Охарактеризуйте образи-символи поеми Тараса Шевченка Кавказ

Поема Кавказ (1845) була написана пiд безпосереднiм враженням вiд
звiстки про загибель пiдчас кавказькоï вiйни Якова де Бальмена,
полтавського помiщика, приятеля Шевченка. Однак емоцiйна реакцiя на
смерть друга поєдналась у поемi з роздумами про загарбницький
характер вiйни, яку вело росiйське самодержавство на Кавказi, проводячи
iмперську колонiзаторську полiтику.
Початковий пейзаж поеми зображує величаву i водночас трагiчну
картину. Могутнi Кавказькi гори залитi людською кров'ю: За горами гори,
хмарою повитi, Засiянi горем, кровiю политi.
Двома рядками поет дає нам уявлення i про природу Кавказу, i про
долю його народу, i про мiсце, де за мiфом орел карає Прометея.
Мiфологiчний Прометей це борець за свободу i захисник людей. Вiн викрав
на Олiмпi вогонь, передав людям i навчив користуватися ним. За це Зевс
наказав прикувати Прометея до скелi на Кавказi, пробив йому груди.
Щоранку великий орел клював титану печiнку, яка вночi вiдновлювалась.
Образ Прометея в поемi Кавказ символiзує силу народу, його
могутнiсть i нескоренiсть. Орел же асоцiюється з двоголовим орлом
самодержавства. Царат, ворожi сили не зможуть скувати живоï душi
народу, бо вiн безсмертний. Саме це основне в образi Прометея. Упевнено
звучать слова поеми: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля.
Важливого значення набуває тут займенник наша. Ним поет
пiдкреслює, що йдеться не про один якийсь народ, а про всi
пригнобленi народи царськоï Росiï.
До образу Прометея зверталися митцi багатьох народiв рiзних епох. Це i
Есхiл, i Шеллi, i Байрон, i Ломоносов, i Огарьов. В украïнськiй
лiтературi пiсля Т. Шевченка до образу Прометея вдається Леся
Украïнка у драматичнiй поемi В катакомбах.
Висновок. У символiчному образi Прометея Т. Шевченко показав незламнiсть
народiв царськоï Росiï, титанiзм i живодайнiсть ïх
фiзичних i моральних сил, а в образi неситого орла царизм, який
карає… що день добрi ребра й серце розбиває i
п'є кров трудящих. Але народ безсмертний, його кров живуща, i тому
кат народiв не вип'є живущоï кровi, не скує душi
народу. Поет незмiрно радiє з приводу того, що серце народу знову
оживає i смiється знову. Створюючи образ Прометея, Т.
Шевченко не пiшов слiпо за мiфом, а взяв тiльки деякi його риси, а саме:
фатальну трагiчнiсть i безсмертя. Прометей у поемi Кавказ фiлософський
образ, який закликав народ до самоусвiдомлення своєï
iсторичноï ролi, до активноï дiï, до оптимiзму i вiри в
перемогу над самодержавством.
Опорнi слова й поняття: фiлософський образ, мiфологiчний образ,
символiчний образ, усвiдомлення iсторичноï ролi.