КласифiкацIя паремiй

Украïнська паремiографiя досить широко вивчається у сучаснiй
фольклористицi: видано десятки друкованих збiрок, здiйснено ряд
теоретичних дослiджень. Однак на сьогоднi ще остаточно не
розв´язане питання науковоï класифiкацiï
прислiв´ïв i приказок. Це пов´язано з тим, що,
незважаючи на стислiсть форми, паремiï явище багатоаспектне,
ïх вивчення ведеться пiд рiзними кутами зору. Важливими є
проблеми дослiдження ïх внутрiшнього змiсту (пошуки джерел ïх
походження, еволюцiя форми i змiсту, вивчення iсторичного
пiдґрунтя, тематична характеристика, семантика, визначення
жанрових рiзновидiв та iн.). Не менш важливе питання форми (композицiя
прислiв´ïв, поетика). Мало вивчена й проблема варiантностi
приказок (ïх розгалуження i змiна значення на рiзних територiях,
утворення тематичних гнiзд i т. п.), полiсемантичностi значень,
мiжнацiональних запозичень (етнiчнi, типологiчнi зiставлення) та iн.
З огляду на багатограннiсть фольклорного матерiалу та багато-аспектнiсть
дослiдження постає нелегка проблема його впорядкування та
класифiкацiï. Традицiйно у вiтчизнянiй фольклористицi утвердилось
кiлька принципiв класифiкацiï паремiй.
1.  Алфавiтний, найдавнiший i бере початок вiд найперших збiрок.
Вiн для упорядкування матерiалу найпростiший, але його недолiк в тому,
що руйнується цiлiснiсть тематичних макро — i мiкрополiв;
упорядник вимушений близькi за змiстом тексти розмiщати у рiзнi
частини книги (Наприклад, Щоб тебе грiм побив i Бодай тебе Перун
трiснув). Зараз цей принцип використовується переважно у
лiнгвiстичних дослiдженнях, при створеннi словникiв фразеологiзмiв.
2.  Тематичний, вперше застосований М. Номисом у книзi
Украïнськi приказки, прислiв´я i таке iнше. Збiрники О. В.
Марковича i других. СПб., 1864. Всi прислiв´я групуються за
темами (напр., вiра, вiйна , братство, сiм´я, страх). Переваги
тематичного групування в тому, що воно дає можливiсть скласти
уявлення, як те чи iнше явище життя знайшло своє вiдображення у
цьому фольклорному жанрi. Недолiки такого пiдходу пов´язанi з
тим, що прислiв´я групуються за якоюсь одною ознакою, хоча
багатозначнiсть ряду вимагає розгляд одного i того ж
прислiв´я в кiлькох тематичних аспектах. Крiм того є
паремiï, якi тематично не вписуються в жодну з визначених груп, i
укладачi вимушенi подавати ïх окремо у роздiлi Рiзнi. Чим бiльше
матерiалу систематизується, тим бiльше паремiй, якi можна
помiстити в кiлька груп, як i тих, якi виходять за тематичнi рамки
всiх груп. Це ускладнює користування книгою i вказує на
недосконалiсть такоï класифiкацiï.
3.  Опорно-гасловий (опорно-стрижневий), за яким упорядкована праця
I. Франка Галицько-руськi народнi приповiдки (Львiв , 19011910). За
цiєю системою формуються паремiйнi гнiзда усi варiанти одного
стрижневого слова чи висловлювання. Наприклад:
За вовка промовка, а вовк iде;… а вовк i тут;… а вовк у
хату; За вовка промовка, а то лис кобилу стис; На вовка промовка, а вовк
спiдтишка; Про вовка промовка, а чорт пана несе; Про вовка промовка, а
ведмiдь назустрiч; Про вовка рiч, а вовк навстрiч та iн.
Така система класифiкацiï науково обґрунтована i практично
зручна, одержала пiдтримку сучасних паремiологiв.
4.  Iсторико-тематичний, характерний для бiльшостi видань
радянського часу, де подiл на теми здiйснений не за суто iсторичним, а
суспiльно-iдеологiчним принципом (наприклад, про панщину,
атеïстичнi i т. п.).
5.  Структурний, на основi якого виникли спроби мiжнародних
класифiкацiй паремiй за вiдповiдними моделями-формулами. Наприклад:
Прямi стверджувальнi з формулою А=Б:
Час грошi, Розум скарб людини;
Заперечнi А не= Б: Одна ластiвка не робить весни, Гордiсть не
прикрашає людини;
Причинно-наслiдковi де є А, там i Б: Де голка, там нитка;
Подiбностi яке А, таке й Б: Яка хата, такий тин, який батько, такий син;
Яка прядка, така й нитка.
Частина А впливає на все Б: Паршива вiвця все стадо псує;
З одного А рiзнi Б: З одного дерева хрест i лопата та iн.
Цей принцип виник у мовознавствi на основi синтаксичноï побудови
паремiй. Окрiм перелiчених є й iншi принципи класифiкацiï,
але вони не набули поширення.
У найсучаснiшому найповнiшому тритомному виданнi Прислiв´я та
приказки (К.: Наук, думка, 1989, 1990, 1991), упорядкованому М. Пазяком,
поєднуються опорно-стрижневий та тематичний принципи.