Пiдтвердьте чи спростуйте думку про те, що кожна людина може чимось прислужитися Украïнi

Звiсно, так. Адже усi ми є громадянами своєï
краïни, i кожен з нас у мiру своïх здiбностей i талантiв може
i повинен прислужитися рiднiй державi. Будь-яка чесна та сумлiнна праця
для Батькiвщини є, на мою думку, не менш важливим внеском у
ïï розбудову, нiж спортивнi досягнення славетного футболiста
чи боксера або перемога вiдомого спiвака на мiжнародному фестивалi.
Згадаймо хоча б героïв кiноповiстi О. Довженка Зачарована Десна,
яким праця завжди приносила радiсть, а разом з тим i збагачувала рiдну
землю: образ косаря Самiйла, краса якого в його талантi …вiн
орудував косою, як добрий маляр пензлем…, образ батька трудiвника-
хлiбороба з високою внутрiшньою культурою думок i почуттiв, образи
простих селян людей, закоханих у свою землю, творцiв. Ким би не став
кожен з нас, головним у нашому життi має бути прагнення
реалiзувати себе в повному обсязi своïх можливостей. Це водночас i
дуже просто, i надзвичайно складно. Просто тому, що не треба нiчого
вигадувати, а лише слухатися свого серця. Складнiсть полягає в
тому, щоб бути послiдовним, не пiддаватися оманi легкого шляху, спокусi
швидкого добробуту. Ми хочемо бути розумними, освiченими, свiдомими
громадянами. Не думаю, що це вичерпнi критерiï, що цього
достатньо, аби ми виправдали сподiвання наших батькiв, учителiв. Кожен з
нас має якусь мрiю. Важливо, щоб усе це поєдналося: нашi
мрiï, сподiвання наших вчителiв, перспективи розвитку нашоï
Батькiвщини. Тодi, яким би не було наше майбуття, воно стане життям
Украïни. I якщо будемо справжнiми ми, справжньою буде наша
краïна. (232 слова)