Iдеï неомiфологiв

Iдеï неомiфологiв поширились на сферу лiтературознавства, де була
розроблена своєрiдна лiтературна антропологiя жанрiв на основi
архетипного аналiзу. При цьому було досягнуто вагомих результатiв у
вивченнi лiтературних жанрiв чи творiв, ґенетично пов´язаних
з ритуальними, мiфологiчними чи фольклорними традицiями, особливо на
рiвнi символiки та семантики образiв.
Iдеï ритуально-мiфологiчноï школи набули надзвичайно широкого
резонансу, знайшли своïх прихильникiв та послiдовникiв у рiзних
краïнах. Суголоснi з цими думки висловлювали в колишньому СРСР М.
Бахтiн, В. Пропп (його працi довгий час замовчувались), а особливо ОМ.
Фрейденберг (репресована в 40-х роках за науковi переконання, внаслiдок
чого ïï працi були повнiстю вилученi з наукового обiгу). В
украïнськiй фольклористицi це вчення ще не знайшло належного
освоєння, хоча до витокiв мiфологiчноï школи зверталися
потебнiанцi ще наприкiнцi 19 ст. Цiкавою з цього приводу є думка
О. Потебнi, зацитована М. Грушевським, про те, що занадто рано поховали
у нас слов´янську мiфологiю. Як вiдомо, О. Потебня до смертi
залишався прихильником iдей мiфологiчноï школи, вбачаючи у них
сприятливий ґрунт для подальшого вивчення фольклорного матерiалу.
Цим вiн випередив свiй час, накресливши шлях для майбутнiх дослiджень.
Перерванiсть у радянський перiод науковоï традицiï рiзних
пiдходiв та методiв вивчення творiв народноï словесностi значною
мiрою затримало розвиток украïнськоï фольклористики. Тепер
перед сучасною наукою стоïть складне завдання: переосмислити досвiд
минулого i украïнських, i зарубiжних вчених, узагальнити
напрацьованi матерiали, залучити новiтнi методологiï до вивчення та
аналiзу украïнськоï усноï народноï творчостi ,
накреслити новi шляхи розвитку сучасноï украïнськоï
фольклористики.