творчому вiдношеннi до
педагогiчноï дiяльностi [4, с. 5]. Особливу роль в цьому вiн
придiляє заняттям з педагогiки, зокрема рiшенню типових та
нестандартних педагогiчних ситуацiй, як найважливiшiй передумовi
формування творчоï особистостi майбутнього вчителя, бо саме вони
дозволяють вiдчути допустимiсть iснування рiзноманiтних варiантiв
вирiшення, визначити достоïнства та недолiки кожного з них.
В Луганському нацiональному унiверситетi iменi Тараса Шевченка вже понад
двадцять рокiв плiдно працює над проблемою розвитку творчого
потенцiалу майбутнiх учителiв Н. Мартинович. Основними умовами
зазначеного процесу педагог вважає формування загальноï
культури студентiв, оволодiння механiзмами та прийомами творчоï
дiяльностi, використання рiзних видiв мистецтва. До програми пiдготовки
майбутнiх учителiв включено розроблений Н. Мартинович спецкурс Розвиток
творчого потенцiалу особистостi майбутнього вчителя засобами мистецтва,
в межах якого студентами вивчаються актуальнi проблеми педагогiчноï
творчостi, творчого потенцiалу, розвитку творчого потенцiалу особистостi
майбутнього вчителя засобами мистецтва. По закiнченню вивчення спецкурсу
студенти складають залiк, проте у зовсiм незвичнiй, творчiй формi: кожна
група повинна написати сценарiй та зробити за ним постанову,
використовуючи рiзноманiтнi педагогiчнi технологiï з використанням
засобiв мистецтва. Обовязковою умовою складання залiку є залучення
до заходу всiх студентiв групи [7].
Ми розумiємо пiд Креативнiстю Iнтегральну якiсть особистостi,
яка визначає здатнiсть до творчостi в будь-яких сферах
людськоï дiяльностi i проявляється через спроможнiсть бачити
проблеми, знаходити новi оригiнальнi й продуктивнi шляхи ïхнього
вирiшення.
Вiдповiдно, КРЕАТИВНIСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧОГО ПРОФIЛЮ це
iнтегральна якiсть особистостi останнього, яка визначає здатнiсть
до творчостi й розвивається в процесi фаховоï пiдготовки та
подальшоï професiйноï дiяльностi. Вона проявляється
через умiння створювати креативну атмосферу, бачити педагогiчнi
проблеми, знаходити новi оригiнальнi й продуктивнi шляхи ïхнього
вирiшення, творчо використовуючи природнi обєкти та хiмiко-
бiологiчний експеримент.
Ми вважаємо, що ефективнiсть розвитку креативностi майбутнiх
учителiв природничого профiлю зросте, якщо в процесi вивчення фахових
Дисциплiн дотримуватися логiчноï єдностi мети (високого рiвня
розвитку креативностi майбутнiх учителiв природничого профiлю) та
наступних умов:
формування у студентiв чiткого уявлення про сутнiсть поняття
креативнiсть; встановлення у студентiв стiйкоï креативноï
мотивацiï через використання природних обєктiв та ïхнiх
вiдображень в рiзних сферах мистецтва для формування позитивного
емоцiйного стану студентiв пiд час занять та креативний пiдхiд до
проведення хiмi-ко-бiологiчного експерименту на заняттях для пiдвищення
захопленостi обраною професiєю; створення середовища, сприятливого
для розвитку креативностi майбутнiх учителiв природничого профiлю шляхом
усунення барєрiв креативностi та демонстрацiєю викладачами
зразкiв кре-ативноï поведiнки; використання сучасних (компютерних
та активних) технологiй
Навчання. Таким чином, проаналiзувавши погляди сучасних дослiдникiв на
проблему розвитку креативностi майбутнiх учителiв, можна виявити основнi
шляхи розвитку креативностi майбутнiх учителiв рiзних профiлiв навчання:
1) формування чiтких уявлень про сутнiсть креативностi;
2) формування стiйкоï творчоï мотивацiï;
3) створення установки на саморозвиток та самовдосконалення кре-ативних
якостей особистостi;
4) створення на заняттях креативного клiмату; 5) активiзацiя науково-дослiдницькоï дiяльностi;
4) використання рiзноманiтних iнновацiйних педагогiчних технологiй, якi
сприяють розвитку креативностi.
Треба вiдзначити, що на сьогоднi питання щодо розвитку креативно-стi
майбутнiх учителiв природничого профiлю в процесi фаховоï
пiдготовки є майже не розробленим, тому перспективним для
подальшого педагогiчного дослiдження. Запропонованi нами педагогiчнi
умови потребують експериментальноï перевiрки, над чим ми
працюємо.
Iрина Подорожна
Аспiрант
