Мамина пiсня

Матусина пiсня супроводжує нас вiд народження й протягом всього .
життя Маленькими ми слухаємо Люли, люли, прилетiли ґулi,
Ковзанцi, катку-рябку, Ходить сон коло вiкон. Ми пiдростаємо, i
нашi неньки вчать нас спiвати: Ходить гарбуз по городу.
Пiдростаємо ми, взрослеют i нашi пiснi. Уперше десь бiля багаття
пiд час вiдпочинку мама навчила мене спiвати маршовi пiсень, серед них
менi дуже подобаються тi, що колись хотiли зробити гiмном Краïни,
— За Украïну, Не пора. Особливо подобається Гей, у лузi
червона калина. Це вже не просто пiснi, а пiснi, що стали
iсторiєю. Кожна пiсня має свою iсторiю, як кожна людина
має свою бiографiю; вони цiкавi, захоплюючi й неповторнi Це не
означає, що я не люблю сучасну музику й сучасних спiвакiв. Я iз
задоволенням слухаю Т. Петриненка, С. Вакарчука, О. Пономарева. I мамина
пiсня — рiдн i мелодiйна, залишається на все життя
першоï, рiдний i найкращоï