Художнi якостi новел Стефаника на антивоєнну тему

Початок другого перiоду лiтературноï дiяльностi Стефаника припадає на роки iмперiалiстичноï вiйни, пiд час якоï Галичина стала ареною кривавих боïв мiж Двома ворожими армiями. Палали села i мiста, розорювались тисячi родин, гинуло мирне населення, вимученi люди блукали по краïнi. Розстрiли за найменшою пiдозрою, катування i i грабунки були звичайною справою
Стефаник вiдновлює свою лiтературну дiяльнiсть. Будучи у Вiднi, вiн влiтку 1916 року пише новелу Дiвоча пригода. В цiй новелi автор не вдається до широких описiв батальйонних сцен. Вiн бере за об'єкт змалювання дiтей, яких випадково застала нiч на полi бою, мiж двома лiнiями фролту, бiли трупа нагло вбитоï матерi. Зображуючи дiтей у безпосереднiй близькостi до насильницькоï смертi, цих безневинних малят, я кi ще не спроможнi навiть усвiдомлювати весь трагiзм свого становища, Стефаник з великою силою загавровує прокляттям народу вiйну за iнтереси купки iмперiалiстiв. Контро ста трохи iдилiчноï назви новели до глибоко трагiчного змiсту ïï надзвичайно пiдсилює цей процес. Як: в переважнiй бiльшостi новел першого перiоду творчостi , в Дiвочiй пригодi, взявши для художнього вiдтворення надзвичайно трагiчну подiю, Стефаник уникає мало драматургiю. Найважчий момент у зображеннi подiï — смерть матерi — передано буквально в трьох словах: Сiла, дуже болiло, i лягла. Побачивши матiр мертвою, дiти не злякалися, не пiдняли плачу. Старший Валько солiдно пояснює сестрi, що йому, як хлопцевi, не пасує голосити над померлою, а вона, Настуська, мала — ще не вмiє. Василько радо любується картиною нiчного бою i розповiдає дiвчинцi, чому по небу лiтають вогнi. Дiтей не збентежило навiть те, що голодна Настуся жадiбно ïсть хлiб, який наскрiзь промок кров'ю матерi. Така поведiнка дiтей ще бiльше пiдкреслює трагiзм становища. Новела Вода — земля присвячена зображення стражданням трудового народу у вихорi вiйни. Стефаник постає у своï творах, як людина, що заперечує вiйну взагалi, адже вбивство людини людиною не може бути виправданим нiякими цiлями. Перетворень у суспiльствi треба досягти мирним шляхом, адже вiйна , покликана принести новий передiл свiту, не зможе повернути матерiв i батькiв ще нерозумним дiтям, не зможе повернути синiв, дочок i надiю на майбутнє залишеним на самотi старим батькам.