Пiдтвердьте чи спростуйте твердження: Сильного доля веде слабкого волочить

Я погоджуюся з цим твердженням. Справдi, вiд самоï людини залежить, яким буде ïï життя. По-справжньому успiшна, щаслива людина та, яка займається улюбленою справою i знає ïï настiльки добре, що ïй немає рiвних у майстерностi. Проте можливостi будь-якоï людини обмеженi. I тiльки сильна людина, досягши своєï мети, поставить собi мету наступну, складнiшу, i в такий спосiб пiднiматиметься до вершин успiху. Така людина нiколи не зациклюється на невдачах вiд них нiхто не застрахований. На своïх помилках вчаться всi, хто хоче чогось досягти в життi. На пiдтвердження цього згадаймо життя великих украïнцiв Т. Шевченка, Лесi Украïнки , В. Стуса, яких, незважаючи на всi своï примхи, доля вела, а вони гiдно протистояли ïï випробуванням, не пiддаючись навiть миттєвим слабкостям. Є i в художнiй лiтературi такi образи, якi надихають, дають поштовх жити. Згадаймо хоча б Наталку Верковичiвну з повiстi О. Кобилянськоï Царiвна. Героïня стає на шлях боротьби з оточенням, буденщиною, а головне iз самою собою. I виходить переможницею, тому що вона справжня царiвна своєï долi, свого життя. Проте знаходимо в лiтературi й iнший приклад Чiпку з роману Панаса Мирного Хiба ревуть воли, як ясла повнi ?. Герой, будучи слабким, не може протистояти злу, деградує як особистiсть. Отже, усiм завжди подобалися люди сильнi, вольовi, спроможнi добитися своєï мети й допомогти iншим, не втрачаючи при цьому свого морального обличчя, адже що не сталося б у життi, на таку людину завжди можна покластися, таку людину доля веде. Людину ж, яка шукає причину чи виправдання своïй бездiяльностi, неспроможна загнуздати життя, доля волочить i крутить у вирi випробувань i суперечностей. (248 слiв)