Переказ — УКРАÏНСЬКИЙ ЯНИЧАР

Мiшки з грiшми розвозили по казармах, кидали по одному перед кожну орту.
З казарм вибiгали яничари, намагаючись випередити один одного хто перший
схопить мiшок, той отримає десять пiастрiв у нагороду.
Чорбаджi Алiм чорнобровий красень, одягнутий у дорогий червоний кунтуш,
стояв обабiч i чекав, коли його заступник по казармi ода-бапiа подасть
йому мiшок iз грiшми. Сягнув рукою, вийняв золоту монету, подав
ïï переможцевi, а коли яничари роздiлили золото мiж собою,
мовив урочисто:
Я вiддаю свою платню вам, хоробрi воïни, щоб ви сьогоднi
побенкетували на честь султана Iбрагiма.
Нинi вiн мiг бути щедрим. Алiмовi випало щастя, яке трапляється
раз на десяток рокiв одному з тисяч: вiн подав коронованому султановi
чашу щербету. Йому тiльки двадцять п'ять рокiв, i вже чорбаджi завтра з
благословення султана стане булук-башею, пiслязавтра яничар-агою. I хай
буде благословенний той день, коли кримський хан Джанiбек-Гiрей вирушив
трьома шляхами на Украïну, щоб помститися козацькому гетьмановi
Тарасовi Федоровичу за зруйнований Перекоп. Щедру плату взяли тодi
ногайцi з Украïни безкарно. Тисячi бранцiв пiшли на сирицi до
Перекопу, не сподiваючись нi на визволення, нi на викуп. I слава Аллаху.
Яничари бенкетували. Порозсiдавшись навколо котла, з якого курилась
пахуча карма, вони ïли i крадькома запивали вином; збоку на килимi
за тацею, вивершеною помаранчами i ананасами, сидiв Алiм i теж пив вино.
Усе, що минуло, здавалось йому тепер вервечкою снiв, бо дiйснiсть для
нього починається нинi, а сни повиннi канути навiки в небуття.
Та все-таки вони були.
Стояла колись бiлостiнна хата посеред великого хутора, а в тiй хатi,
обсадженiй головатими соняшниками, жила молода козачка
З хлопчиком Андрiйком. Серединою села бiгла курна дорога, вздовж
якоï струнчились двома рядами дерева, схожi на кипариси.
У дворi гелгекали гуси. Андрiйко любив цей безугавний гам: вiн будив
хлопця вранцi i виганяв у широкий степ. А степ безмежний, його не можна
перейти нi за день, нi за два, тому часто аж смерком повертався додому i
покiрно вислуховував докори жiнки, яку називав мамою.
Де ти бродиш, козаче, до ночi? сварила мама. Вона тулила до себе одинака
i завжди при цьому нагадувала йому, що колись не в степу, а он у саду,
пропав його маленький братик. Татари наскакують, цигани вандрують…
Ось приïде батько з походу, поскаржуся йому.
Батька Андрiйко бачив зрiдка. То був статечний довговусий козарлюга в
синьому жупанi, з шаблею при боцi; гостi звали його паном сотником. Знав
Андрiй, що батько воює з татарами у тiй далекiй кримськiй землi.
Тут же татарiв нiде не бачив, тому й не боявся ïх, хiба iнодi
вночi, коли надворi гримiло, блискало i пiумiли дощовi потоки. Але
вдень, коли все довкола пахло, аж дух захоплювало, звiдки могли взятися
тi злi люди, що ïздять на конях i забирають дiтей iз собою? А
навiть якби були, то як знайдуть його у високiй, мов лiс, травi?
Баранчики бiлих хмарок пливли над степом, навкруги щось без угаву
дзвенiло, присипляючи. Прокидався, коли розпечена сковорода торкалась
обрiю, тодi чвалом бiг додому, а по спинi все-таки снувались мурашки
страху (Р. Iваничук; 476 сл.).
Завдання до тексту
1. Визначити стиль i тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орiєнтовний план
I. Мiшки з грiшми розвозили по казармах.
II. Чорбаджi Алiм.
III. Алiмовi випало щастя.
IV. Минуле здавалось вервечкою снiв.
1. Бiлостiнна хата посеред великого хутора.
2. Андрiйко бешкетник.
3. Батько Андiйка козацький сотник.
V. По спинi все-таки снувались мурашки страху. 3. Лексична робота.
Булук-баша керiвник пiдроздiлу.
Вандрувати мандрувати.
Вервечка ряд, низка.
Каурма суп iз баранини.
Кунтуш верхнiй розпашний чоловiчий i жiночий одяг заможного
украïнського та польського населення ХУI-ХУШ ст.
Ногайцi народнiсть тюркськоï мовноï групи, що живе на
Кавказi.
Обабiч збоку.
Ода-баша начальник одного iз вiддiлень яничарських полкiв, командир од (яничарська казарма).

Пiастр у Туреччинi, Єгиптi, Сирiï дрiбна грошова
одиниця i монета вiдповiдноï вартостi.
Сириця недублена шкiра (яловича, свиняча або верблюдяча),
оброблена жировими речовинами, якi роблять ïï дуже мiцною
та еластичною.
Чорбаджi вiйськове звання i посада у турецькому яничарському
корпусi XIV XIXст., що вiдповiдали званню i посадi полковника.
Яничар-ага у султанськiй Туреччинi найвище вiйськове звання i посада в яничарському корпусi.
Яничар у султанськiй Туреччинi солдат регулярноï пiхоти,
створено в XVI ст. з вiйськовополонених, а також християн, обернених
у мусульманство.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слiв.
Булук-баша, чорбаджi, пiастри, яничар-ага, ода-баша, обабiч,
Благословенний, коронований султан, Аллах, вервечка, уночi, удень,
надворi, уздовж.
5. Питання до тексту.
Хто такий Алiм? Опишiть його.
Яке невимовне щастя випало на його долю?
Чому Алiм благословить той день, коли турки пiшли походом на
Украïну?
Ким був Алiм?
Ким були батьки Андрiйка?
Чи можна засуджувати Андрiйка за зраду Батькiвщини? Чому?
6. Що означає вислiв Розпечена сковорода?
7. За складеним планом Переказ — ати текст.