Оце таке

Нiхто нiколи не зумiв.
Створити справжнiй хор пiвнiв.
Не вiднайшлось таких майстрiв.
Тому й нема таких хорiв.
Iз давнiх давен i до наших днiв.
Та iнша справа поготiв.
Створити перший хор котiв.
Щоб кожен кiт в клiтцi сидiв.
I електроди до хвостiв.
Усiм котам хоч хто пiдвiв.
I струм по ним в хвости пустив.
Це був би стимул для котiв.
Та ïх котячих голосiв.
I вiд напруги до хвостiв.
Залежить ввесь котячий спiв.
Напруга вища, вищий спiв.
А менша для низьких тонiв.
Як диригент собi схотiв.
Такий i буде спiв котiв.
Не вiд бажання, вiд струмiв. Мусять спiвати хтiв не хтiв.
Не виходить таке у пiвнiв.
Не хочуть спiвати вони вiд струмiв.
А мовчки в змагання вступають дзьобiв.
Аж пiря летить вiд запеклих боïв.
Який тут може бути спiв.
Як вгамувати в них бiсiв.
Але один iз хитрунiв.
Роздобув аж сто пiвнiв.
Як для вiдбору голосiв.
Та згодом вправно ïх поïв.
Як не пригодних спiвунiв.
А передбачити не смiв.
Що перейде йому ïх спiв.
А сам тепер як хор пiвнiв.
Кричить вночi, хтiв не хтiв.
I вилiкувати не зумiв.
Його нiхто iз лiкарiв.
10.11.08. В. Назаренко.
Volodumurnazarenko@yandex. ua